Запах диму від палаючих шин із додатком гострого смаку сльозогінного газу. Захриплі, застуджені голоси активістів Самооборони Майдану, які вигукують команди на палаючих барикадах, і неповторний звук, коли кірка дробить бруківку, люди передають каміння для зміцнення барикад. Запахи та звуки Революції гідності відтворити неможливо – зате можна відтворити її емоції, настрій та хронологію подій. Цим займається колектив Національного меморіального комплексу героїв Небесної сотні – музею Революції гідності, історія створення якого потребує на окрему історію.
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – музею Революції гідності був створений 18 листопада 2015 року, до першої річниці Майдану. Відтоді комплекс існує як юридична особа, не маючи фізичного приміщення, необхідного для зберігання та експонування експозиції. У 2017 році Київрада виділила для розбудови музею ділянку площею понад один гектар на алеї Героїв Небесної сотні, а уряд оголосив міжнародний конкурс на найкращий проект музею. Конкурс виграли німецькі архітектори Ян Кляйхус та Йоханнес Креснер.
У грудні минулого року на тендері був визначений генеральний підрядник, який будуватиме комплекс, територія якого охоплює алею Героїв Небесної сотні (від Майдану до вулиці Ольгинської) та частину земельної ділянки по самій алеї.
Але наразі починати будівельні роботи не можна: починаючи з 2014 року на алеї Героїв Небесної сотні Генеральна прокуратура України проводить слідчі експерименти, щоб з’ясувати всі обставини загибелі людей 18-20 лютого 2014 року. Як повідомив Радіо Свобода начальник департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк, відтермінування будівництва комплексу варто подовжити до кінця судового розгляду «справ Майдану».
«Більшість (слідчих експериментів – ред.) була проведена в 2014, 2015, 2016 роках. Після того з’являлось додатково відео, якого не було раніше, тому що окремі вбиті чи поранені – не було відеозапису моменту спричинення вбивств, тому проводилися додаткові, на підставі додаткових відеозаписів. Крім того, суд вже під час судового розгляду видав ухвалу про повторне проведення низки слідчих експериментів», – пояснив Горбатюк.
«Ми хочемо зберегти пам’ять про героїзм учасників Майдану» – Пошивайло
Тож до 5-річчя Революції гідності (21 листопада 2018 року) замість музею Революції гідності у середмісті Києва, у відреставрованому Будинку профспілок на Майдані запрацював інформаційно-виставковий центр. Його перша виставка названа «Назустріч свободі» й розповідає про події Євромайдану. Мультимедійні засоби, використані у центрі, дозволяють відчути атмосферу подій революції, почути розповіді її учасників.
У Будинку профспілок відкрили частину «Музею Майдану» – фоторепортаж
«Фізично музею немає, але його експозицію люди поповнюють ледь не щодня: люди приносять не лише фотографії чи відео, зняті під час Революції гідності, люди розповідають нам свої власні історії, діляться спогадами про Майдан. Ми записуємо ці історії, щоб відвідувачі відчули емоції, почуття, настрої тих, хто пройшов Майдан. Люди таким чином долучаються до історії створення нашого музею», – розповідає директор Національного меморіального комплексу героїв Небесної сотні – музею Революції гідності Ігор Пошивайло кореспондентові Радіо Свобода.
Люди розповідають нам свої власні історії, діляться спогадами про МайданІгор Пошивайло
Серед завдань, які стоять перед меморіальним комплексом, Пошивайло назвав, серед інших, «музеєфікацію подій Революції гідності», створення цілісної картини тодішніх подій та вшанування пам’яті Небесної сотні. На сьогодні до музею надходять запити з інших областей та міст України з проханням поділитися експонатами.
Революція гідності. Сутички у середмісті Києва, 25 січня 2014 року
«Першими у 2015 році до нас звернулись колеги з Обухівського краєзнавчого музею, ми передали їм близько півсотні майданівських експонатів. З нашими експонатами знайомі у Польщі, Великій Британії (Шотландії), США та інших країнах. Ми хочемо зберегти пам’ять про героїзм українців-учасників Майдану та ознайомити з цією сторінкою сучасної історії України якнайбільше людей у всьому світі», – каже науковець.
Президент України Петро Порошенко з дружиною Мариною Порошенко вшановують пам'ять Сергія Нігояна, першого загиблого учасника Революції гідності. Київ, 22 січня 2019 року
Координатор Вікторія Бойко додає: на порядку денному – дискусії щодо напрямів освітньої та інформаційної діяльності майбутнього музею, розробка екскурсій місцями Революції гідності. Серед туристів популярні екскурсія тривалістю 45 хвилин (Майдан і місця довкола) та 3 години (відвідини Майдану, вулиць Грушевського і Героїв Небесної сотні-Інститутської, Маріїнського парку). Серед екскурсантів можна побачити іноземців, які завдяки Майдану почули про Україну і хочуть дізнатись про неї більше, каже Бойко.