Тhe Times пише про те, як радник німецької правої партії платив гроші польським громадянам за вчинення акту вандалізму в Україні. Іспанське видання АВС пише про проблеми з розміщенням миротворців ООН у зоні конфлікту на сході України. Французький часопис Liberation пише про те, що поміж «жовтих жилетів» у Парижі було помічено представників французьких крайньо-правих напіввійськових угрупувань, які 4 роки тому – у 2014-му стали на підтримку проросійських бойовиків у східній Україні.
Популярний іспанський часопис АВС друкує статтю «Росія і надалі відкидає розміщення «блакитних касок» у східній Україні для розв’язання конфлікту». Мадридське видання пише, що вже понад рік представники Німеччини, Франції, України та Росії – країн так званого «Нормандського квартету», обговорювали можливість розміщення міжнародного миротворчого контингенту, або ж «блакитних касок», у зоні конфлікту між українським урядовим військом та підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі. Газета додає, що цю ініціативу підтримали також Сполучені Штати, які у липні 2017 року призначили своїм спеціальним посланцем з питань України Курта Волкера. Далі іспанський часопис наводить слова міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який заявив, що західні представники погодилися з планом американського представника Курта Волкера, який, за словами Лаврова, буцімто не розглядає можливості діалогу між Києвом та сепаратистськими бойовиками з Донецька та Луганська. На думку Лаврова, Захід пропонує розмістити на Донбасі 30 тисяч «блакитних касок», які, на думку російського міністра, матимуть при собі важке озброєння і переберуть на себе контроль над районами, контрольованими проросійськими сепаратистами.
АВС веде далі, зазначаючи, що вирішення конфлікту на сході України впирається у питання проведення безпосередніх переговорів між офіційним Києвом та ватажками проросійських бойовиків на Донбасі. Газета пише, що у Києві подібний розвиток подій вважають можливим лише після проведення вільних, демократичних виборів на територіях, контрольованих підтримуваними Москвою бойовиками. Тоді як Росія закликає до негайного проведення подібних прямих переговорів, а вже потім думати про проведення виборів, коли сторони конфлікту вже укладуть обопільну угоду. Насамкінець іспанське видання нагадує своїм читачам, що від квітня 2014 року на сході України загинуло щонайменше 10 тисяч осіб. Згідно з планом розміщення «блакитних касок» на Донбасі, вибори на цій території можна буде проводити лише після встановлення миру. Проте самі сепаратисти і Кремль, який їх активно підтримує, рішучо відкидають подібний план.
Переклад твіту: «Росія і надалі відкидає розміщення «блакитних касок» у східній Україні для розв’язання конфлікту».
Поважний британський щоденник The Times публікує матеріал «Радник партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) платив гроші за підпал в Україні». Лондонське видання зазначає, що існує досить довга і чітко визначена історія випадків, коли німецькі державні діячі намагаються падати в обійми Росії для того аби здобути якесь геополітичне заспокоєння. Історія пам’ятає, як пруський генерал Йорк фон Вартенбурґ зрадив свого короля, уклавши союзницьку угоду з Москвою. Більш ніж півсторіччя по тому канцлер Німеччини Бісмарк дістав визнання за російсько-німецький союз 1887 року, який визначили як «остаточний дипломатичний шедевр». І от тепер до цього списку долучився 42-річний Мануель Оксенрайтер – парламентський радник націоналістичної партії «Альтернатива для Німеччини». Слідчі у Берліні розпочали розслідування звинувачень у тому, що крайньоправий оглядач Оксенрайтер, якого так полюбляють цитувати російські мас-медіа, власне, замовив підпал будинку в Україні для того, аби розпалити тертя на етнічному ґрунті в Україні на радість Кремля. Мануеля Оксенрайтера звинувачують у виплаті 1500 євро трьом полякам за те, що ті підпалили центр угорської громади в Ужгороді.
The Times пише, що українська сторона вважає, що цей напад було організовано російським шпигунським відомством. Сам Оксенрайтер відкидає всі звинувачення проти нього, а його політична сила вирішила просто позбутися присмаку скандалу, звільнивши його з лав «Альтернативи для Німеччини». Але ця справа привернула увагу до цієї німецької партії саме з огляду на її зв’язки з путінським режимом. Як зазначає британське видання, «Альтернатива для Німеччини» неодноразово використовувала Бундестаг для того, аби лобіювати послаблення санкцій проти Росії.
Спів-лідер партії Александер Ґауланд зустрічався з численними наближеними до президента Росії радниками під час візитів до Росії. Ба більше, Ґауланд визначив анексію Росією українського півострова Крим як «приєднання російської території». На додаток, молодіжна ланка «Альтернативи для Німеччини» намагалися встановити партнерські стосунки зі своїми ровесниками у відповідній структурі путінської партії «Єдина Росія». А ще одного депутата Бундестагу від «Альтернативи для Німеччини» Генріха Ґрота німецькі спецслужби звинуватили у розповсюдженні спонсорованої Кремлем кампанії дезінформації з метою посіяти ненависть до мусульман.
Видання завершує, повідомляючи, що Росія наполегливо працює над розширенням свого впливу в Європі. 6 років тому одна з політологічних структур при президенті Путіні, а саме «Центр політекономічних досліджень», в одному зі своїх досліджень зазначила, що Німеччина постає на першому плані для збурення громадськості, бо ж на думку росіян, та країна «прагне мати сильного лідера правої орієнтації».
Переклад Твіту: «Радник партії «Альтернатива для Німеччини» платив гроші за підпал в Україні».
Французький часопис Liberation містить матеріал «Чи ж крайньо-праві угрупування допомагають «жовтим жилетам»? Паризька газета повідомляє, що видання Huffington Post оприлюднило особи трьох ультранаціоналістів, які брали участь у заворушеннях у французькій столиці під прикриттям виступів так званих «жовтих жилетів». Власне, у ході доволі масових демонстрацій руху «жовтих жилетів» у Парижі помітили присутність у їхніх лавах членів напіввійськових угрупувань, які мали на собі відповідні беретки із символами цих угрупувань. На додаток до цього ті, когоідентифікували як членів крайньо-правих організацій, мали на своїх жовтих жилетках – уніформі учасників популістської кампанії виступів протесту у Франції – військові медалі та відзнаки.
Liberation пише, що особу першого з тих крайньо-правих бойовиків, до якого інші звертались на прізвисько «Антоні», встановили як Віктора Ленту – він виявився колишнім десантником 3-го Каркассонського полку, і колишнім членом організації молодих націоналістів південно-французького міста Тулуза. Саме Віктор Лента, як стало відомо, 2014 року мав стосунок із проросійськими бойовиками на Донбасі. Двома іншими учасниками виступів «жовтих жилетів» у Парижі виявились Сергій Мунір та молодик, який мав прізвисько «Міша». Обидва – Мунір і «Міша» – також були поміж тих французьких громадян, які заявляли у зв’язку з подіями на Донбасі, що цілком готові загинути за Росію.
Переклад Твіту: «Чи ж крайньо-праві угрупування допомагають «жовтим жилетам»?