Одні моляться у храмі, а інші – у приватному будинку. Як громада села Шандровець переходила в ПЦУ

У карпатському селі Шандровець Турківського району Львівської області громада перейшла до помісної Православної церкви України (ПЦУ). Але священик УПЦ (Московського патріархату) відмовився приєднатись до більшості, з села не виїхав і збирає групу людей на молитви у приватному будинку однієї з парафіянок Московського патріархату. Як переходили селяни в українську церкву? Чи чинився тиск із боку місцевої влади? Чи можливі провокації у далекому гірському селі?

Одні моляться у храмі, а інші – у приватному будинку. Історія карпатського села

​Люди звідусіль піднімаються до храму, що височить на горі, над селом Шандровець. У неділю стара дерев’яна церква святого Архистратига Михаїла ущент заповнена. Селяни кажуть, що коли громада перейшла в помісну українську Православну церкву, на службу приходить більше людей, бо далеко не всі мешканці хотіли відвідувати церкву УПЦ (МП), а храм у селі один. Під час літургії дехто з вірних читає молитви з молитовників, бо після церковнослов’янської ще не запам’ятали їх українською.

– Помалу звикаємо. У нас святковий настрій, відчувається, що благодать прийшла у нашу церкву.

– У мене таке враження, що відколи ми врешті в українській церкві, то у наших хатах посвітліло.

– Дуже добре ставимось, що перейшли в помісну церкву, бо були під МП, а у нас війна, як ми можемо бути під «русскими», якщо ми українці. А до молитви українською вже звикаємо, – говорять люди.

Люди у церкві в селі Шандровець із новим настоятелем

Це третя служба громади, як єдиної Православної церкви України, де у поминальній молитві згадується митрополит Епіфаній, а не представники РПЦ і УПЦ (МП). 12 січня представники громади звернулися до сільського голови з проханням провести збори, які відбулись у Народному домі 13 січня.

«На зборах були обрані голова і секретар, церковна двадцятка. Мене обрали головою церковного комітету. Зібрали підписи, як двадцятки, так і релігійної громади. Вирішили, що переходимо в українську церкву. Всі були за, проти нікого. На зборах було 500-520 осіб. Вирішили, що підем до отця Іллі з проханням, щоб він підтримав громаду і перейшов у Православну церкву України. У священичому будинку нас зустрів отець Ілля, я показав йому протокол зборів. Ми ще з сільським головою (були), говорили з отцем, і він сказав, що вирішить, що робитиме далі, щоб дали йому відсвяткувати свята», – розповів Михайло Старцун, голова церковного комітету.

14 січня отець УПЦ (МП)​ Ілля Уруський провів богослужіння у церкві. Відтак, на його боці, проти переходу до помісної української церкви, є мешканці 8 дворів, загалом у селі налічується 283 номери.

«Я був на свято Василія у церкві і дяк підійшов до мене, щоб я залишився, громада вийшла з храму, двоє-троє зі мною представників залишились, бо з боку отця було осіб 30, 20 з яких із сусіднього села, а 10 – із нашого. Вони кричали, вимагали відправляти вечірню службу. Я тихенько вийшов, як і вся наша громада. Вдалося уникнути конфлікту», – каже сільський голова Дмитро Попіль.

17 січня громаді призначили нового настоятеля

Оскільки отець Ілля відмовився перейти з більшістю громади до помісної православної церкви, люди попросили єпископа Дрогобицько-Самбірської єпархії призначити їм священика Православної церкви України. А отця УПЦ (МП) попросили віддати їм ключі від храму і звільнити парафіяльний будинок, котрий, як і церква, перебуває у власності громади. На зборах громади був присутній голова Турківської райадміністрації. Чи можна розцінювати це як тиск на людей?

«Не було тиску влади, ані моєї під час зборів. Були присутні представники влади, щоб дивитись за порядком, щоб не було конфлікту між громадами. Я зупинив 16 січня громаду, попросив отця Іллю віддати ключі, але він зачинився у будинку і сказав, що не передасть ключі і нікуди не буде переходити. Тому я викликав поліцію, щоб уникнути конфлікту. Мене у повідомленні львівська єпархія УПЦ (МП) оббрехала, що я нібито двері виламував, що кричав на священика, а я зробив все, щоб уникнути конфлікту, так і сталось: все обійшлось мирно», – пояснює сільський голова.

17 січня владика помісної Православної церкви України представив громаді їхнього настоятеля храму і вперше тут відбулась молитва українською мовою. На богослужінні не були присутні ті, хто не підтримує перехід в ПЦУ, але кілька осіб прийшли під церкву, щоб висловити своє невдоволення, але конфлікту і бійки вдалось уникнути.

«Ми весь час ходили до церкви, молились. Чого ворожнечу робити? Ми просили отця Іллю, всіх, хто там прислуговує, щоб перейшли, щоб були разом. Я не розумію, як можуть ходити в «русскую» церкву. У нашому селі, Західній Україні, яка може бути «русская» церква? Люди, добрі, схаменіться. Скільки наших дітей гине, невже не розуміють, що відбувається?» – каже мешканка села Любов Кріль.

У час, коли літургія у неділю відбувається у церкві на горі, у центрі села у приватному будинку зібралась на молитву група вірних УПЦ (МП) з села Шандровець, яка підтримує отця Іллю і відмовилась переходити у ПЦУ. Сюди на службу приїхали і кілька осіб із сусіднього села. У радіусі 20 км довкола Шандровця віддавна немає жодної церкви Московського патріархату. Прихильники УПЦ (МП) кажуть, що їм погрожують і на них тиснуть представники влади. Такі звинувачення відкидає більша частина громади села.

«Я тут народилась і в церкву з дитинства ходила. Як почали про той томос, всяка політика, то почали моментально говорити у селі про перехід. Без попередження зійшлись на збори, і всі за одно. Другої думки не було, нас (від МП) не запрошували. Одноголосно проголосували і в той день пішли до священика, і почали вимагати, кричати «геть москалів», «Слава Україні!»», – каже вірна УПЦ (МП)​ Галина Конзачин, в хаті якої і проводить богослужіння отець Ілля.

Тут, біля її будинку припаркована машина священика. Отець Ілля підтвердив, що має помешкання в іншому селі. На запитання, чому не їде до своєї хати, відповів: «Це далеко, хата неопалена, приїду, дров нема, газ дорогий. Що буде один священик там робити?».

Отець Ілля Уруський у коментарі Радіо Свобода говорить, що про збори громади його попередили за годину до їхнього початку, а у нього був запланований обряд хрещення дитини. Він пояснив, що залишається вірним УПЦ (МП), зокрема митрополитові Онуфрію, братії з Почаївської лаври, а рішення Константинополя не визнає. З духовенством Почаївської лаври підтримує добрі стосунки. Отець Ілля заперечує те, що говорить більшість громади села, яка перейшла в помісну церкву, і розповідає свою версію подій.

«Я просив дати мені час провести всі свята, щоб я відслужив і поїхав. Вони прийшли до мене у будинок, мене не попередили, а у мене були гості – отець і його їмость. Вони стукають у двері. Йде 100 чоловік, без попередження, я попередив, що двері не відкрию, вони почали силою ламати. Принесли молоток, почали замок вибивати, ввірвались у хату, і я в тапочках вийшов на мороз. То не по-людськи просто. Ми тут у хаті сьогодні, і нас молилось 50 осіб звідси та з іншого села», – говорить отець Ілля. Про свої плани він воліє не говорити.

​Тим часом, новопризначений настоятель церкви у селі Шандровець, отець Ігор Цип переконаний, що головний план – це спричинити конфлікт і спровокувати ситуацію, бо більшість громади, окрім кількох осіб, зробили свій вибір.

«Група людей під приводом і тиском священнослужителя, який тут був, під тиском іншої держави і спецслужб держави іншої, хоче спричинити провокацію не тільки тут, у певному районі чи селі, але в нашій державі. Священик підбурює людей. Люди там добрі і вони також прийдуть до храму, який відкритий для них, і ніхто їх не образить тут. Це залежить від священика, який хоче по чиїйсь вказівці або просто зі свого розуму зробити провокацію, а це не вдасться, бо він чинить зло, а зло – від диявола», – зауважив отець Ігор Цип.

Селяни двічі мали намір змінити конфесію

У гірському селі Шандровець, де проживає 1200 осіб, одна церква. Вона збудована у 1924 році на місці старого храму, і до псевдособору щодо ліквідації УГКЦ була греко-католицькою. У радянський час діяла як Російська православна церква. На початку 90-х років, коли почалось відродження УГКЦ, серед громади було бажання перейти в греко-католицьку церкву, а потім у 2000-х роках мова йшла про перехід до Київського патріархату або почергові богослужіння. Однак, як розповідають селяни, тоді у храм приїхали ченці з Почаївської лаври, і селяни відмовились від свого бажання заради того, щоб зберегти у селі спокій.

Днями у Шандровець приїжджали представники ОБСЄ, які цікавились, чи є у селі міжрелігійний конфлікт, чи місцева влада тиснула на людей, адже Львівська єпархія УПЦ (МП) оприлюднила інформацію, яку підхопили російські ЗМІ, що «за відсутності настоятеля храму та парафіян, громада села вирішила про перехід в ПЦУ, що збори громади села не є уповноважені вирішувати питання, бо це пріоритет загальних релігійних зборів». Селяни кажуть, що вони є однією релігійною громадою, бо у селі одна церква; кажуть, що перейшли більшістю і не порушили нічого, обрали двадцятку церкви, поінформували владику і просили отця переходити з ними разом.

Також у повідомленні єпархії мовиться, що «агресивні люди, на чолі з головою села, виламавши двері у будинку священика, захопили помешкання і опісля цього пішли до храму зрізати замки на вхідних дверях». Справді, сільська рада опечатала церкву 16 січня і змінила замок у перших дверях храму. Коли ж отець відмовився переходити з громадою в українську православну церкву, люди висунули вимогу – негайно залишити парафіяльний будинок. Радіо Свобода телефонувало у Львівську єпархію, але від більш детального коментаря там відмовились. На запитання, чи хтось із представників УПЦ (МП) їздив у Шандровець, щоб порозмовляти в усіма людьми, відповіли, що ні.

У Турківському районі є шість храмів УПЦ (МП), але і там уже панують різні настрої у людей.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

На службі Сталіна і Путіна. У Росії до війни проти України на церковному фронті долучились і деякі ліберали

Порошенко запропонував РПЦ, щоб вона показала свій томос про автокефалію

«Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію

Філарет про Собор, конкурентів Епіфанія і шантаж КДБ

УПЦ (МП) у Криму благословляє окупантів на захист Росії і освячує їхню зброю

Представлення томосу про автокефалію ПЦУ у Софійському соборі, Київ, 7 січня 2018 року. Софія Київська – пам’ятка архітектури і живопису часів України-Русі (11-е століття), одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії