Йована Георгіевська
У четвер до Белграда з офіційним візитом прибуває президент Росії Володимир Путін, популярність якого в православних, патріотичних і русофільських колах Сербії можна порівняти з популярністю багатьох місцевих політиків. Візит добре підготовлений: з Москви очікують численну делегацію, заплановано підписання різних двосторонніх договорів, а також масштабні маніфестації російсько-сербської дружби.
Гуляючи по центру сербської столиці, будь-який турист зверне увагу на дві характерні деталі: Белград незримими узами, як і раніше, пов’язаний з югославським президентом Йосипом Броз Тіто, який споглядає навколишній світ з десятків значків і кухлів, які продаються в кіосках у пішохідній зоні. І з якихось не кожному зрозумілих причин іноземний політик Володимир Путін є для Сербії майже настільки ж важливою особистістю, як червоний маршал. Якщо судити з сувенірів, то Путіна в Сербії люблять не менше, аніж Тіто: в тих же кіосках продаються російські прапори і майки з ликом Путіна. На декого написи сербською мовою: «Путін – мій президент».
За різними міським адресами, скажімо, в 21-му мікрорайоні Нового Белграда або на головній вулиці белградського району Земун, красуються графіті роботи футбольних уболівальників (на кшталт «Сербсько-російський блок», «Росія і Сербія»), що містять пояснення в любові і дружбі сербською і ламаною російською. Образ президента Росії в сербському стріт-арті опосередковано також пов’язаний з ідеєю про те, що Косово, що відкололося від країни в 2008 році, – це частина Сербії; мається на увазі, що за допомогою Путіна Приштина повернеться в рідну гавань.
Втім, президент Росії не єдиний дорогий сербському серцю росіянин – протягом останніх років у Белграді поставлені пам’ятники Миколі II і Юрію Гагаріну.
Атмосферу попереднього візиту Володимира Путіна в Белград зіпсувала жовтнева злива. Але ні військовому параду, ні російсько-сербській дружбі дощ не завадив
Володимир Путін приїжджає в Белград після майже п’ятирічної перерви: восени 2014 року за проливним дощем він був присутній на рідкісному для сучасної Сербії заході – військовому параді.
Сьогоднішній візит проходить на початку важливого для балканських країн року: вибори в Європарламент можуть по-новому висвітлити ставлення ЄС до реформ в Сербії, сусідня з Сербією Македонія насилу викручується з кризи, намагаючись відкрити собі дорогу в НАТО.
Як заявив президент Сербії Александр Вучич, в центрі уваги його переговорів з Путіним буде обговорення двох економічних і геополітичних питань – газового і косовського. Президента Росії супроводжує в його короткій балканської поїздці представницька делегація, в складі якої – міністр закордонних справ Сергій Лавров, ще три міністри, глава Роскосмосу Дмитро Рогозін, а також генеральний директор Росатому Олексій Лихачов. В Белград приїдуть глава фонду «Сколково» і колишній віце-прем’єр уряду Аркадій Дворкович, генеральний директор РЖД Олег Бєлозоров, ректори кількох великих вишів з Москви і Петербурга.
Як очікується, представники двох країн підпишуть більше двох десятків угод в галузі економіки, розвитку інфраструктури та транспорту. Президент Вучич отримає від російських гостей орден Олександра Невського – «за великий особистий внесок в розвиток багатостороннього співробітництва з Російською Федерацією».
Сіті-менеджер Белграда Горан Весич оголосив, що на честь Путіна музичний фонтан на одному з центральних столичних перехресть, Славія, підсвічений кольорами сербського і російського прапорів. Мешканців Белграда, які живуть в центрі міста в четвер просять не виходити на балкони своїх квартир і не відкривати вікон «з метою забезпечення безпеки президента Росії». Автомобільний рух на деяких магістралях перекриють, але до останнього моменту було невідомо, за яким саме розкладом. Користувачі соцмереж в зв’язку з цим вправлялися в дотепності: просили двох президентів у четвер допомогти забрати дітей зі шкіл і дитячих садів. Графік перекриття вулиць оприлюднили тільки ввечері в середу.
Будівництво найбільшого православного храму на Балканах триває не перше десятиліття. Фото 2008 року
Кульмінація урочистостей намічена на вечір: в зв’язку з приїздом дорогого російського гостя в Белграді зберуться громадяни з різних країв Сербії – за попередніми розрахунками, перед найбільшим, хоча поки не добудованим православним храмом на Балканах, собором Святого Сави, Путіна зустріне натовп з 70 тисяч осіб. Напередодні настільки важливої події на площі перед собором в терміновому порядку провели ремонт плитки, на плачевний стан якої городяни скаржаться не один рік.
Здається, в четвер увечері не всі зберуться на белградському пагорбі Врачар з власної волі: багатьох, в тому числі співробітників підприємств і установ бюджетної сфери, в організованому порядку доставлять з провінції на автобусах. Колони цих друзів Росії спершу пройдуть «почесним громадянським маршем підтримки Володимира Путіна» від вулиці Князя Михайла до Врачара, а потім на площі перед величезним собором відбудеться мітинг.
Організатори свята, маловідома організація «Центр з розвитку Белграда», заявляли, що до громадян з трибуни звернуться президенти двох країн, проте офіційною програмою візиту промови політиків у храму не передбачені. Багато хто вважає, що за «Центром» може стояти панівна в Сербії Сербська прогресивна партія, спадкоємиця Радикальної партії Воїслава Шешеля, не цілком відмовилася від націоналістичних поглядів свого колишнього лідера.
У соціальних мережах з’явилися скріншоти SMS-повідомлень, листування між партійними функціонерами і організаторами мітингу з різних сербських міст з громадянами: від доброзичливих запрошень взяти участь в мітингу в обмін на п’ять літрів молока або незначну суму грошей до погроз звільнення тих, хто відмовиться від поїздки в Белград.
Важливо розуміти, на якому внутрішньополітичному фоні проходить візит Путіна: в Белграді та інших містах Сербії вже шість тижнів щосуботи проходять громадянські протести, участь в яких беруть десятки тисяч осіб. Протести почалися після політично мотивованого побиття в місті Крушевац одного з лідерів сербської опозиції Бошка Обрадовіча. Серед вимог учасників цих мітингів – припинення політичного насильства панівної партії, свобода засобів масової інформації та інші гарячі питання суспільного порядку денного.
Кілька днів тому в Белграді пройшов масштабний мітинг у зв’язку з річницею вбивства в Косовській Митровиці сербського політика з Косова Олівера Івановича – цей злочин не розкрито; скликана, здавалося б, з іншого, трагічного, приводу демонстрація об’єктивно мала опозиційний характер. За оприлюдненими в 2018 році даними Freedom House, Сербія – єдина балканська країна, в якій скорочується простір демократичних свобод.
Тому багато експертів розглядають маніфестацію підтримки Путіна як свого роду контрмітинг. «Суботні протести – логічна відповідь громадян Сербії на хаос, в якому живе країна, – вважає белградський політолог Сербіянка Турайліч. – Приїзд Путіна в цей час – абсолютно випадковий збіг, але він дає владі чудовий привід для організації контрмітингу. Це спосіб довести «неслухняним» громадянам, що підтримують владу, а заодно і Путіна, в Сербії більше, ніж виступають проти панівної партії».
«Нас все ж більше» – впевнені учасники акції протесту в Белграді
За словами Турайліч, правляча партія часто звозить людей на масові заходи, це в Сербії зовсім не новина: «Вучич розуміє, що жителі Белграда на скликаний ним мітинг добровільно не прийдуть; все, що він може, – зібрати, іноді під примусом, непоінформованих людей з провінції».
Журналіст і політичний аналітик Борис Варга вважає, що мітинг підтримки Путіна, за організаторами якого стоїть правляча партія, є прелюдією передвиборної кампанії: після початку щотижневих протестів в Сербії заговорили про можливість дострокових виборів. «Спроба влади довести, що і на вулиці вона впливовіша за своїх супротивників, – найкраще свідчення того, що демократія в Сербії є під загрозою», – говорить Варга в інтерв’ю Радіо Свобода.
На думку експерта, гібридна війна Росії і Заходу розгортається і в Сербії, причому позиція Белграда в цьому протистоянні визначена. У жовтні 2018 року під час візиту в Москву Александр Вучич відкрито критикував країни Заходу, які нібито підштовхують Македонію в НАТО. «Сербія, по ідеї, нейтральна країна, і коли її президент публічно ясно позначає свою упереджену позицію, це безсумнівно ставить Белград на сторону Росії», – вважає Варга. При цьому він нагадує: сербські політики цілком лояльні російському енергетичному лобі; Сербія – одна з небагатьох країн в Європі, які не запровадили санкції проти Росії після анексії Криму. Паралельно з цим Сербія веде переговори про вступ до ЄС.
Володимир Путін приїде і поїде, а Сербія залишиться наодинці зі своїми внутрішніми проблемами, в обстановці різкої незгоди між правлячою партією і протестно налаштованими громадянам. І багатьом часом здається, що, з огляду на зростаючу в країні мітингову активність, ключові суспільні проблеми, як і в Україні 2014 року, можуть бути вирішені на вулиці.
Оригінал публікації Російської служби Радіо Свобода читайте тут.