Цього тижня у польському місті Кракові розпочалися судові засідання у справі трьох обвинувачуваних у підпалі будівлі Товариства угорської культури Закарпаття, що в Ужгороді. Спроби підпалу було дві. Перший інцидент стався 4 лютого 2018 року, а 27 лютого того ж року офіс на 80% було знищено другим підпалом. Майже рік Товариство угорської культури Закарпатті відновлює приміщення та очікує результатів слідства. Йосип Борто заступник голови товариства, заступник голови Закарпатської обласної ради розповів Радіо Свобода, наскільки вдалися провокації нападникам і чи посилилася напруга в українсько-угорських відносинах.
– Чи ви слідкуєте за судовим процесом, який відбувається у Польщі?
– Звичайно, нас цікавить розгляд цього питання в суді, вся інформація, яку отримуємо, – з інтернету, зокрема, із сайту Радіо Свобода.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: На суді в Польщі палії угорського центру в Ужгороді назвали ім’я натхненника підпалуУ понеділок засідала президія нашої організації – Товариства угорської культури Закарпаття. Ми ухвалили рішення звернутися до польського суду, який розглядає питання, щоб нам, як зацікавленим і причетним до цієї справи, надали офіційну інформацію про результати судового засідання. І обов’язково відправили нам повністю матеріали судових засідань. Ми б хотіли, щоб причетні до спроби підпалу (виконавці і замовники) отримали відповідне покарання.
Your browser doesn’t support HTML5
Польські палії зізнались, що отримували інструкції від Оксенрайтера – відео
Тільки у такому випадку можна призупинити подібні напади. Після того, як досить оперативно відреагували на події 4 лютого 2018 року правоохоронні органи і СБУ, відбулася друга акція, результативна з боку виконавців – підрив нашого офісу, який знищив щонайменше 80% всього того, що було. На сьогодні проводиться внутрішній і зовнішній ремонт приміщення. Нам вдалося купити другу будівлю, але цю після капітального ремонту ми будемо використовувати теж, цю власність нашої організації.
Йосип Борто на тлі будівлі після підпалу
– Відомо, що там розміститься редакція телевізійного каналу «Даніо» («21 канал»).
– Так, наша організація викупила 50% власності телеканалу. І після капремонту буде оснащена студія, де працюватимуть журналісти.
– Чи охороняються зараз ваші приміщення більш посилено?
– Ми найняли охоронців і технічно оснастили наші приміщення. Але абсолютної безпеки не буває.
Пожежники біля офісу Товариства угорської культури Закарпаття. Фото з камери стеження, 27 лютого 2018 року
– За матеріалами слідства відомо, що підпал вчинили польські праворадикали, підозрюють також німецького журналіста. Чому, на вашу думку, не угорці і не українці, а треті особи зацікавлені у нестабільності на Закарпатті.
– Поки ми чекаємо на рішення суду. Є припущення, що так воно і було. По-друге, ми раді, якщо доказом буде те, що це зробили не громадяни України і замовник не з України. А це вчинок представників ультраправих фашистських організацій з метою компрометувати націоналістів України і це люди, близькі до Москви. По-третє, констатуємо факт, що на Закарпатті і далі є стабільність. Тут, як століттями жили мирно представники різних національностей, так і зараз живуть. Ми не відчуваємо дискримінації, навпаки солідарність і толерантність. На Закарпатті нема підґрунтя для ультранаціоналізму.
Фізично, за результатами підрив був вдалий, але політичної мети не досягнуто. Всі інші провокаційні акції теж не дали результату тим, хто хотів у нашому краї неспокою. Вважаємо, що Закарпаття і надалі конструктивно співпрацюватиме з різними регіонами Угорщини, і люди тут залишаться такими, як і були.
У приміщенні офісу Товариства угорської культури після підпалу 27 лютого 2018
– Чи будете вимагати компенсації у винуватців після рішення судів по обох підпалах?
– По підриву (27 лютого 2018 року) йде судовий процес в Ужгороді, підозрювані заарештовані. Була спроба з їхнього боку піти на мирову. Нам запропонували, що вони готові відшкодувати всі витрати для ремонту та відновлення приміщень, якщо відкличемо позов з суду. Але ми це не прийняли. Хочемо, щоб ці люди понесли відповідальність за свої дії, інакше все може повторитися. Підрив кваліфікують як терористичну акцію, винні можуть отримати від 8 до 12 років тюрми. Ми зацікавлені у припиненні таких провокаційних дій і не прийняли таку пропозицію.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Підпал Угорського культурного центру в Ужгороді. До чого тут «русский мир»?– Як ви оцінюєте угорсько-українські відносини через рік після двох спроб знищити офіс товариства, одна з яких була доволі результативною?
– Відносини, на жаль, на сьогодні досить напружені. Хоча вони завжди були зразкові, конструктивні, дружні. Після ухвалення закону «Про освіту» 5 вересня минулого року виникли дуже серйозні проблеми. А після скасування закону «Про засади державної мовної політики» Конституційним судом України питання мови національних меншин залишилося без врегулювання. Чекаємо на новий закон, який врегулює ці питання і буде захищати не тільки розвиток державної мови, що ми підтримуємо, і що потрібно.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми хотіли б, щоб закарпатські угорці залишилися на своїй землі» – Іштван ГрежаНа міжнародному рівні, у міждержавних відносинах є певне потепління у тому аспекті, що ведуться консультації між міністерствами закордонних справ Угорщини та України. Крім того, очікуємо, що Верховна Рада ухвалить поправки до статті 7 закону «Про освіту». Перше – це відтермінування виконання «мовної статті» до 2023 року. По-друге, щоб засновники і власники приватних шкіл самі могли визначати мову навчання.
У питанні вивчення угорської в українських школах міністри закордонних справ України Павло Клімкін та Угорщини Петер Сіяйрто все ще шукають спільної мови. Закарпаття 22 червня 2018 року
Тривають консультації між Міністерством освіти і нашими організаціями, зокрема Товариством угорської культури Закарпаття та Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством. У нас є пропозиції щодо мови навчання, збереження системи навчальних закладів, щодо покращення вивчення державної української мови. Нас звинувачують, ніби угорці Закарпаття не хочуть знати державну мову. Це неправда. Якщо хочеш чогось досягти і бути конкурентоздатним на ринку праці, то державну мову треба знати і добре нею володіти. Необхідно покращити ефективність викладання української мови.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Уряд Угорщини запроваджує безкоштовні курси української мови у БереговомуМи вже 20 років звертаємося до Києва, Міносвіти і маємо чіткі пропозиції про зміну методик викладання, нові сучасні підручники для вчителів та учнів. Нас нарешті почали слухати і почули. Ми перекваліфікуємо педагогів, вчителів, щоб володіли досконало державною мовою і вивчили методику викладання не іноземної мови, а другої мови. Всі розробки ми поклали на стіл Міністерства освіти. Одночасно ми усвідомлюємо важливість і підтримуємо концепцію щодо покращення оволодіння українською державною мовою. Має бути збалансованість. Все має бути вирішено шляхом компромісу, через дипломатичні і політичні стосунки. Період виборів – не найкращий період для проведення ефективних переговорів, але після них ситуація нормалізується.