Газета «Голос України» нагадує, що нинішній пленарний тиждень у Верховній Раді є першим у новому році й останнім упродовж де'ятої сесії парламенту восьмого скликання. (Нова, десята, парламентська сесія розпочнеться 5 лютого.) Народні депутати зосередять свою увагу на розгляді соціальних та економічних законопроектів. Резонансним також є законопроект, що врегульовує юридичні механізми переходу релігійних православних громад до Православної церкви України. Парламентське видання, посилаючись на твердження депутатів, наголошує, що 2019 рік стане настільки ж вирішальним для збереження України, як і 2014-й. Найближчі вибори, на їхню думку, – не просто політична баталія між опонентами, а справжня битва двох світоглядів – західної демократії з російським імперіалізмом. Тому дехто з депутатів вважає за необхідне створити тимчасову слідчу комісію щодо розслідування втручання у вибори в Україні з боку Росії та пов'язаних з нею українських громадян. Ця комісія, зокрема, має розслідувати джерела фінансування пропутінських ЗМІ, вважає лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак. Йдеться про телеканали, які називаються українськими, але неприховано працюють на капітуляцію перед Росією, обливають брудом українських військових, відбілюють сепаратистів. Звісно, Комісія не обмежиться ані Медведчуком, ані фірмами його прикажчиків. Проте «переговорник Путіна» має бути пріоритетом парламентської ТСК, наголосив депутат.
Кількість кандидатів у президенти збільшується. Але чи змінюється їхня якість, це з'ясовувала газета «День». Видання інформує, що за 15 днів президентської виборчої кампанії до Центральної виборчої комісії вже подали документи 12 осіб. Поки ЦВК зареєструвало п’ять кандидатів. У неділю заяву про намір стати президентом оголосив і екс-керівник військової розвідки Міністерства оборони України, колишній голова СБУ Ігор Смешко. Деякі експерти газети вважають його заяву серйозною подією, яка може кардинально змінити шахову партію всіх основних гравців. Генерал-полковник є одним із творців та розбудовників системи розвідувальних органів незалежної Української держави, нагадує видання. І часто небажання чинного президента співпрацювати з такими професійними людьми, створює для нього великі ризики на конкурентному полі. Поява лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенка на останній програмі «Свобода слова» на телеканал ICTV тому підтвердження. Газета пише, що українське суспільство у більшості своїй живе від виборів до виборів, намагаючись оцінювати тих чи інших кандидатів раз на п’ять років, коли критеріями слугують популістські гасла або продуктові набори. Звідси і відповідна «колода карт» – в основному кандидати з минулого, породжені та підтримувані представниками олігархічних структур. За ці роки громадяни так і не навчилися формувати свій порядок денний, організовуватися в справжні партії і висувати своїх кандидатів, які будуть виконувати ними ж замовлену політику. Тому доводиться обирати з того, що пропонується «згори». Зламати цю систему зможуть освіта, вчинки і самоорганізація. На цьому наголошується в статті «Як не стати жертвою популізму».
В публікації «Торгові війни ХХІ століття» дописувач газети «День» Богдан Данилишин аналізує, як вплине уповільнення економічного розвитку Китаю на економіку України. Він інформує, що за січень-вересень 2018 року Україна експортувала в КНР товарів на 1,32 мільярда доларів. Основу товарного експорту з України в Китай становить агросектор, на який припадає понад половини всього обсягу. Мінеральні продукти (в основному продукція з низькою часткою доданої вартості – руди, шлак) займають одну третину (машини та обладнання – 10%, деревина – 4%). Очевидно, Україні потрібно готуватися до витіснення української продукції з китайського ринку місцевими та американськими товарами, зазначає економіст. Тому треба відійти від переможних реляцій про мільйони тонн ячменю або кукурудзи, проданих у Китай. Час чітко усвідомити – в новітній історії не було держав, економічна міць яких зберігалася тривалий час і при цьому базувалася на сільському господарстві. В нинішніх умовах активна промислова політика – ключовий засіб збереження держави на економічних і політичних мапах світу. Це стосується всіх держав, і Україна – не виняток, наголошує дописувач.
А в статті «Імперська асиміляція й українська ідентичність-2» дописувачі газети «День» Сергій Грабовський та Ігор Лосєв наголошують, що відгородитися ментальним муром у сфері етнокультурних процесів рідко кому вдається. Тому потрібне активне творення своєї власної культури.