Передвиборча президентська кампанія стартувала, тож залишається лише спостерігати за офіційною реєстрацією кандидатів та визначатися із вибором. Голосування заплановане на 31 березня 2019 року. У політологів вже не виникає сумнівів у тому, що вибори пройдуть у два тури. Соціологічні дослідження показують, що більше ніж 50% голосів не набере жоден з ймовірних кандидатів. Охочих позмагатися за президентське крісло цього разу аналітики нараховують понад 30 осіб.
Мультяшний персонаж – синій ведмідь Уолдо бере участь у виборах і здобуває величезну популярність лише шляхом критики та висміювання опонентів – це один з фільмів серіалу-антиутопії «Чорне дзеркало».
Кандидат-мем Уолдо стає унікальною зброєю: він з легкістю нищить репутацію кандидатів, акумулює голоси протестних мас і при цьому не має серйозної програми, а значить не несе жодної відповідальності.
Подібна картинка все більше нагадує реальність, а не фільм. І найбільша загроза для виборчої кампанії 2019 року в Україні – це театралізація процесу, вважають аналітики.
Агітація цього разу почалася завчасно. Білборди, візити в регіони, подарунки, реклама в медіа та інтернеті – все це проаналізували експерти Громадянської мережі «Опора». Завчасною агітацією займалися навіть ті потенційні кандидати, які публічно не підтверджували свою участь в перегонах.
Інфографіка Громадянської мережі «Опора»
Попри появу безлічі нових сучасних методів донесення інформації, технології на виборах залишаються незмінними: «хліб та видовища», зазначають в Комітеті виборців України.
Основна боротьба: за пенсіонерів чи молодь?
Пенсіонери, як цільова аудиторія, залишать за собою максимум уваги кандидатів, бо молодь – це пасивний електорат.
Так, наприклад, директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна вважає, що високий рейтинг Володимира Зеленського в опитуваннях може не вивести його у другий тур саме через те, що його аудиторія – переважно молодь, яка часто ігнорує голосування на виборах.
Аби активізувати молодь, політтехнологи вже не вперше в історії намагаються запустити дискримінаційні гасла на кшталт «сховай паспорт бабусі» або «я вирішу за тебе».
Причому такими гаслами не гребують і народні депутати в ефірі великих каналів.
І це хибна «креативність», вважають в «Опорі».
«Може когось здивує, але серед порушників на виборах, які купують або продають свій голос та щодо яких є вироки, пенсіонерів аж 15%. І це не про візійність поколінь. Креатив народний не туди рухається і жодної користі для мобілізації молоді в цьому нема. Замість нашої байдужості, або зверхності до цих «брудних» політичних ігрищ, було б чудово мобілізувати прототип середнього класу, а не хейтити бабусь, замість яких на дільниці ніколи не прийде тінейджер», – наголошує координаторка виборчих та політичних програм Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.
Її думку підтримує генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель. Каже, що аби молодь пішла на вибори, держава має працювати над цим системно, зокрема впроваджувати нові технології для голосування.
Ще одним полем боротьби для деяких політиків є протестний електорат.
«Великою спекуляцією стали заяви двох політиків: Мураєва і Киви. І один і другий закликали виборців не платити за комунальні послуги. Мовляв, станеться електоральне диво, вони переможуть і зменшать плату за комунальні платежі. І для когось політичні ігри можуть обернутися персональною трагедією», – пояснює Кошель.
Дебати як ліки від популізму
В Україні спостерігається тенденція, яка крокує по всій Європі. Зростання ролі популізму на виборах, театралізація політичного та виборчого процесів.
«Якщо кілька років тому ми сміялися із Дартів Вейдерів і говорили, що це невдалий гумор одеських політиків, які вирішили пограти в епатаж, то зараз бачимо, що подібні технології і театральність політичного життя є однією з характеристик теперішньої виборчої кампанії», – на думку Олексія Кошеля.
Читайте: Як розпізнати політичного популіста?
Від переважної більшості потенційних кандидатів виборці бачать не програми, не стратегії, а прості формули: як за короткий час можна розв'язати ключові проблеми, натиснувши чарівну кнопку. І у цієї ситуації є вирішення, переконаний гендиректор Комітету виборців України – це дебати.
«Не у форматі ток-шоу, де використовуються ті самі технології «чарівної кнопки» аби повірили найемоційнішому, найяскравішому, можливо, із кращими жартами. Потрібні повноцінні дебати щодо ключових аспектів політичного життя», – переконаний він.
Олексій Кошель
Дебати мають бути багатосерійними, на його думку, тоді це змінить характер виборчої кампанії.
«Дебати – це та річ, яка може перевернути виборчу кампанію. Коли кандидати будуть говорити про децентралізацію, судову, податкову реформи професійною мовою, а не мовою жартів – це може поламати рейтинги для багатьох кандидатів», – наголошує Олексій Кошель.
В очікуванні брудної кампанії...
Хоча частина політичних експертів попереджають про насування вкрай брудної кампанії, в Комітеті виборців України поки що немає застережень щодо «чорнухи» чи адмінресурсу.
Чорні технології застосовують вже зараз, але загрозливих тенденцій немає, зазначає Олексій Кошель. До того ж прийоми антиреклами не страшні відомим політикам із історією та досвідом – люди вже чули чимало компроматів на їхні адреси і такі політики швидко відбивають атаки чорного піару, додає він. А от нових і недосвідчених кандидатів подібні технології можуть вивести з рівноваги або прибрати з арени.
Адмінресурс зник з найбільших проблем на виборах з 2014 року, зазначають в Комітеті виборців. Зараз він розпорошений: є, але мінімальний, бо в обласних і місцевих радах більшість складають часто сили, які позиціонують себе як опозиційні. Для виборчого процесу це добре, бо адмінресурс не зможе бути ефективною технологією, вважає голова Комітету виборців України.
А от випадки перешкоджання політичній діяльності потенційних кандидатів на пост президента в «Опорі» зафіксували ще до офіційного старту кампанії. На Анатолія Гриценка та представників його команди навіть вчинили фізичний напад.