Міхеїл Саакашвілі несподівано розкритикував Гриценка і Тимошенко (огляд преси)

Колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі виступає під час Революції гідності на майдані Незалежності в Києві, 7 грудня 2013 року

У публікації «Не рішучий» «Україна молода» розповідає, як Міхеїл Саакашвілі виніс «вирок» Анатолію Гриценку в ефірі одного з телеканалів. Відсиджування в тилу, відмова від активних дій у часи Майдану, знищення воєнного потенціалу країни на посаді міністра оборони – це неповний перелік того, що Саакашвілі поставив Гриценку у провину. В одній зі своїх попередніх програм Мiхеїл Саакашвілі також розкритикував Юлію Тимошенко, якій він пригадав газові оборудки з «Газпромом», завдяки яким вона заробила мільярдні статки, виводила гроші в офшори, а також ділилася надприбутками з Павлом Лазаренком. Бажання Тимошенко поділити владу в Україні на двох з Януковичем шляхом створення так званої «широкої коаліції» Саакашвілі теж не залишив поза увагою. Але, найголовніше, – він не пробачив їй того, що у 2008 році фракція Тимошенко у Верховній Раді відмовилась засудити напад Росії на Грузію, а вона сама як прем’єр-міністр не виконала розпорядження президента Ющенка та дозволила російським кораблям вийти з Севастополя для участі в агресії проти грузинського народу.

Україна досі не має кандидатів надії. Якби такий з’явився, одразу мав би 25-30 відсотків підтримки. І в цьому, зокрема, провина суспільства, яке не сформулювало для політиків запит, від якого не можна відбитися. І зі своїх лав таких людей не дало у владу. Про це в «Газеті по-українськи» стверджує політичний оглядач Леонід Швець. Він переконаний, що в Україні може перемогти кандидат і без підтримки олігархів. В державі є п’ять великих «гаманців», через яких можна достукатись до людей. Але ніхто не пробував їх обійти. Тим часом у країні є 10 тисяч осіб, які мають серйозні, але не такі великі гроші, як в олігархів. Бізнесмени середньої ланки хочуть докластись до політики, але пропозицій немає. Коли такі проекти з’являться, вони обов’язково дадуть гроші. Бо хочуть жити і працювати в Україні, переконаний оглядач.

Українська економіка назагал успішно завершує 2018 рік і з обережним оптимізмом налаштована на 2019-й, констатує газета «Україна молода». Спостерігається хоч і не значне, але зростання економіки, укріплення курсу гривні. І, нарешті, чудовий подарунок під ялинку – черговий транш кредиту від МВФ. Видання наголошує, що тут важливі не лише гроші, а й сигнал для інших фінансових донорів, який привідкриває двері до дешевих запозичень. Однак, наступний рік для української економіки може мати певні ризики, причому центр впливу на деякі процеси перебуватиме за межами України. Фактор ризику номер один – це воєнно-політична дестабілізація, переконаний фінансовий експерт видання Віталій Шапран. Наступний ризик – глобальна рецесія. Якщо в жовтні-листопаді рух американських фондових індексів турбував мало і він був більше схожим на корекцію, то останні дні року, що минає, не тільки засмутили менеджерів з Wall Street, а й насторожили аналітиків. Ще одна загроза – падіння цін на сировинних ринках. І хоча здешевлення нафти у багатьох державах радо вітають, а у Києві й поготів, однак не варто забувати, що Україна залишається сировинною державою. А тому це може створити дефіцит валюти, зазначає експерт. І нарешті, останній фактор нестабільності для Києва: можливий неврожай у наступному році. Україна вже тривалий час перебуває в ейфорії від власних успіхів в аграрній сфері і не робить жодних кроків задля диверсифікації можливих ризиків. На цьому наголошується в статті «Пройти між краплями».

Про перемоги та поразки Верховної Ради у 2018 році розповідає газета «Україна молода». Реінтеграція Донбасу, антикорупційний суд, закон про національну безпеку та інтеграція України до ЄС та НАТО. Це закони, якими більшість депутатів цього року пишаються і називають їх здобутками національного масштабу. Однак, розгляд і ухвалення багатьох важливих законів народні депутати перенесли на наступний рік. Одне з найактуальніших питань – нове виборче законодавство, що немов дамоклів меч звисає над парламентом. Не проголосували народні обранці і за зняття депутатської недоторканності, що так само уже роками обговорюється між депутатами. І ще є низка законопроектів, які мали б бути ухвалені у 2018-му, і вже будуть перенесені на 2019-й. Більше про них йдеться в статті «Ліниві і недоторканні».