«Ми хотіли б, щоб закарпатські угорці залишилися на своїй землі» – Іштван Грежа

Ще влітку МЗС України вимагало від уряду Угорщини надати офіційні роз’яснення у зв’язку із рішенням створити посаду уповноваженого уряду Угорщини з питань співпраці Саболч-Сатмар-Березького району та Закарпаття. Ним став Іштван Грежа, який тривалий час займався угорсько-українською співпрацею. За кілька місяців назву посади переформулювали. Сьогодні Іштван Грежа – уповноважений міністра, який відповідає за розвиток співпраці між двома регіонами, а також координує програму розвитку дитячих навчальних закладів Карпатського басейну. Наприкінці року угорський посадовець зустрівся із журналістами і розповів, чому угорський уряд так опікується Закарпаттям, в якому стані зараз угорсько-українські стосунки і що він би в них змінив. На початку зустрічі політик зауважив: в угорсько-українських стосунках зроблено чимало помилок.

– Як їх у такому разі можна виправити?

– Нам слід повернутися до періоду, який тривав до 2016 року, коли востаннє прем’єр-міністр України Гройсман відвідав Угорщину. Я був у складі делегації в Будапешті. Його зустрічали, напевно, більш поважно, ніж американського президента. Тоді фактично було домовлено про кредитну лінію у 50 мільйонів євро, інфраструктурні проекти і багато інших. Слід завершити ці проекти і продовжити співпрацю.

Ми не можемо забути про 7 статтю закону «Про освіту» (), яка є фактично дискримінаційною для угорців. Бо йдеться про набуті права, і, згідно з Конституцією України, ці права не можна забрати. ​

​

Сподіваюсь, що всі домовленості будуть дотримані й найближчим часом Верховна Рада проголосує за продовження терміну імплементації закону (керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто на початку грудня повідомив, що ВРУ включила до порядку денного процедуру голосування стосовно продовження перехідного періоду набуття чинності нового освітнього закону – ред.). Сподіваюся, що спільно з Києвом будемо розвивати Закарпатську область, ми кілька років це пропонуємо.

– На якому етапі зараз перебувають угорсько-українські стосунки у сфері освіти?

– Ми тепер відчуваємо тишу в цьому питанні. Цей рік не був добрим, як для України, так і для Угорщини. Добре було б, якби ми концентрували увагу на спільних інтересах, а не на окремих. Розуміємо і поважаємо те, що Україна розбудовується як молода держава. Наш досвід державності – 2000 років, і ми можемо поділитися ним у розбудові нації. Минулого тижня угорський уряд оголосив про початок безкоштовного навчання української мови для угорців Закарпаття. Вже записалося 300 осіб. Координацію здійснює берегівський інститут Ференца Ракоці, фахівці розробляли методики, є і література. Після закінчення можна скласти іспит і перевірити свій рівень.

Іштван Грежа

Протягом кількох років у нас також діє програма навчання угорської мови, вона популярна на Закарпатті. Вже відбулося 5 курсів, всього взяли участь 16 тисяч осіб. Угорський уряд фінансує обидві програми, на рік це 1 мільйон 200 тисяч гривень. Окремо ми виділили курси навчання угорської для медиків. Для них діє ще одна програма – здійснення практики в Угорщині, щоб фахівці вдосконалювалися.

– Чи не плануєте припинити фінансування після погіршення стосунків між Україною та Угорщиною?

– Моя особиста пропозиція – не те, щоб закрити ці програми, а ще більше їх відкрити. Треба розрізняти, що на Закарпатті політики та ЗМІ інакше ставляться до Угорщини. Тут ніколи ми не мали ніяких проблем: ні з угорцями, ні з українцями.

– Чи підтримують видатки уряду на Закарпаття громадяни Угорщини?

– Минуло 30 років, як ми фактично відійшли від комуністичного режиму. Комуністи казали, що закордонні угорці – це проблема чи справа тих країн, де вони живуть. Тобто Угорщина кілька десятиліть фактично не займалася закордонними громадянами і у результаті їх кількість зменшилася майже наполовину. Більшість суспільства каже, що треба опікуватися закордонним угорцями. Це є обов’язком уряду, зафіксовано Конституцією Угорщини, і ці люди є частиною нації. Наше завдання – щоб угорці на Закарпатті були законослухняними громадянами України, але водночас не зазнавали дискримінації. Вже понад 1100 років на цій території постійно живуть угорці.

«В Угорщині працює всього 40 тисяч українців»

– Якими ще напрямками ви опікуєтеся на своїй посаді?

– Їх багато, коротко розповім про основні. Про вивчення мови я вже казав. Дуже важлива медицина. Ми бачимо, що багато закарпатських угорців залишають країну через недостатній стан медичного обслуговування. В Угорщині 100% дітей отримують вакцини. Щодо Закарпаття – то це третина, порівняно з Угорщиною. Ми надаємо вакцини області, бо це важливо і для нашої безпеки як сусіда України. Тільки від кору ми привезли 23 тисяч вакцин, тоді пані Супрун (в.о. міністра охорони здоров'я України) заявила, що це контрабанда. Нам дуже важко щось робити з такими заявами.

У Виноградові ми повністю оновили дитяче відділення лікарні, у Мукачеві – дах дитячого відділення. Тепер оновили 19 ФАПів, закупили усім угорськомовним селам необхідне обладнання.

Діє Угорський культурний центр. Нещодавно відкрили такий самий у Києві, плануємо відкрити у Львові. Ми хотіли б також допомогти реставрувати палац Ференца Ракоці у Берегові, який у дуже поганому стані. У минулому році допомогли Ужгородському замку: профінансували ремонт кількох кімнат і постійну виставку про історію Закарпаття з IX століття до 1920 року. Ще один напрямок – підтримка системи освіти. На всі садки та школи, де є навчання угорською, виділено на три роки (вже минула половина періоду) 600 мільйонів гривень. Якщо говоримо про «мовну» статтю, для чого тоді ми оновлюємо школи, щоб не могли навчатися угорською? У садки ходять не тільки угорці, але й українці, є різні групи. Тенденція останніх років: родини, де мама або батько угорець, віддають дітей в угорськомовні освітні заклади. Також допомагаємо Берегівському інституту та українсько-угорському навчально-науковому інституту УжНУ. Наступна велика програма – це економічна допомога. Стосується не тільки Закарпаття, але усього Карпатського басейну, де проживає угорська меншина. 3200 підприємців отримали фінансову безповоротну допомогу, і ми продовжуємо програму.

Діє підтримка угорськомовних вчителів. Для бюджету Угорщини сума на рік – 300 мільйонів гривень. Ми хотіли б, щоб закарпатські угорці залишилися на своїй землі. Кілька мільйонів українців працює в Польщі, 600 тисяч – у Чехії, в Угорщині працює всього 40 тисяч українців. Хоча в нас є проблеми з робітниками, зокрема, потужні заводи Mercedes, BMW потребують фахівців.

– Як часто ви буваєте на Закарпатті, особливо після скандалу навколо створення вашої посади в уряді Угорщини?

– Дуже часто. Тому було важко, що кілька місяців я не міг приїхати. Тоді на мене дивилися як на ворога, а тепер як на Миколая.

Але зараз на кордоні майже всіх угорськомовних депутатів Закарпаття зупиняють, шукають угорські паспорти, проводять опитування.

– Як прокоментуєте заяву міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, що Угорщина перестала видавати угорські паспорти на території України?

– Дуже важливо, щоб ми поставили крапку в тому, що дипломатичні установи Угорщини ніякі міжнародні угоди не порушували. На останній зустрічі, яка відбулася в Мілані між двома міністрами, ми передали зразок угоди стосовно вирішення цих питань. Тепер ведемо переговори і дипломатичні консультації. Ці дві сторони можуть домовитися, альтернативи немає.

«Ми могли б говорити однією мовою, якщо б думали не як політики, а як християни»

– Чи з’ясували, хто саме оприлюднив відео видачі угорських паспортів у консульстві в Берегові? Чи цю людину позбавили громадянства?

– Коли на акції в Берегові виходили радикали, ми з’ясували потім, що багато з них отримували допомогу Угорщини. А ситуація, коли зривають угорський прапор і йдуть ставити вінки до пам’ятника Тараса Шевченка, який профінансував угорський уряд? Угорщина могла б занести їх у чорний список, але ми не зробили нічого такого. Є бізнес українців у нашій країні, проте ми не проводили негативну політику проти них. Для України важливою є тема, що кілька тисяч закарпатських угорців мають громадянство в Угорщині. Я був у Канаді, там дуже велика українська громада, члени якої також мають подвійне громадянство. У них нічого не забирають.

– Чи можливо налагодити співпрацю між Україною та Угорщиною?

– Останні два роки є прикладом того, наскільки легко щось зруйнувати і наскільки важко щось побудувати. Всіх чинних угод повинні дотримуватися обидві сторони, якщо говоримо і про письмові, і про усні. Ми завжди оптимісти. Цього тижня у нас відзначають Різдво. Мені подобається, що в Україні і Закарпатті стільки віруючих людей. Ми могли б говорити однією мовою, якщо б думали не як політики, а як християни. Коли зараз під час Адвенту я стояв у церкві, священник казав: «Хай мир буде поміж вами!» – і всі подавали один одному руку. Погано, що такі жести не обов’язково між політиками України та Угорщини. Як просто було б подати руку і був би мир між нами.