500 років тому, на межі 1518-1519 років, іспанський конкістадор Ернан (Фердинанд) Кортес вирушив з Куби на завоювання імперії ацтеків, що жили на території теперішньої Мексики. Ця тема, здавалося б, далека від української історії та українського контексту: де Америка, а де Україна? Утім, сідаючи за трапезу, зауважте, що такі звичні для нас помідори, картопля, кукурудза, соняшник – це так би мовити «побічні» наслідки іспанського підкорення Америки. А що вже казати про золото.
Більше про ті події та їхній вплив на розвиток України Радіо Свобода розповів історик Максим Тринчук.
Your browser doesn’t support HTML5
Історична Свобода
– Інколи мені здається, що історія карколомніша за будь-яку вигадку. І підкорення Кортесом Ацтекської імперії якраз із цієї галузі. Тоді йому було 34 роки. Нехай на початку XVI століття це вже зрілий вік, але він не мав військового досвіду, за фахом був правником, працював нотаріусом. Крім того, Кортес мав дуже незначні сили: 508 піхотинців, 16 вершників (причому, на відміну від більшості вояків, усі коні увійшли в історію під власними іменами), близько 15 одиниць вогнепальної зброї і 30 арбалетів, 4 гармати, а також 200 осіб допоміжного підрозділу.
І таке незначне військо із правником на чолі захопило імперію з 15-мільйонним населенням, яка мала 100-тисячну армію. Як таке могло відбутися?
– Погоджуся з вами, що справді історія набагато цікавіша, аніж будь-які варіації на її тему, наприклад, «Гра престолів».
Те, що правник був головою цієї операції, не є чимось дивним. Військова справа у традиційному суспільстві – це для чоловіка нормально, а надто для освіченої людини. У ті часи треба було уміти захищатися. А як вмієш захищатися, то й нападати умієш теж.
Щодо кількості людей, то об’єктивно це небагато для такої операції. Але треба також розуміти, яка зброя була в ацтеків і яка – в Кортеса?
Ацтеки – цивілізація рівня кінця кам’яного віку, мідь та перші метали тільки починали оброблятися. Ефективність їхньої зброї у ближньому бою дуже низька, захисна броня в ацтеків взагалі відсутня.
Ацтеки – цивілізація рівня кінця кам’яного віку, мідь та перші метали тільки починали оброблятися.
Натомість, у конкістадорів маємо вершників у захисному обладунку. Коней ацтеки тоді не знали. Коні виглядали як монстри, а вони частково теж були в обладунках.
Вогнепальна зброя взагалі видавалася якоюсь магією.
Відповідно, цей гуркіт і дим – це дуже серйозний психічний момент.
Конкістадорів небагато, але невідомо як з ними боротися.
Якщо дивитися на зброю, підготовку, військове мистецтво, вмотивованість – це досить реалістично
Імперія ацтеків не впала тільки від цих близько 800 людей. Основна маса військ, які потім винищили Ацтекську імперію, були місцеві, які стікалися під прапори Кортеса. Тому що ацтеки правили дуже жорсткою рукою і як тільки з’явилась якась можливість припинити правління, усі охочі долучилися.
Спрацював класичний європейський принцип: розділяй і владарюй.
Тож, якщо не вдаватися у деталі, то незрозуміло, як взагалі це можливо у такому співвідношенні. Але, якщо дивитися на зброю, підготовку, військове мистецтво, вмотивованість – це досить реалістично. Основна мотивація у конкістадорів – це нажива, вони туди відправлялися за грошима.
Історик Максим Тринчук
– У ацтеків також була мотивація – самозахист.
– Але це не була унітарна держава, а велике місто з невеликою територією навколо, де проживали саме ацтеки. І вони трималиу покорі ще два десятки менших міст, де проживали місцеві племена, які ненавиділи ацтеків за жорстке правління.
Відповідно, коли з’явився Кортес, держава почала тріщати, тому що багато цих міст вирішили підтримати винищення ацтекської імперії. І вже коли винищили їх, як об’єднавчий механізм тамтешніх племен, потім конкістадори розібралися й з іншими.
– У мене враження, що Кортес не дуже знав, яке там населення і скільки там людей. Він, мабуть, не наважився б, якби знав напевне.
– Так. Він діяв за відсутності будь-якої розвідки. Це ж велетенські незвідані території! Вони могли бути абсолютно пустими, а могли бути з мільйонним населенням. Наприклад, інший конкістадор Франсіско де Орельяна, який проводив операції у басейні Амазонки, нічого подібного не знайшов.
– Що вразило конкістадорів на тій землі, яку вони відкрили?
– Самі конкістадори описували здебільшого свої подвиги і завоювання. Частково описували побут місцевого населення, але не те, щоб їх це дуже вражало. Наукового інтересу, благоговіння перед місцевою культурою ні у кого не було. Вже пізніше це змінюється.
Перші спогади, якийсь аналіз з’являється десь на межі XVI-XVII століть, коли були завойовані значні території, коли винищена значна частка населення, місцевих еліт. І вже тоді іспанські дослідники починають цікавитися, намагатися відтворити місцеву історію. І це у них виходить дуже слабко.
У перших експедиціях не було вчених, не було культурологів, були люди, які хотіли грабувати й завойовувати. Це були військові операції, причому дуже жорстокі.
Коли всередині XVI століття починають прибувати масово місіонери-єзуїти, вони намагаються пом’якшити відношення до місцевого населення.
Аборигенів зобов’язали зібрати певну суму золота для іспанців. Якщо не виконували –відрубували руки.
Наприклад, друга експедиція Колумба, коли він відправлявся туди вже не як мандрівник, а як управлінець, відзначилася нелюдським відношенням до населення.
Аборигенів зобов’язали з кожної людини зібрати певну суму золота для іспанців. Якщо віддавали – все нормально, давали маленьку металеву бляшку, яку носили на шиї: на ній була написана дата внеску та сума. Якщо наступного разу не вноситься відповідна сума – відрубували руки!
Вже пізніше, коли прийшла іспанська адміністрація, церковна ієрархія, то вони поступово починають інкорпорувати ці території.
Кортес казав: «Ми хворі золотом»
Мені видається, що епоха конкістадорів, особливо перша половина XVI століття – це епоха успішного державно-приватного партнерства, коли держава практично не має відношення до цих операцій, багато з них вона навіть не фінансувала.
– Санкціонувала?
– Санкціонувала, тому що усі ці озброєні люди бажали гарбувати і вважали, що мають на це юридичне право. Це були ідальго.
– Ви часто кажете «грабували», а самі конкістадори це розуміли як грабунок чи як щось інше?
– Кортес казав: «Ми хворі золотом». Думаю, для них в Іспанії це розумілося як заробіток, а по факту це був грабунок.
– Невдовзі після падіння імперії ацтеків, інший конкістадор Франсіско Пісарро завоював імперію інків, теж дуже незначними силами. Після цього в Іспанію з Америки у великій кількості почало надходити золото й срібло. Як воно вплинуло на європейську історію?
– Дуже серйозно. Є підстави вважати, що це золото призвело до промислової революції й сучасного світу. Правда, на саму Іспанію це вплинуло погано, тому що відбулося перенасичення економіки золотом.
Є іспанська приказка: «В Іспанії все дорого, окрім золота». Це вислів із тих часів, із XVII століття.
Іспанці витрачали ці гроші на війни, на армії найманців. Іспанський бойовий підрозділ, терція, найбільш ефективний у XVI-XVIІ століттях.
У протестантській Європі золото, вивезене з Америки, лягло в основу утворення мануфактор
Гроші вивозилися з Америки, але не вкладалися в економіку, вимивалися з Іспанії. Натомість, у більш північних країнах так званої протестантської етики відбувалося інакше. Тут ці гроші вкладалися в економіку, у банківську справу.
Перший банк з’являється у 1609 році в Амстердамі. І ці гроші служать на користь: будуються нові кораблі, мануфактури, накопичується надлишковий продукт, продається більше товару. Те, що виробляють англійські мануфактури потім продається голландськими купцями, ці гроші повертаються, знову вкладаються.
Так з’являється сучасний капіталізм.
– Конкістадори їхали за золотом, але привезли також помідори та інші рослини. Як ці аграрні культури почали свій шлях у Європу?
– Дивилися, що вирощує місцеве населення, пробували на смак, привозили. Так було із шоколадом, це найбільш класичний приклад. Його подавали іспанському королю.
Шоколад, який споживали в Америках, дуже гіркий чорний шоколад, не солодкий взагалі. Він був рідким і подавався у чашах. При іспанському дворі туди стали додавати горіхів, меду, потім цукру – так він став дуже популярним.
– Ще одне надбання відкриття Америки – тютюн. Уявляємо собі українського козака з люлькою. Як швидко тютюн дійшов до України?
– Є хороший анекдот на цю тему: Поки Колумб не привіз тютюн з Америки, то козаки курили коноплі у своїх люльках.
Козак Мамай. Народне традиційне забраженння козака із люлюкою. XVIII століття
– Між іншим, не такий це вже й анекдот. Якось був у музеї на Хортиці й питався зокрема, що курили козаки. То кажуть, що попервах курили суміш різних рослин, і конопля там теж була.
– Наприклад, картопля почала з’являтися за часів Петра І, причому це було примусове засадження. І не те, щоб це було погано. А у сусідній Пруссії, зараз Німеччині, масово з 1701 року засаджували картоплю, і це допомагало бідному населенню виживати.
Пруссія мала бідну землю. У Китаї, де постійно потрібно годувати велике населення, нові продукти з’являються вже на початку XVIІ століття.
На наших територіях вистачало хліба, то в нас картопля приживається пізніше, вже десь у XVIII столітті.
– А тютюн як швидко дійшов?
– Тютюн дійшов дуже швидко, тому що його привезли ще з першої експедиції Колумба.
Першу людину у Європі, яка почала курити тютюн, спочатку посадили у в’язницю, бо думали, що в нього вселився диявол, він видував дим. Потім через кілька років його випустили, тому що це вже стало дуже масовим.
Ця традиція десь до кінця XVI століття захопила всю Європу, зокрема й Річ Посполиту, у складі якої була Україна. Проте в Західній Європі це було більш поширено ніж у нас.
Першу людину у Європі, яка почала курити тютюн, спочатку посадили у в’язницю, бо думали, що в нього вселився диявол
До Московського царства куріння дійшло пізніше, а за Петра І вводилося примусово. Петро І іноді дуже сліпо перебирав європейські новації. Йому треба було будь-що модернізувати й вестернізувати Росію й усі території, які в неї входили.
Певною мірою це нагадувало культ карго – не розумію сенсу, але застосовую.
– А іспанське золото доходило до України?
– Думаю, так. Це золото вимивалося з іспанського бюджету війнами. Потім гроші витрачалися найманцями у Німеччині.
У Польщі на той час було фільваркове виробництво, і цими грошима оплачувався хліб. Так це золото приходило на територію Речі Посполитої, у складі якої була Україна.
– Тобто, серед іншого, золото й срібло, яке вивозилося з Америки іспанцями, стимулювало розвиток сільського господарства в Україні, оскільки у Європі зріс попит на аграрну продукцію.
– Так. Взагалі, це золото, мабуть, допомогло будь-якій економіці, окрім іспанської.
– Але найбільше це стимулювало розвиток великого землеволодіння.
– На наших територіях, так.
Читайте ще: Козацьке повстання 1638 року – наступ «приречених»
– Виходить, що поява золота в Іспанії, через зростання попиту на збіжжя, стимулювала розвиток великого землевласництва в Україні. А відтак відбувалося поступове просування українців у степ з метою освоєння нових земель.
– Так, зацікавленість у нових територіях, нових аграрних землях. Приблизно у 60 разів збільшилася кількість золота у Європі після підкорення Америки. Ці гроші дуже серйозно вплинули.
Відкриття Америки, поява нових аграрних культур і грошей мали дуже колосальний вплив. У Китаї населення за XVI-XVIІ століття зросло зі 100 до 200 мільйонів, а потім до кінця XVIІІ століття – ще на сто мільйонів. І це загалом завдяки введенню нових культур. Зростає населення, відповідно, зростає економіка.