Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Висоцький, народний депутат України («Народний фронт»); Климент (Вечеря), голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП); Наталія Василевич, православний богослов.
Українська православна церква Московського патріархату у своїй назві повинна буде вказати приналежність до Російської православної церкви. УПЦ (МП) підпадає під дію законопроекту, за який 20 грудня проголосувала Верховна Рада України.
Your browser doesn’t support HTML5
Ваша Свобода | УПЦ (МП) перейменують на РПЦ?
Віталій Портников: Пане Висоцький, чому так швидко, за кілька днів після Об’єднавчого собору православної церкви в Україні було потрібно, щоб держава почала втручатися у назви православних юрисдикцій?
Сергій Висоцький: Російське православ’я в Україні повинне взяти назву російського православ’я – Російська православна церква в Україні, щоб не було ніяких сумнівів у тому, на кого орієнтується ця церковна організація. Після того, як створена помісна православна українська церква, треба робити все, щоб постала і проросла саме вона. Цей законопроект був зареєстрований ще два роки тому і зараз став актуальним, тому його й винесли.
(Повна версія програми)
На відміну від Росії, в якій завжди переслідувалися і репресувалися представники інших релігійних організацій (в Росії повинна була бути тільки одна державна православна церква, яка виконувала роль ще одного міністерства в державі), в Україні ситуація була іншою і історично, і зараз.
Кожна людина, йдучи в РПЦ в Україні, підтримує курс очільника цієї церкви, патріарха Кирила на побудову «русского мира»Сергій Висоцький
Ми не можемо вдаватися до російських методів боротьби. Не можемо забороняти людям йти до однієї церкви, а йти до іншої. Але розставити крапки над «і» і сказати: якщо люди хочуть ходити до цієї церкви, то ходитимуть до РПЦ в Україні. Це питання інформування населення.
Кожна людина, йдучи в РПЦ в Україні, підтримує курс очільника цієї церкви, патріарха Кирила на побудову «русского мира», він присутній на колегії Міноборони Росії, що є нонсенсом (!) для священнослужителя, присутній на РНБО Росії, коли розглядалося так зване «українське церковне питання».
Московський патріарх Кирило на засіданні колегії Міністерства оборони Росії. Москва, 11 грудня 2015 року
Робити вигляд, що це просто церква, ще одна релігійна організація, не можемо. Тим більше, Москва розірвала євхаристичне спілкування зі Вселенським патріархатом.
Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовский) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
Навіть якщо кажемо про Київську митрополію, то митрополит Київський і всієї України, за версією Москви і представників УПЦ (МП), – Онуфрій. А Онуфрій є постійнодіючим членом Священного синоду РПЦ.
Сергій Висоцький, народний депутат України («Народний фронт»)
– Владико, як буде називатися, на вашу думку, та церковна юрисдикція, яку ви сьогодні представляєте в нашому ефірі? І, як ви вважаєте, український парламент в принципі може ухвалювати подібні законодавчі акти? Якою буде реакція на це рішення?
Не бачимо поки що нічого, щоб змусило нас стрімголов змінювати щось у статутних документахКлимент (Вечеря)
Климент (Вечеря): УПЦ від початку свого заснування Собором УПЦ, від дарування їй томосу у 1990 році завжди існувала і існує в законодавчому полі України. Називають цей закон про те, що відразу нашу церкву мають перейменувати у щось. У законопроекті немає назви «Українська православна церква», а там є абстрактна назва. На сьогодні у нас є юридичний відділ Київської митрополії, який аналізує всі законодавчі ініціативи. Ми поки що не спостерігаємо ніяких питань, які примушували б сьогодні вже кинутися і стрімголов змінювати щось у своїх статутних документах.
У статуті, який зареєстрований в Україні і діє, написано, що УПЦ є самокерованою церквою. У нас не те, що в державі-агресорі, а в жодній іншій закордонній державі не знаходиться центр. У нас центр управління – Священний синод, Архієрейський собор і Помісний собор УПЦ.
Климент (Вечеря), голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП)
Верховна Рада вагалася 4 роки назвати це слово – «агресія»Сергій Висоцький
Ви не чули заяви УПЦ про те, що вона не визнає анексії Криму, що засуджує все те, що відбувається на Донбасі, закликала у тому числі і керівника російської держави припинити цю агресію? УПЦ неодноразово наголошувала, що повністю підтримує всі ініціативи української держави, які стосуються визначення, у тому числі і дефініцій, пов’язаних з тим, що відбувається на сході України. Ми пильно стежимо за депутатським корпусом. Чітко, як вони визначають те, що відбувається в державі, в такій же ж субординації відносимося до всього, що відбувається.
Верховна Рада вагалася 4 роки назвати це слово – «агресія», тому що боялися втратити свій бізнес і багато інших речей і в Криму, і на Донбасі, і у Москві. Це виглядає просто, як цинізм. Коли мені нардепи починають про мораль говорити, то це за межами трошки добра і зла. Ми чекали від Верховної Ради, щоб політики, зрештою, назвали речі такими, якими вони є.
– Пані Василевич, дискусія у нас по двох треках йде – по юридичному і релігійному водночас. На якому саме треці треба зосередитися, на ваш погляд?
У рекомендаціях ОБСЄ питання назви – це питання самої релігійної організаціїНаталія Василевич
Наталія Василевич (переклад): Православна церква України – нова церковна структура, яка була створена 15 грудня, насправді ближча до Московського патріархату, ближча до патріарха Кирила, ніж був Київський патріархат і УАПЦ. Те, що відбулося 15 грудня – це формування тієї структури, яка знаходитиметься в євхаристійному спілкуванні з Московським патріархатом через Константинопольський патріархат, який визнає патріарха Кирила діючим. Це щодо канонічного питання. Можна теж поставити питання ПЦУ: навіщо увійшли до структури, яка перебуває у спілкуванні з Московським патріархатом?
Наталія Василевич, православний богослов
Що стосується юридичного питання, є міжнародні правові стандарти – ОБСЄ, Рада Європи, Венеційська комісія, яка займається аналізом законодавства. Якщо такий конфліктний закон виходить, слід було звернутися до Венеційської комісії, щоб та провела аналіз норм закону. І є документ ОБСЄ, який називається «Рекомендації щодо правосуб’єктності релігійних громад». У рекомендаціях ОБСЄ питання назви – це питання самої релігійної організації.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
РПЦ і КДБ: це питання для України не менш актуальне, ніж для Латвії
Парламент ухвалив рішення щодо перейменування УПЦ (МП) в Російську православну церкву
Після Об’єднавчого собору: Москва для протидії ПЦУ використає не лише свою агентуру в Україні