Верховна Рада України 20 грудня внесла зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Згідно з ними, нинішня Українська православна церква (Московського патріархату) не зможе називатися українською і буде зобов’язана включити до своєї назви слово «російська». Частина українського політикуму сподіваються, що це сприятиме переходу парафій до Православної церкви України (ПЦУ), створеної Об’єднавчим собором 15 грудня у Києві. Натомість інші політики, здебільшого проросійські, лякають тим, що це, навпаки, призведе до протистояння між вірянами. Власне вони так оцінюють весь процес створення незалежної православної церкви в Україні.
Українська православна церква лише починає своє становлення. Ще не існує її керівних органів, і ще не всі питання вирішені щодо приналежності храмів. Про це у розмові з кореспондентом Радіо Свобода говорив глава ПЦУ митрополит Київський і всієї України Епіфаній. За його словами, попереду ще тривалий діалог із вірянами та парафіями церкви, яка донині називала себе українською православною і діяла під проводом Московського патріархату.
«Нам потрібно довершити повноцінне єднання. Ми отримаємо томос, сформуємо всі відповідні керівні органи цієї церкви. Багато є роботи з формування. Це нова структура. Ми будемо втілювати в подальшому реформування, але спокійно, мудро, виважено. Потрібно працювати так, щоб це об’єднувало, а не роз’єднувало», – сказав предстоятель новоствореної церкви.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Тож і українські політики свою риторику вибудовують відповідно. Президент Петро Порошенко демонструє, що не збирається «спочивати на лаврах», а надалі наглядатиме за процесом становлення об’єднаної церкви та переходу до неї парафій з під Московського патріархату.
«Не справа світської влади визначати, кому, як і куди передавати монастирі. Більше того, я не просто буду займати нейтральну позицію, а буду категорично проти цього. Тому що це порушує міжконфесійні відносини і мир і може повністю дискредитувати ідею створення помісної церкви. Але разом з тим у нас може бути воля громади, яка має бути прописана в процедурі, законами. На скільки мені відомо, є вже відповідні законодавчі ініціативи у Верховні Раді. Це все має бути впорядковано. Всі мають знати, в який спосіб по закону їм діяти», – сказав під час прес-конференції президент Порошенко.
Під час виконання Гімну України після завершення Об’єднавчого собору. Зліва направо: президент України Петро Порошенко, глава Православної церкви України Епіфаній і голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Київ, 15 грудня 2018 року
Політичний проект
Тим часом орієнтовані на Росію політичні сили в Україні вже діють «від зворотного». Вже намагаються переконувати вірян у тому, що Українська православна церква – це та, яка підкорена Московському патріарху Кирилу, а церква створена Об’єднавчим собором у Києві – є політичним проектом Петра Порошенка. Таку заяву зробив Юрій Бойко – депутат Верховної Ради, якого «Опозиційна платформа «За Життя» називає своїм кандидатом у президенти України.
Намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ (Московського патріархату) Павло (Лебідь) і народні депутати від «Опоблоку» Вадим Новинський (ліворуч) і Юрій Бойко (праворуч). Київ, 27 липня 2017 року
«Якби самі церковники, об’єднавшись, вирішили зробити єдину церкву – це можна було би привітати. Але якщо у нас під тиском діючого президента створений філіал константинопольської церкви в Україні, то це не об’єднання, це, навпаки, подальше роз’єднання людей, внесення релігійної смути в суспільство. Це тільки можна критикувати. Такі релігійні конфлікти нічого доброго країні не дають. Населення і так роздратоване економічними, політичними проблемами», – сказав Бойко.
Патріарх Московський Кирил (праворуч) президент Росії Володимир Путін (ліворуч), Москва, травень 2017 року
Ексклюзивна тема Порошенка
Але політики, які орієнтуються на проукраїнського виборця, і не приховують своїх намірів щодо участі у президентських виборах наступного року, уникають заяв на тему створення об’єднаної православної церкви України. Успіх Петра Порошенка у цьому починанні дещо ускладнив життя його ймовірним конкурентам на президентських виборах, зауважує у розмові з Радіо Свобода політолог Володимир Фесенко.
«Той нечастий випадок, коли хтось з претендентів на президентську посаду може монопольно використовувати якусь тему. Але і виступати проти теж важко. Тому краще не чіпати. Краще демонструвати певний нейтралітет, просто, щоб не підставитися. Конкуренти Порошенка просто не будуть чіпати цю тему, щоб не підігравати, а з іншого боку критикувати не можна, бо розуміють, що це тема загальнодержавної ваги і, якщо будеш критикувати, то одразу будуть сприймати як пособника Москви», – зазначає експерт.
Юрій Бойко (ліворуч) та Юлія Тимошенко (праворуч) спілкуються у Верховній Раді України, листопад 2018 року
Тимчасом у таборі Юлії Тимошенко вже шукають формулу, як і томосу порадіти разом з українцями, і Петрові Порошенку голосів не додати.
Медіа-консультант партії «Батьківщина» Олексій Мустафін про надання автокефалії українській православній церкві в ефірі Радіо Свобода сказав так: «Треба відокремлювати як явище, справді, історичне від політичної кон’юнктури. Можу навести приклад. Для становлення Грузії як незалежної держави була користь від автокефалії Грузинської церкви? Так! Хто запровадив цю автокефалію? Сталін? Це якось на користь Сталіна? Не думаю! Чи це якимось чином дискредитує ідею самостійності грузинської церкви? Також ні. Я вважаю, що Порошенко, звісно, краще за Сталіна, але треба відокремлювати справді історичні речі від політичних».
Утім, на думку Володимира Фесенка, Об’єднавчий собор, створення Православної церкви України та надання їй томосу про автокефалію, звісно, додають балів Петрові Порошенку, як кандидату на президентських виборах, але не настільки, щоб гарантувати йому перемогу, тим більш, що процес ще триває.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Після Об’єднавчого собору: Москва для протидії ПЦУ використає не лише свою агентуру в Україні
Нам потрібно довершити повноцінне єднання – Епіфаній про єдину Православну церкву України