Патріарх Філарет дав моральний урок політикам-ліліпутам (огляд преси)

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час відкриття пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Полтава, 7 травня 2016 року

Патріарх Філарет дав моральний урок українським політикам-ліліпутам, поставивши українські інтереси понад особисті амбіції, переконує в тижневику «Країна» письменник Михайло Слабошпицький. У нього немає жодного сумніву, що саме Філарет мав стати на чолі помісної церкви і саме його незрівнянна ні з ким заслуга в тому, що ця церква постала. Після всього його авторитет зріс ще більше. Патріарх Філарет – видатна постать національної історії, вважає письменник.

Основні виклики України у 2019 році – це воєнна загроза з Росії і державний борг, переконує в тижневику «Країна» прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Він стверджує, що у наступні роки українці будуть віддавати чималі борги. Якби їх не було, держбюджет був би значно більший. І ці кошти пришвидшили б інфраструктурні проекти. Армія отримала би більше нової, висококласної техніки, озброєння. Підняли би зарплати військовим. Потурбувалися б про пенсіонерів. Частину грошей спрямували б на доступні кредити для бізнесу. А це – інвестування в економіку. Прем'єр дивується: коли не було війни, куди дівалися гроші? Серед варіантів Гройсман називає афери високопосадовців, які брали кредити і зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. Скажімо, обіцяли 2008-го підвищити ціну на газ. Потім щороку його перепідписували. І знову брали кредити. Україна, на жаль, стала країною постійних криз, зазначає глава уряду. І переконує, що якби міг знизити ціну на газ, він зробив би це позавчора. Але безкоштовного не може бути. Решта – популізм і неправда.

Газета «День» зазначає, що вже багато років лунають пропозиції замінити феодально-олігархічну систему, яка виснажує Україну, на іншу – модерну та гуманістичну. Більшість дослідників пов’язують сподівання на модернізацію із середнім класом. Проте з часом виникає дедалі більше запитань, які ставлять під сумнів роль «гегемона демократії». Експерти видання переконані: представники середнього класу в Україні жодним чином не відповідають критеріям, встановленим для представників середнього класу демократичних держав світу. Вочевидь, більша частина носіїв «волелюбства» (значна частина інтелігенції та інженерно-технічних працівників) після 1991 року вийшла за межі середнього класу внаслідок зубожіння та природної зміни поколінь. Відтак, залишається питання: чи існує якась частина їхнього попереднього суспільного впливу, чи сформувалися у двох наступних поколіннях їхні духовні нащадки? За твердження експертів газети, Майдан та війна виявили формування нового соціального прошарку – відповідального. Його основу становлять суто українські соціальні спільноти: майданівці, добровольці та волонтери. Цей прошарок вже можна назвати класом, інтереси якого збігаються з вектором перспективного розвитку суспільства, який концептуально відкрив позитивний сценарій. Докладніше йдеться в статті «Хто оновить Україну – середній чи відповідальний клас».

Війна Кремля з Україною є основним складовим фрагментом екзистенційної війни із Заходом, затіяної історично приреченою російською клептократією, переконує дописувач газети «День». Мета глобальної війни – збирання «исконных земель русского мира», відновлення як мінімум «ялтинської» зони всевладдя Кремля в Європі, демонстрація неспроможності НАТО захистити країни-учасниці альянсу, дискредитація США як лідера вільного світу. Реванш за поразку в Холодній війні. Визнання навколишнім світом історичного безсмертя путінізму. Головним аргументом Кремля у війні є лише ядерна зброя. Точніше, ультимативна загроза обмеженого ядерного удару.