Боротьба сучасних та радянських підходів в українській медицині, реформи – проти корупції та династій медичних керівників. Так пояснюють в Міністерстві охорони здоров’я України конфлікти та непорозуміння між виконувачкою обов’язків міністра Уляною Супрун та очільниками провідних медичних інститутів та клінік, підпорядкованих МОЗ. Зі свого боку, опоненти нинішньої команди МОЗ звинувачують посадовців у спробі знищити найкращі напрямки української медицини на догоду транснаціональним компаніям.
Останній приклад – таємний тренінг з протидії активістам для медиків Інституту серця, який завершився… сутичкою з активісткою, яка робила відеозапис події. Переобраний 18 грудня директор Інституту серця Борис Тодуров та очільниця МОЗ Уляна Супрун дали протилежну оцінку цим подіями та звинуватили одне одного у спланованих провокаціях.
Конфлікт Супрун і Тодурова – лише надводна частина великого айсберга проблем, що накопичилися в нереформованій та корумпованій українській медицині, стверджують експерти.
Борис Тодуров
І Борис Тодуров, і Уляна Супрун пов’язують збільшення взаємної напруги саме з перевиборами генерального директора Інституту серця, які відбулися 18 грудня.
Тодуров, контракт якого завершився в листопаді, переобрався на цю посаду. За нього проголосували всі 22 наукових співробітники Інституту. Про це першим повідомив народний депутат Валерій Дубіль, який був присутнім на процедурі виборів.
За голосуванням спостерігала безпрецедентна кількість представників влади: щонайменше 12 народних депутатів, представники МОЗ і міський голова Києва Віталій Кличко. У МОЗ припустили навіть, що це є формою тиску на вибори керівника медичного закладу.
Одразу після голосування Борис Тодуров заявив журналістам, що активісти праворадикальних організацій, які пікетували Інститут серця напередодні (14 грудня) та в день виборів, мали на меті зірвати процедуру голосування. Він не виключив, що у цьому могла бути зацікавлена в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Та реакція в.о. керівника МОЗ, яка підтримала людей, що прийшли сюди зі зброєю, але не підтримала колектив, який постраждав, для мене така реакція посадовця була дивноюБорис Тодуров
«Принаймні та реакція в.о. керівника МОЗ, яка мала місце через дуже короткий час (після того, як 14 грудня відбувся конфлікт між активістами і представниками Інституту серця – ред.), яка підтримала людей, що прийшли сюди зі зброєю, але не підтримала колектив, який постраждав, і пацієнтів, які постраждали внаслідок цієї агресії, для мене така реакція посадовця була дивною», – наголосив Тодуров.
Раніше, 14 грудня, Борис Тодуров заявив про те, що того дня активісти незаконно зайшли до Інституту серця, знімали тренінг для персоналу і погрожували йому та його колегам розправою. Він додав, що через хвилювання не зможе якісно оперувати наступного дня, та що присутність сторонніх осіб в очолюваному ним закладі несе загрозу лікарям та пацієнтам.
14 грудня представники праворадикальної організації «C14» проникли до Інституту серця на непублічний тренінг для персоналу. Який, якщо вірити оприлюдненим записам, передбачав протидію активістам та протестувальникам, аж до фізичного блокування.
Столична поліція затримала в Інституті серця чотирьох представників організації «С14». Їхні однодумці запевняли, що вони перебувають в Деснянському відділку, їх не відпускають і нічого не пояснюють.
Правоохоронці спілкуються із учасниками події «для встановлення причин конфлікту», пояснив журналістам начальник Головного управління Нацполіції у місті Києві Андрій Крищенко. За даними поліції, в активістів вилучили ніж, набої та газовий балончик.
Виникає запитання: чому Тодуров і МОЗ останнім часом регулярно звинувачують одне одного, і навіть – в контексті блокування активістів в Інституті серця?
Радіо Свобода запитало про це в Міністерства охорони здоров’я. У прес-службі МОЗ відповіли:
Це не конфлікт МОЗ та Тодурова чи Інституту серця. Це опір трансформації системи охорони здоров’я з боку лікарів-«феодалів»Прес-служба МОЗ
«Це не конфлікт МОЗ України та Бориса Тодурова чи Інституту серця. Це опір трансформації системи охорони здоров’я з боку лікарів-«феодалів». Борис Тодуров намагається агресивно нав’язати суспільству думку, ніби він жертва якогось конфлікту. Ви ж бачили відео тренінгу? Він просто виконує інструкцію «тренерів», які вчили його протидіяти активістам. І прикро спостерігати, як це спрацьовує з нашими ЗМІ», – наголосили у МОЗ, посилаючись на оприлюднені записи тренінгу з протидії протестувальникам в Інституті серця.
Окрім того, у відомстві наголосили, що досі очікують на відповідь від Інституту серця про події минулого тижня та про так званий «тренінг з протидії активістам».
«Борис Тодуров у численних коментарях заявляв, що це був традиційний тренінг для персоналу, присвячений відпрацюванню реакції на екстремальні події, наприклад, пожежу чи інші несподівані ситуації. Але з опублікованого активістами відео можна зробити висновок, що Борис Тодуров готував персонал провокувати активістів на агресію, щоби виглядати жертвами, медсестер – непритомніти, щоби, напевно, відволікати увагу. Чому саме готується протистояти Тодуров – не зрозуміло. Але очевидно, що моральних бар’єрів у цьому протистоянні не передбачено», – заявили у МОЗ.
Уляна Супрун
Після цього інциденту в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун поставила під сумнів законність такого тренінгу та дій персоналу Інституту серця проти активістів. Також вона звинуватила підлеглих Тодурова в тому, що вони «тримали в заручниках активістку», вимагаючи видалити записи тренінгу. Активісти, учасники інциденту, також підтвердили цей факт.
Радіо Свобода звернулося і до самого Бориса Тодурова, але в день свого переобрання на посаду він не брав слухавку. Ми готові надати можливість висловитися щодо ситуації в Інституті серця і йому, й іншим зацікавленим сторонам.
Крим і «тітушки»: два незрозумілі епізоди в біографії кардіохірурга
Борис Тодуров, крім численних складних і успішних операцій на серці, запам’ятався ще двома скандальними епізодами. Так, навесні 2014 року він опиняється у Криму вже після початку анексії, фотографується з керівником російської окупаційної «Ради міністрів Криму» Сергієм Аксьоновим та проводить його матері операцію на серці. Тодуров потім заявляв, що був у Криму з іншою метою, а також – прооперував жінку, яка, як він потім дізнався, є матір’ю Аксьонова.
У лютому 2014 року активісти тієї ж праворадикальної організації «С14» виявили у дитячому відділенні дорослого пацієнта. Ідеться про обвинуваченого у справах нападів так званих «тітушок» на майданівців у 2014 році Юрія Крисіна, який запевняв, що він у дитячому відділенні опинився для обстеження. Його облили зеленкою, всі дії активістів транслювалися у соцмережі.
Пізніше його засудили до 5 років за співучасть у вбивстві журналіста Вячеслава Веремія. А раніше суд дав йому умовний термін за цей та інші злочини під час Революції гідності, але Крисін програв апеляцію.
Тодуров відкинув звинувачення в тому, що має зв’язки з так званим «керівником тітушок» Юрієм Крисіним, запевнив, що не переховував його в дитячому відділенні Інституту серця. За його словами, Крисіна привезли з серцевим нападом, і медики зобов’язані були його обстежити та надати допомогу.
Події в Інституті серця від лютого до грудня 2018 року сколихнули громадськість. Серед тих, хто засудив дії медиків на захист підсудних та проти активістів – волонтер Роман Сініцин.
«Тодуров – чудовий лікар, врятував багато життів. Але коли він говорить, що робити з активістами, як блокувати їх, застосовувати силу, або про те, що «вони не вийдуть з реанімації» – цим мають займатися правоохоронні органи. Ризики – в тому, що лікарі можуть і далі укривати від суду злочинців у дитячих відділеннях. Бо ніхто з керівників, ні сам Тодуров, не притягнуті за це до відповідальності», – заявив Сініцин Радіо Свобода.
Кейс Тодурова привернув увагу до медичної корупції, уповільнення реформ та професійного рівня лікарів – експерти
В основі конфлікту не медицина, а політика, запевняє провідний фахівець відділу інвазивної кардіології Інституту кардіології імені академіка М. Д.Стражеска і експерт МОЗ Максим Соколов. За його словами, до 2013 року Борис Тодуров був фаворитом влади, а після втечі Януковича і його «команди» статус директора Інституту серця похитнувся, пояснює кардіолог.
Тодішній прем’єр-міністр України Микола Азаров (ліворуч) і на той час директор Київського міського центру серця Борис Тодуров Київ, 5 квітня 2012 року
«Це людина, яка була повністю визнана системою до 2013 року. Тодуров не сприймає те, що відбувається зараз тільки тому, що воно повністю не відповідає його звичним вимогам. Він намагався перелікувати всіх родичів високопоставлених людей, для того, щоб потім мати якісь дивіденди. Тодуров – друг екс-керівника МОЗ Раїси Богатирьової та фаворит колишнього прем’єра Миколи Азарова, тому до Майдану він і був головним фахівцем МОЗ. Як він говорив, так робила Богатирьова та її заступники», – каже Максим Соколов.
Тому, коли МОЗ очолила Уляна Супрун, Бориса Тодурова посунули з його позицій, і він почав «ображатися». З’являлися заяви про недофінансування Інституту серця, казали і про хибність шляху нових реформ, мовляв, хочуть замінити українських спеціалістів на закордонних. Але насправді, на думку експертів, проблема саме в тому, що Тодуров не хоче змін, адже йому це невигідно.
«У 2013 році він просунув указ про створення «системи рентгенендоваскулярної діагностики та лікування». Це дослівний переклад документа, який є тільки в одній країні світу – Росії. Але він взяв звідти всі назви, які помандрували в українську систему охорони здоров'я. Можливо, Тодуров готував систему кардіології України під російську. Як тільки його прибрали з «радників МОЗ», нам вдалося прибрати всі «проросійські» відомчі документи, і запропонувати проєвропейські», – каже Максим Соколов.
Зі свого боку, на захист Тодурова й інших досвідчених керівників медичних закладів, та з критикою МОЗ виступив колишній міністр охорони здоров’я, а нині народний депутат Олег Мусій.
«Та політика, яку проводить нинішнє керівництво МОЗ, зокрема і Уляна Супрун, спрямована на фактичне рейдерське захоплення або знищення найкращих досягнень, які є в українській медицині. У провідні навчальні заклади ставлять своїх людей, у незаконний спосіб намагаються знищити Центр трансплантації кісткового мозку, на догоду виведенню коштів за кордон. І це одна зі спроб транснаціональних медичних компаній захопити ринок України», – стверджує Олег Мусій, пояснюючи непорозуміння між Тодуровим і Супрун.
Головний експерт антикорупційної групи «Реанімаційний пакет реформ» Олександр Лємєнов, зі свого боку, написав у соцмережах, що факти, в яких звинувачують Тодурова та деяких його колег, є наслідками системних проблем української медицини.
«Середній зріз лікарів у нас нижче за фахом (у зв’язку з відсутністю можливості користуватись новітніми досягненнями), ніж в Німеччині, США чи Ізраїлі. Як наслідок, не треба бути «світочем» медицини світового значення, щоб виділятись на тлі інших. Саме цим і користується Борис Тодуров, якого називають «золоті руки кардіохірургії». Він дійсно гарний лікар, але точно не Бог серцевих дисфункцій на рівні кращих світових практик. Рівень Тодурова – це рівень середньостатистичного гарного кардіохірурга за кордоном. Не вірите? Тоді напишіть мені прізвища хоч п’яти топ-політиків, зірок шоу бізнесу чи спортсменів, що спеціально їхали із закордону і лікувалися в Тодурова», – іронізує експерт.
Тодуров і компанія знаходяться на утриманні бюджету, мають незрозумілі статки, переховують у себе різних покидьків, типу КрисінаЛємєнов
Саме такий низький рівень української медицини спонукав до життя низку явищ, що мають ознаки корупції та криміналу, констатує Лємєнов.
«Тодуров і компанія знаходяться на утриманні бюджету, мають незрозумілі статки (вочевидь, це «оплати за операції»), переховують у себе різних покидьків, типу Юрія Крисіна. Чому стільки переваг? Ми ж вже зрозуміли, що він виділяється лише за рахунок низького загального рівня послуг в країні. Гарний хірург завжди має залишатись хірургом, а не вважати себе Богом і не дозволяти собі зайвого», наголошує експерт.
Ціна і ефективність ліків – камінь спотикання
Між тим, частина експертів, а також радники чинного керівництва МОЗ вказують на те, що дійсним каменем спотикання є спроба провести реформи у медицині та опір старих, ще «радянських» кадрів та «лікарських династій» на чолі медичних закладів.
Таку оцінку ситуації робить зокрема, Роман Сініцин.
У цьому контексті можна простежити перші дії команди Уляни Супрун на посаді та перші негативні реакції на них. Реформа закупівля ліків за державний кошт – одна з основних цілей, яку поставило перед собою нинішнє керівництво МОЗ. Із перших днів своєї роботи у відомстві у серпні 2016 року Уляна Супрун та її колеги взялися за закупівлю ліків державним коштом, яка не була виконана приблизно наполовину. Старі керівники медичних закладів, зокрема Борис Тодуров, та деякі депутати, звинуватили її у спробі зриву закупівель, а також у грі на руку транснаціональним компаніям. Про це говорив і Олег Мусій.
Зрештою міністерство доручило здійснювати закупівлю ліків для держави міжнародним агенціям та організаціям з охорони здоров’я, і це знизило їхні ціни. За рахунок такої економії та виключення з переліків неефективних ліків уряд став закуповувати більше найменувань медпрепаратів і матеріалів, потрібних для лікування та для проведення операцій.
Зокрема, МОЗ реформувало таким чином і закупівлі для Інституту серця. Між тим, адвокат Євгенія Закревська оприлюднила розслідування про те, що перед цими змінами Інститут серця проводив закупівлі ліків і матеріалів за завищеними цінами, навіть щодо роздрібних цін у аптеках.
У команди МОЗ та багаторічних керівників медичних закладів є й інші підстави для конфліктів: ідеться про зміни в штаті (в Інституті серця зменшили кількість наукових співробітників), і про зміни моделі фінансування медицини загалом: за принципом «гроші ходять за пацієнтом».
Кожен з напрямків змін, які намагаються реалізувати в МОЗ, та які критикують опоненти, є темою для окремої публікації.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
10 міфів, які розвіює Уляна Супрун
Медреформа не вигідна тим, хто на медицині багато заробляє – Супрун
Уляна Супрун про медичну реформу і збройну агресію Росії
Політична карикатура художника Олексія Кустовського