Він небезпечний, бо – поруч із фронтом. Він проросійський, бо «на сході всі такі». Він ідеальний, бо там є море. Маріуполь – стереотипне місто, про яке постійно кажуть ЗМІ, про яке розвінчувало стереотипи й Радіо Донбас.Реалії, а команда «Заборона» запускає мультимедійний спецпроект «#Підпалюй», в якому розказує про людей, що змінюють своє місто і звертаються до інших українців за допомогою. Першими героями стали еко-активіст Дмитро Чечера, засновниця простору для сучасного мистецтва «Платформа ТЮ» Діана Берг, боєць «Азову» Ейнар. Про що саме «кричить» Маріуполь?
«У багатьох маріупольців почали хворіти діти»…
Еко-активіст Дмитро Чечера каже: туман, який немов огортає Маріуполь, – це суміш сірководню й металу, тобто викиди із заводів «Азовсталь» і меткомбінату імені Ілліча. Крім того, у місті є Шлакогора, яка повністю складається зі шлаку, що утворюється внаслідок вироблення коксу.
«Маріуполь сьогодні далеченько як від світу, так і від України»
До 2014 року з аеропорту Маріуполя можна було вилетіти до столиці, а також на близькосхідні курорти. А останні чотири роки він став домом для військових із добровольчих батальйонів. Доїхати потягом до потрібного міста – перевірка нервової системи: 18 годин до столиці, понад 30 – до Львова.
«Навколо повно людей, які критикують…»
Бути активістом у Маріуполі дуже важко, запевняє Дмитро Чечера. Обов'язково вирішать, що твій мітинг – це бізнес або політичні інтереси когось. Особлива важко бути еко-активістом, бо вимагаєш закриття заводів, які начебто «годують» маріупольців.
«Якщо замість Леніна поставили Святослава – це не декомунізація, «совок» в голові залишився»
Раніше у Маріуполі не було неофіційної культури, каже переселенка Діана Берг. У місті були театр, музеї та ДК, жодних галерей, громадських просторів та відкритих майстерень. Вона заснувала «Платформу ТЮ», в якій кожен охочий може відчувати себе вільно, навіть, якщо творить не так, як звикли місцеві.
«Наша місія – вільне суспільство від обмежень в голові»
Діана Берг зазначає, що їхній простір для сучасного мистецтва називали гей-клубом, наркоманським притоном, тільки через те, що тут може збиратися молодь, яка «виглядає якось не так»: дреди, яскравий колір волосся. Молоді люди запевняють, лише тут вони відчувають себе вільно. «Платформі ТЮ» розписували будівлю, розбивали вікна, а 19 серпня 2018 року було скоєно напад, під час якого люди у балаклавах побили музикантів та поламали двері.
В рамках проекту «#Підпалюй» заплановано 30 історій людей, які хочуть і намагаються змінити своє місто, в 10 фільмах. «Заборона» – це мультимедійний проект, автори його намагаються протистояти консервативним тенденціям і поляризації суспільства (керівник – Катерина Сергацкова). Ось перша з історій:
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)