Воєнний стан: як українські міста готуються до оборони

Під час воєнного стану українська армія перебуває у повній бойовій готовності, в країні почались збори резервістів і бійців територіальної оборони. В Генштабі заявляють: у випадку повномасштабної війни українську армію поповнять майже дві тисячі військових, які мають бойовий досвід. Що змінилося із 2014 року та як тепер українські міста готуються до оборони? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Від початку грудня тисячі резервістів відправились на полігони згадувати призабуті армійські навички. Смуга перешкод, поводження із технікою, водіння, стрільби – дехто з присутніх ще не забув армійські будні.

«Звільнився із 10-ї морської авіаційної бригади місяць тому», – каже резервіст першої черги ЗСУ Роман.

Роман

А кримчанин Сергій після двох років цивільного життя згадує призабуте. Був оператором-навідником зенітної установки ЗУ-23-2.

«Як прийшов сюди, думаю: так, що я пам’ятаю? Якось не дуже. А коли вже сідаєш – руки згадують. Пам’ять відразу якось вертається. Це, як на велосипеді, забути неможливо», – розповідає резервіст першої черги ЗСУ Сергій.

Сергій

Інші освоюють нові для себе і дефіцитні для армії навички. На це мають 20 днів.

«Я був у піхоті на посаді командира відділення. Зараз навчаюся на навідника танка. Думаю, що базові знання я отримаю, коли скажуть: «Сідай в танк і стріляй», я зможу сісти і вистрелити», – каже резервіст першої черги ЗСУ Роман.

Роман

За три роки такі збори, як твердить Генштаб ЗСУ, пройшли більш ніж 40 тисяч осіб. Саме резервісти першої черги у випадку бойових дій повинні з’явитися у військкомати та частини протягом доби.

«На сьогодні оперативний резерв Збройних сил України складає близько 200 тисяч осіб. За даними соціологічних опитувань, 80% цих резервістів готові прибути до Збройних сил України, до своїх частин у разі відкритої агресії противника», – каже представник Головного управління мобілізаційного планування Генштабу ЗСУ Михайло Щербина.

Михайло Щербина

Окрім зборів резервістів, в областях, де діє воєнний стан, відбуваються збори територіальної оборони. Бійці займаються у форматі «єдиного стрілецького дня» – тобто усі заняття за один день.

«По суботах, у вільний час від роботи, залучається весь склад підрозділу. Навчання проводяться із вогневої підготовки. Крім того, здійснюється підготовка з мінної безпеки, а також навчання з надання невідкладної допомоги на полі бою», – зазначає начальник прес-центру оперативного командування «Північ» Віталій Кирилов.

Віталій Кирилов

Вперше про такі підрозділи заговорили навесні 2014 року. В той час сформували більш ніж три десятки батальйонів, які здебільшого кількісно не дотягували до такого статусу. Замість захисту конкретних регіонів їх відправляли на передову і використовували як регулярну армію.

Від початку цього року в Генштабі вирішили сформувати щонайменше одну бригаду територіальної оборони в кожній області. В потенційно небезпечних регіонах – більше. Підрозділи організовують на базі військкоматів. Накази віддають кадрові вояки, а досвід для служби не є обов’язковим.

Тренування резервістів

«Їхнє завдання – діяти в межах області й прилеглих територіях. Ну і найголовніше – допомагати Збройним силам. Наприклад, при воєнному стані територіальній обороні теж буде відходити техніка – БТРи, я сподіваюся, там будуть і, може, навіть міномети будуть якісь, але вони будуть приходити з військ у міру надходження до військ нової техніки», – каже заступник голови Ради резервістів при Генштабі ЗСУ Мирослав Гай.

Мирослав Гай

Журналіст Юрій Бутусов проведення зборів підтримує. Каже: сюди у своїй більшості потрапляють вмотивовані люди, які добровільно готові провести на полігоні кілька тижнів. А от ресурсів, щоб забезпечити новостворені підрозділи, зараз немає.

«У нас немає ні достатньої кількості техніки, ні достатньої кількості стрілецької зброї, ні достатньої кількості боєприпасів для того, щоб забезпечити інтенсивну, якісну підготовку всього резерву. Я не вважаю, що ця велика кількість резервних бригад зараз не відповідає тим загрозам, які є зараз, і що саме така структура необхідна», – наголосив Бутусов.

Юрій Бутусов

Експерт з питань безпеки і оборони Українського інституту майбутнього Глен Грант встиг попрацювати в більш ніж десяти міністерствах оборони різних країн. Він теж вважає, що створення двох десятків резервних бригад – це зайве.

«Нові великі структури «з’їдають» людей, і від цього зростають загальні витрати. Необхідно використовувати ті структури, які вже існують, тобто бригади. Їх уже понад 20. І немає сенсу створювати ще, враховуючи, що і ці 20 недоукомплектовані. Що можна зробити – так це створити у кожній наявній бригаді резервний добровольчий батальйон під командуванням професійних військових», – каже Грант.

Глен Грант

В Україні резервісти і зараз можуть підписувати контракти з підрозділами, і у випадку мобілізації їх призвуть першими. Втім, експерт вважає, що армії необхідна більша децентралізація, аби працювати із добровольцями ефективніше.

«Коли існує постійна структура, по-перше, є віра в командирів, по-друге, є довіра до колег. По-третє, підрозділ може тренуватися як єдине ціле, а не окремі групи людей. Можна навчитися атакам у взводах і ротах, обороні. Отримати більше навичок, аніж стрільба і перша медична допомога», – зазначає Грант.

Створення нових резервних бригад критикують і через нестачу особового складу. Навіть у бойових українських підрозділах, за словами Юрія Бутусова, бракує половини штату. Ще влітку 2018 року з листа міністра оборони Степана Полторака прем’єр-міністру Володимиру Гройсману стало відомо, що до кінця року планують звільнитися майже 30 тисяч солдатів і офіцерів.

«Є радянське бажання оцей «Трішкін кафтан»: заткнути усі «дірки» наявними людьми, не думаючи ні про результат, ні про злагодженість, ні про підготовку, ні про формування колективів передусім. Це колектив є основою армії. Про жоден професіоналізм не можна говорити, якщо ми не побудували колектив», – наголошує Юрій Бутусов.

Військове керівництво розглядає територіальну оборону як один із ешелонів захисту від агресії в кожному окремому регіоні. За приклад беруть балтійські та скандинавські країни, де резервістом бути почесно. Питання полягає в тому, чи зможуть українські воєначальники втілити задумане в життя і чи буде це ефективним.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: