Позиція щодо України нової лідерки правлячої партії ФРН: факти, які не підлягають обговоренню

Берлін – Що відомо про Аннеґрет Крамп-Карренбауер – генерального секретаря Християнсько-демократичного союзу Німеччини, яка віднедавна, за рішенням з’їзду у Гамбурзі, очолює ХДС? Яку політику щодо України здійснюватиме ХДС під її керівництвом у найближчі кілька років?

Німецькі коментатори на телебаченні, щоб не вимовляти складне і довге ім’я політика, почали називати її скорочено – АКК – за першими літерами трьох слів.

Після того, як у жовтні Анґела Меркель заявила однопартійцям, що не балотуватиметься на посаду лідера партії, але прагне залишитися на посаді канцлера Німеччини, боротьба за ключову посаду в ХДС уперше за багато років стала справді конкурентною. Крамп-Карренбауер здобула перемогу лише в другому турі, набравши 52% голосів проти 48% у свого основного суперника, консерватора Фрідріха Мерца. Цікаво, що в передвиборчій боротьбі обидва кандидати – серед інших тем – неодноразово порушували тему відносин із Україною.

«Політичний клон» канцлера Анґели Меркель – «міні Меркель», її «бліда тінь», а також політик, неспроможний запропонувати щось інше, ніж це досі робила її попередниця на посаді голови партії. Це думка опонентів АКК, як скорочено називають Аннеґрет Крамп-Карренбауер, котрі вважають, що вона не зможе стати незалежною політичною постаттю і радикально змінити ХДС. Але очевидним є те, що вона прагнутиме довести протилежне, і не лише стати «довіреною особою Меркель», а й зміцнити єдність партії, котра на з’їзді розкололася практично навпіл.

Послідовність, але й коригування

Чи допоможуть їй заявлені у промові перед однопартійцями «послідовність» у політиці ХДС і відданість ідейному фундаменту, закладеному в основу слова «християнський»? У будь-якому разі перед АКК стоїть складне завдання – повернути ХДС колишню популярність та авторитет. Якщо їй це вдасться і партія виграє вибори в 2021 році, то вона сама зможе претендувати на посаду канцлера Німеччини, оскільки Меркель заявила, що не має наміру ще раз висувати свою кандидатуру. У нової голови ХДС є достатньо чинників, щоб вийти з тіні Меркель і стати самостійним лідером, реалізуючи не лише «спадкоємність» політики, а й запропонувати рішення для розв’язання багатьох болісних для Німеччини проблем.

Аннеґрет Крамп-Карренбауер (зліва) і Анґела Меркель

Аннеґрет відома як людина з консервативними поглядами, зразкова католичка і мати трьох дітей. Один із перших кроків політик уже зробила: вона підтримує запровадження «жіночих квот» у керівництві німецькими компаніями, просуває програми, які дають змогу німецьким матерям суміщати виховання дітей з кар’єрою. Вона – прихильниця заборони абортів – критикувала ініціативи щодо легалізації одностатевих шлюбів, пропагуючи відданість традиційним сімейним цінностям; вона висловила пропозицію щодо жорсткішого регулювання міграційної політики.

Позиція щодо України: факти, які не підлягають обговоренню

Хоч чимало експертів і вважають, що Крамп-Карренбауер не відхиляється від курсу Анґели Меркель, проте в деяких питаннях вона виявляє більшу рішучість, ніж канцлер, не переходячи в «режим очікування». Зокрема під час ток-шоу на німецькому каналі ARD, присвяченому ескалації Росією ситуації довкола Керченської протоки, вона рішуче засудила дії Кремля стосовно України, не шукаючи «делікатних» висновків.

Тож для Крамп-Карренбауер існують факти, які не підлягають обговоренню:

«Але фактом залишається, що Крим незаконно анексований Росією. Фактом залишається і те, що сепаратисти підтримуються Росією. Фактом залишається і те, що 10 тисяч українських солдатів загинуло. Фактом є те, що половина населення Донбасу змушена втікати, що створило величезну гуманітарну проблему. Фактом є і те, що цілий регіон зруйнований», – наголосила АКК.

Вона переконана, що досі не були створені такі жорсткі умови, які б зупинили Володимира Путіна. Щодо ескалації у Керченській протоці, то такими умовами може стати домовленість європейських портів, а, можливо, й американських, про те, що судна з портів Азовського моря не можуть туди заходити. І також «заяви, що Азовське море не є російськими внутрішніми водами і повинне мати міжнародний доступ». Однак на триразове уточнення ведучої ток-шоу, чи є Крамп-Карренбауер прихильницею жорсткої політики щодо Росії, вона щоразу ухилялася від відповіді. Німецький аналітик і політолог Штефан Майстер пояснив, що це зрозуміло, оскільки АКК насправді ще не має власної позиції щодо східноєвропейської політики:

«Досі вона позиціонувала себе як фахівець із питань суто внутрішньої політики. І насправді ми не знаємо, яку саме позицію вона займає щодо України. Ми чули окремі її висловлювання, але з них ми ще не можемо робити висновки, якою буде її політика у цьому питанні. Вона ще не знайомилася глибше з цією тематикою. Зрештою її позиція залежатиме від радників, оскільки у неї немає жодного стосунку чи бодай зв’язку з Україною. Тобто у неї досі не було нічого, що б пов’язувало її з цією країною: ані в питаннях зовнішньої політики, ані певного російського чи східноєвропейського зв’язку», – вважає Штефан Майстер.

Німеччині доведеться рахуватися…

Тим часом радником Крамп-Карренбауер нині є Ніко Ланґе – колишній керівник відділу Фонду Конрада Аденауера у Києві з 2002 по 2012 рік. Штефан Майстер переконаний, що «саме звідти ідуть дещо жорсткіші висловлювання у питаннях України», й до таких можна віднести також і дещо інше бачення проекту «Північний потік – 2», котрий споруджується. Політик вважає, що дії Москви у Керченській протоці ще більше посилять занепокоєння і негативне ставлення низки східноєвропейських країн до транзиту газу. Тож Німеччині ще доведеться рахуватися зі зростанням протидії цьому проекту:

«Політична дискусія щодо цього питання має вестися всередині ЄС. І цього не можна уникнути, оскільки це не є суто економічним проектом. Через нинішній конфлікт і дії російського уряду, особливо Володимира Путіна, зросло політичне значення цього транзиту. Тому маємо розуміти, що його дії призведуть до того, що це будівництво у Європі ще більше ставитимуть під сумнів, ніж досі. І це матиме вплив на внутрішньополітичні дискусії у Німеччині», – переконана Крамп-Карренбауер.

«Чи зможемо ми на цьому тлі дотриматися нашої обіцянки враховувати інтереси України та інших європейських держав?» – запитує Крамп-Карренбауер, наголошуючи, що у «ЄС є можливість обмежувати майбутні обсяги російського газу у європейських трубах».

Відтак нова голова правлячої партії Німеччини обіцяє послідовність у політиці Анґели Меркель, і водночас вносить корективи: відмовитися від неефективних санкцій проти Росії, але створювати такі жорсткі умови для Володимира Путіна, які б змусили його діяти за нормами міжнародного права; не відмовлятися від «Північного потоку – 2», але обмежити його політичне значення.

І чи не найголовніше: принципове питання – політичний порядок. «Чи готові ми на тривалий проміжок часу змиритися з діями, котрі порушують права людини?» – ставить Крамп-Керренбауер запитання, яким переймається чимало європейських політиків, і на які вони досі не знаходять однозначної відповіді. Ідеться також і про питання перегляду політичного порядку, зокрема, що «заснування ЄС, який ми маємо нині, є рефлексом на те, що це не має стати стандартом. Але саме так вчинив Путін», – каже АКК. Принаймні у Німеччині з’явився лідер, який відверто про це говорить.

Петро Порошенко (зліва) та Аннеґрет Крамп-Карренбауер. Комбіноване фото

Тим часом чимало спостерігачів звертають увагу на дуже символічний, на їхню думку знак: першим із обранням Аннеґрет Крамп-Карренбауер на посаду голови ХДС привітав у телефонній розмові президент України Петро Порошенко. Він висловив сподівання на її особисту підтримку України у здійсненні реформ задля зближення з ЄС, припиненні російської агресії і відновленні територіальної цілісності країни. Для АКК це теж було перше безпосереднє спілкування з президентом України.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ: