«Русский мир» перетворився на ідеологічну та економічну зброю Росії, яка намагається таким чином завоювати нові і повернути старі ринки збуту для своєї продукції. Так вважають українські експерти, які на конференції у Києві обговорили проблеми економіки Росії у зв’язку з її агресією проти України і відповідною санкційною політикою країн заходу.
Головний внутрішній інтерес Росії полягає у спробі зберегти й закріпити пострадянську систему розвитку, котра базується на авторитаризмі персоналізованої влади і патерналізмі суспільства. Зовнішня політика Російської Федерації ставить за мету повернути старі і завоювати нові ринки збуту, повернути Росії статус світової держави-лідера і стати одним з центрів глобального впливу, зауважує доктор політологічних наук, експерт з питань безпеки Григорій Перепелиця (Національний університет імені Шевченка).
Через ідеологію «русского миру» президент Путін намагається представити Росію як державу-цивілізацію.Григорій Перепелиця
«Через ідеологію «русского миру» президент Путін намагається представити Росію як державу-цивілізацію. Але для такого статусу у Росії не вистачає критичної геополітичної маси, наростити яку вона може, наприклад, завдяки приєднанню України до так званого російського цивілізаційного простору у формі таких проектів як «русский мир» та Євразійський союз», – застерігає експерт.
Зовнішня політика Росії, базисом якої є ідеологія «руського миру», збільшує кількість проблем усередині країни. Так, велику частину доходів держбюджету Москва використовує на зміцнення армії, спецслужб і системи МВС, що призводить до зменшення видатків на соціальну сферу. Водночас, у порівнянні з 2017 роком, російська економіка збільшила експорт та імпорт, її ВВП виріс майже на 2 відсотки, повідомив у своєму виступі академік Національної академії наук України Сергій Пирожков.
Для російської економіки небезпечним є стрімке, до 86 відсотків, зменшення прямих іноземних інвестицій, а також втрата часу, котрий Москва витратила на пошук нових ринків збуту своєї продукціїСергій Пирожков
«Росія традиційно експортує сировину та енергоносії, це так звана екстенсивна економічна модель, на яку санкції, накладені заходом, діють вкрай повільно. Для російської економіки небезпечним є стрімке, до 86 відсотків, зменшення прямих іноземних інвестицій, а також втрата часу, котрий Москва витратила на пошук нових ринків збуту своєї продукції», – зауважив науковець, спираючись на аналітику Національного інститут стратегічних досліджень.
Водночас, у порівнянні з 2017 роком, російська економіка збільшила експорт та імпорт, її ВВП виріс майже на 2 відсотки, тож в інтересах і України, і західної спільноти – продовжувати санкції проти путінського режиму, наголошує Пирожков.
Санкції Заходу проти «країни-бензоколонки» треба поширювати – експерти
На думку Пирожкова, Україна має активізувати роботу із західними партнерами задля посилення їхніх санкцій проти країни-агресора, а також активізувати боротьбу за відшкодування Росією коштів за анексію Криму. Нинішній рівень санкцій недостатній, аби спричинити глибинну соціально-економічну кризу у Росії, визнає фахівець. Так, навіть захоплення українських військових кораблів та арешт їхніх екіпажів не стали тією «точкою неповернення», яка б змусила посилити санкції проти Росії та її керівників з боку Євросоюзу, зазначили учасники конференції.
Акція з вимогою звільнити українських моряків у Римі (Італія) 28 листопада 2018 р.
Правник, професор Олександр Мережко (Київський національний лінгвістичний університет) зауважує: санкції призначені для виконання державою-агресором певних функцій. Санкційна політика Євросоюзу щодо Росії має за мету змусити державу змінити свою політику і запобігти можливим порушенням у майбутньому з боку Росії як порушниці міжнародних зобов'язань, пояснив фахівець.
«Держава, яка допустила порушення міжнародного права, має змінити свою політику і дотримуватися міжнародно-правові зобов'язання, для чого проти неї і запроваджують санкції. Друга функція (санкцій) – це реалізація міжнародно-правової відповідальності. І, нарешті, ми повинні також мати на увазі превентивну функцію санкцій, тобто запобігання можливості скоєння злочину у майбутньому», – вважає Мережко.
Міністр закордонних справ України у 2007-2009 роках, керівник Центру дослідження Росії Володимир Огризко наголосив: Київ повинен активніше проводити інформаційну політику у країнах західної демократії, фіксувати і поширювати факти порушення Росією норм міжнародного права і своїх зобов’язань як держави-члена Ради безпеки ООН та багатьох міжнародних організацій. Не менш важливо для Києва модернізувати і зміцнювати сектор національної безпеки та оборони, проводити реформи і підняти рівень життя українців, тощо.