Потужні маніпуляції пропагандистських медіа Росії, втручання у виборчі кампанії західних демократій, провокативні порушення морських і повітряних кордонів країн-членів ЄС і НАТО російськими військовими кораблями та літаками… Ці дії мають переконати європейського обивателя у тому, що могутності Росії немає меж. Але це лише на перший погляд, адже Кремлю дотепер не вдалося зруйнувати євро-атлантичну єдність у питаннях захисту демократичних цінностей, підтримки України і протидії російському впливу. Про це свідчать дослідження Центру «Нова Європа» та його партнерів із країн Євросоюзу, що його результати представили у Києві 10 грудня.
Прапор «ДНР» у центрі Парижа, акти мародерства та насильство у центрі французької столиці – топ-теми міжнародних ЗМІ. Керівники Франції, з одного боку, заявили про готовність вести переговори з «жовтими жилетами» (як назвали акції у медіа), а з іншого – мають намір розслідувати ймовірність впливу Росії на ці протести.
Учасники протестів «жовтих жилетів» тримають прапор «ДНР». Париж, грудень 2018 року
Франція – не перша з держав-членів Євросоюзу, яка зазнала «інформаційної атаки» Росії. У 2016 році росіяни поширили фальшиву історію про російську дівчинку Лізу у ФРН, яку «зґвалтували арабські мігранти». Тоді німецькі поліцейські та журналісти доволі швидко з’ясували, що 13-річна Ліза вигадала історію про своє викрадення і зґвалтування, зауважив заступник директора Центру «Нова Європа» Сергій Солодкий.
Представник України у Тристоронній контактній групі на переговорах у Мінську Євген Марчук (який також входить до Стратегічної групи радників Центру «Нова Європа») зауважує: Кремль серйозно готувався до боротьби з європейськими демократичними цінностями з 2012-2013 років. Тоді Росія збільшила фінансування пропагандистських ЗМІ, які працювали на «зовнішнього споживача»; тоді ж росіяни почали модернізувати і реформувати армію та спецслужби.
Бюджет телеканалу Russia Today значно збільшився, він був більшим, ніж бюджет СБУЄвген Марчук
«Москва зміцнювала ті структури, які використовує у гібридній війні, яку росіяни ведуть не лише проти України, а проти західних демократій. Тоді бюджет пропагандистського телеканалу Russia Today значно збільшився, він був більшим, ніж бюджет СБУ. Зверніть увагу: пропаганда, яку Кремль спрямував на ЄС, не пропагує російського способу життя, а критикує Захід. Російські телеканали не показують, як живуть у Росії, – головний телевізійний засіб Росії, який працює на Заході, здебільшого займається розповідями й коментарями, який поганий Захід», – наголошує Марчук.
Україна має активніше працювати в інформаційному полі ЄС, щоб протидіяти Росії – експерти
Як зазначили експерти, не варто переоцінювати спроможності Росії, – але не треба й применшувати ризики усередині ЄС, котрі можуть допомогти Кремлю. Серед іншого, мова йде про прихід до влади євро-скептиків та популістів у країнах-членах ЄС. По-друге, варто пам’ятати про бізнес-лобі, яке виступає за обмеження або й зняття санкцій, накладених Євросоюзом на Росію, зазначає Сергій Солодкий.
В Євросоюзі з недовірою ставляться до інформаційних джерел, пов’язаних з Росією, а сама Росія обирає собі сумнівних партнерів серед європейських політиківСергій Солодкий
Він навів приклади «історій успіху» у подоланні російської пропаганди та впливу на політиків. Серед іншого, це видворення російських дипломатів, викриття російських шпигунів, підготовка фахівцями ЄС «плану дій» проти дезінформації, тощо.
«Франція готує законопроект, ухвалення якого дозволить протидіяти брехні в інформаційній сфері. Греція вислала російських дипломатів та священиків Російської православної церкви, підозрюючи і перших, і других у співпраці зі спецслужбами Росії. До того ж, у Євросоюзі з недовірою ставляться до інформаційних джерел, пов’язаних із Росією, а сама Росія обирає собі сумнівних партнерів серед європейських політиків», – каже експерт.
Солодкий також наголошує: дотепер, незважаючи на всі спроби, росіянам не вдалось роз’єднати країни Євросоюзу у їхній підтримці України та готовності боронити спільні демократичні цінності.
Stop Putin, stop war. Акція у Києві. Січень 2017 р.
Дискусії щодо доцільності санкційної політики Євросоюзу стосовно Росії посилились після захоплення українських суден та їхніх екіпажів 25 листопада у нейтральних водах Чорного моря. Як зауважила експерт Інституту міжнародних відносин у Римі (Італія) Нона Міхелідзе, цей інцидент може об’єднати політиків Євросоюзу навколо пропозицій продовжити санкції проти Росії. Так, 97 депутатів Європарламенту запропонували запровадити нові санкції проти Росії у зв’язку з агресією її силовиків проти українських моряків у Чорному морі.
Україна має активніше працювати в інформаційному просторі Євросоюзу, поширювати інформацію про ситуацію на Донбасі, проводити зустрічі з представниками європейських країн в ОБСЄ, – це дозволить показати російську гібридну війну такою, якою вона є насправді, а не такою, якою її «малюють» Росія та її європейські приспішники. такої думки дотримуються українські експерти та їхні європейські партнери.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)
Your browser doesn’t support HTML5
Російське судно таранить українське в Чорному морі – відео
Порошенко про маршрут кораблів в Азов: везти суходолом – це «віддати Керченську протоку росіянам»
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат