Корабель США серйозно вплине на баланс сил у Чорному морі – Кабаненко

Гості програми «Ваша Свобода»: Олена Снігир, провідний фахівець Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України; Ігор Кабаненко, адмірал запасу ВМС ЗСУ, колишній заступник міністра оборони України.

Литва стала першою країною ЄС, що запровадила санкції за агресію Росії у Чорному морі. До списку потраплять особи, причетні до захоплення українських кораблів, а також військове керівництво Росії. 7 грудня з офіційним візитом в Україні перебувала президент Литовської Республіки Даля Ґрібаускайте. Президент України Петро Порошенко на спільній з нею прес-конференції висловив сподівання, що інші країни діятимуть за прикладом Литви.

Ваша Свобода | Керченська криза: полонені моряки і нові санкції для Росії

Віталій Портников: Литовські санкції – насправді на їхньому тлі досить цікаво виглядає ситуація з тим, що ЄС є дуже обережним в реагуванні на відкриту агресію Російської Федерації проти України. Раніше, коли були гібридні дії, ЄС діяв більш рішуче. Чому, пані Снігир? Що відбувається?

​Олена Снігир: Вони звикли і насправді не розуміють, не до кінця усвідомлюють, можливо, масштаби проблеми. Але я більш оптимістично дивлюся на ці речі. Тому що бачимо достатньо жорсткі речі навіть тієї ж Іспанії. До цього Іспанія займала досить помірковану позицію.

США демонстративно на Далекому Сході теж відправили свій есмінець пропливти повз бухту Петра Великого. Додатково прокоментували, що США діють так з метою показати, що вони плаватимуть в усіх водах, де це можливо і дозволено міжнародним правом.

(Повна версія програми)

Насправді агресія Росії 26 листопада проти українських кораблів у Чорному морі в Керченській протоці виходить далеко навіть за межі конфлікту на європейському континенті, стає конфліктом, який підважує вже міжнародне морське право. А це принципове питання для всіх держав, розвиток цивілізаційний яких відбувся на морських торговельних шляхах, який сьогодні залежить від морської торгівлі. Далі будемо бачити більш жорстку позицію.

Олена Снігир, провідний фахівець Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України

Росія собі створює паралельну правову реальність і діє в логіці цієї реальності. Ця логіка допускає певні правопорядки. Всі морські держави мають розуміти, до них має дійти, що така ж доля може спіткати їхніх моряків, якщо (не дай Боже!) десь Росія побачить для себе вигоду, щоб це зробити.

– Пане адмірале, генеральний секретар Християнсько-демократичного союзу Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер говорила про те, що потрібно запроваджувати реальні санкції проти Росії саме на морі, навіть про те, що може бути призупинений прохід російських суден через Босфор і Дарданелли. Наскільки взагалі такі пропозиції є реалістичними?

​Ігор Кабаненко: Не думаю, що такі заяви будуть реалізовані. Навіть сьогодні бачимо, що Конвенція Монтре 1936 року не у всіх позиціях виконується. У міжнародному морському праві існують якісь «сірі зони», зони невизначеності. Доцільно працювати більш точково з Туреччиною стосовно цього. На сьогодні багато речей стосовно того, що відбулося 25 листопада, розглядається там (на Заході – ред.), як якийсь інцидент на морі.

Ми повинні доносити до світового співтовариства два важливі моменти. По-перше, порушена резолюція Генасамблеї ООН (3314). Це агресія однієї держави (Росії) проти іншої (України). Військовий корабель має імунітет. І це є територією держави. І цілий блок питань-порушень Конвенції ООН 1982 року з морського права, яка у тому числі ратифікована Російською Федерацією.

Ігор Кабаненко, адмірал запасу ВМС ЗСУ, колишній заступник міністра оборони України

Є дві, як на мій погляд, стратегії (на Заході – ред.). Одна – це «не чіпайте ведмедя», а інша – «давайте щось робити». Наша проактивна позиція, спільні заходи двосторонні, багатосторонні повинні виправити ситуацію стосовно адекватного розуміння того, що відбулося.

– Поступово, крок за кроком ставляться під сумнів підвалини того міжнародного права, яке було створене після Другої світової війни. Якраз відповідь на дві світові війни, які призвели до загибелі мільйонів людей і фактично до зруйнування Європи. І ми дійсно бачимо, що «ялтинський порядок» фактично зруйнований Кримом. Можливість вільного вибору якихось шляхів розвитку країн зруйнована Донбасом і тиском на країни, які хотіли підписати угоду про євроасоціацію. Можливість створення безполітних зон, які дозволили б ворогуючим сторонам знайти розуміння і створювати уряди якоїсь національної єдності зруйновано Сирією. І ось тепер останнє – це фактично руйнація міжнародного морського права. Можливо, Росія дійсно хоче, щоб «ялтинське право було зруйноване, а тоді домовитися про нові підвалини, за якими буде себе набагато краще почувати у діалозі з Заходом?

​Олена Снігир: Всі дії Росії вписуються в єдину струнку логіку. Навіть агресія проти українських моряків – Москва, думаю, навіть сприйняла це, як подарунок, як таку можливість. Росіяни прагнуть, щоб усі звикли до ситуації, яка склалася, щоб всі прийняли логіку трактування Росією міжнародного морського права зокрема, щоб вже, зрештою, почали вестися переговори не стосовно конфлікту між Україною і Росією в акваторії Чорного і Азовського морів, а стосовно взагалі морських справ у глобальному контексті.

– Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер, який найближчі два тижні планує візит до України, також відвідає один з український портів на Чорному морі. «Чим агресивніше діють росіяни, тим більшою є вірогідність того, що Америка буде посилювати санкції», – наголосив Курт Волкер в інтерв’ю «Голосу Америки».

А телекомпанія CNN повідомила, що американські військові звернулися до Держдепартаменту з проханням повідомити Туреччині про проходження корабля ВМС США через протоки Босфор і Дарданелли.

США відправляли кораблі і під час кримської кризи неодноразово. Це ні на що особливо не вплинуло. Пане адмірале, наскільки реальними можуть бути американські дії в цій ситуації?

​Ігор Кабаненко: Це все ж таки впливає серйозно на баланс сил і серйозно впливає на стримування. Цей вплив обумовлений присутністю серйозного стримуючого потенціалу. Тому що, наприклад, есмінці класу Arleigh Burke мають досить потужне озброєння на борту, яке може працювати у трьох середовищах – у повітрі, на довгій відстані, у тому числі по наземних і морських цілях, а також під водою.

Але тут є серйозний аспект, якого, до речі, не існує на Балтиці. Це Конвенція Монтре, яка обмежує 21 добою перебування кораблів нечорноморських держав у Чорному морі. Коли кажемо про об’єднання зусиль альянсу – три країни, половина країн Чорноморського регіону, є країнами НАТО. Саме у цій площині треба шукати більші можливості. І вони існують. Звичайно, з залученням країн-партнерів, а це Україна і Грузія.

Якщо міжнародне community стоятиме однією силою стосовно недопустимості подальших порушень, принципових принців світопорядку, світоустрою, міжнародного морського права, тоді буде результат в найближчий час, і ми побачимо наших моряків.