На початку тижня у Верховній Раді України зареєстрували проект закону, внесений президентом Петром Порошенком, «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією». Він визначений президентом як невідкладний. Наступного дня Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, проаналізувавши документ, оприлюднило висновок, що законопроект не містить юридичних перешкод для розгляду у Верховній Раді України.
Сам Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року тодішніми президентами України і Росії – Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним. У документі є пункт про визнання і непорушність кордонів обох країн. На багатьох ділянках кордону межа – поняття досить умовне. Подекуди Україна і Росія ділять між собою одну вулицю населеного пункту. Як у випадку з селищем Міловим. Унікальне селище, де будинки з одного боку вулиці розташовані в Україні, а з іншого – в Росії.
Українське селище міського типу Мілове у Луганській області України складає єдине ціле з російським селищем Чорткове (рос. Чертково) Ростовської області Росії – кордон проходить посередині вулиці Дружби народів. У селищі діє пункт контролю на кордоні з Україною Чорткове-Мілове.
Селище Чорткове лежить на українсько-російській адміністративній, але не етнічній межі. У 1926 році українці становили в Чорткові 64,2% всього населення. За даними перепису населення 2002 року, в селищі мешкало 11 тисяч 027 осіб, із них формально 85,9% складали росіяни, 11,1% – українці, а 3% – інші національності.
Ще влітку люди просто переходили через вулицю і ходили в гості до родичів, водили в Чорткове дітей до школи через три пункти пропуску. Тепер сім’ї розділені парканом, а в черзі на КПП треба стояти годинами. Як кажуть місцеві жителі, паркан на цій вулиці перетворив обидва селища на в’язницю. І люди не хочуть жити за колючим дротом.
(Відео зі сайту «Настоящее время» про те, як живе селище, розділене російсько-українським кордоном).
Паркан із колючого дроту російські прикордонники побудували восени цього року. За злою іронією, паркан побудували просто посередині вулиці Дружби народів. Влітку кореспонденти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії знімали будівництво цього паркану. Тепер будівництво закінчили.
Журналісти Радіо Свобода спілкувалися з мешканцями по обидва боки вулиці Дружби народів.
– А ви з Росії?
– Так.
– А в Україну не ходите?
– А хто туди пускає? – відповів чоловік з російського боку вулиці Дружби народів.
«Дивишся, немає нікого, ніхто не стоїть, перейшов та й пішов, якось так, а як інакше. Фактично, звичайно, порушення (посміхається – ред.), – розповідає Тамара, громадянка Росії, будинок якої розташований в українській частині селища Мілове.
(Відео журналістів Радіо Свобода, зняте наприкінці літа 2018 року)
Your browser doesn’t support HTML5
Пункт контролю «Мілове» входить до складу митного посту «Старобільськ» Луганської митниці.
7 серпня 2014 року російські гібридні сили обстріляли із гранатомета адміністративну будівлю відділу прикордонної служби «Мілове», прикордонники підірвалися на фугасі – 4 постраждалих; на пункті контролю зранку працювала місія ОБСЄ, обстріл було здійснено одразу після її відбуття.
Конфлікт між Росією й Україною загострився минулого місяця – 25 листопада російські силовики захопили три українські військові кораблі й 24 членів їхніх екіпажів поблизу Керченської протоки.
26 листопада Верховна Рада проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях, прилеглих до кордону з Росією, а також із окупованими чи контрольованими нею територіями України та Молдови. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
Договір про дружбу з Росією був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дія була автоматично продовжена. Щоб припинити дію договору, Україна мала офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробило це у вересні.
Над публікацією працювала Людмила Ваннек – за матеріалами Радіо Свобода і «Настоящего времени».
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
Your browser doesn’t support HTML5
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Your browser doesn’t support HTML5
Порошенко про маршрут кораблів в Азов: везти суходолом – це «віддати Керченську протоку росіянам»
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат