13 грудня Європейська Рада має обговорити питання, чи продовжувати секторальні санкції проти Росії, оскільки Кремль санкціонував і підтримав «вибори» в «ЛДНР», а також здійснив відкриту агресію проти України, обстрілявши та арештувавши її кораблі та екіпажі у нейтральних водах Чорного моря. Але задовго до засідання Європейської Ради серед країн Євросоюзу гучніше лунають голоси, що не варто продовжувати санкції проти Росії «в автоматичному режимі». В Україні представники влади та незалежні експерти аналізують дані щодо того, наскільки серйозно на економіку ЄС вплинуло обмеження торгівлі з Росією, і чи здатен ЄС зберегти єдність у підтримці України.
Питання, чи продовжувати «донбаські» та запроваджувати «азовські» санкції проти Росії, турбують не лише європейських політиків, а і представників бізнесу – адже цілі галузі економіки, великі компанії у країнах Євросоюзу втрачають прибутки через санкції, запроваджені ЄС проти Росії. За даними євростату, найбільшими «жертвами» санкційної політики ЄС є Литва, Естонія та Фінляндія; найменше внаслідок «закриття» російського ринку постраждали Німеччина, Італія та Франція.
У 2018 році тенденція на зростання товарообігу з Росією для більшості країн Євросоюзу продовжуєтьсяТетяна Левонюк
Але саме ці держави найбільше переймаються питанням продовження санкцій, ба більше, вони нарощують свій експорт до Росії. Про це повідомила аналітик Центру «Нова Європа» Тетяна Левонюк на круглому столі «Які країни наважаться порушити єдність Євросоюзу щодо санкцій проти Росії», який працював 5 грудня у Києві.
«Частка товарів, які 2014 року опинились під забороною експорту до РФ, становить лише 0,3 % експорту ЄС до Росії. У 2017 році, якщо порівняти з роком 2016, у 26 країнах-членах Євросоюзу (за винятком Мальти та Хорватії) спостерігається зростання експорту до Росії. У 2018 році тенденція на зростання товарообігу з Росією для більшості країн Євросоюзу продовжується», – наголосила експерт.
зустріч президента України Петра Порошенка з канцлером ФРН Ангелою Меркель. Київ, 1 листопада 2018 року
Надзвичайний і повноважний посол Німеччини в Україні Ернст Райхель зауважив, що ефект від запровадження проти Росії санкцій «не був драматичним для німецької економіки», але окремі компанії та галузі економіки ФРН від закриття для них російського ринку зазнали збитків. При цьому, на його думку, Євросоюз продовжить секторальні санкції проти Росії за свої дії в Україні.
Дискусії щодо доцільності продовження санкцій проти Росії, які точаться усередині ЄС, пов’язані не лише з економічними інтересами європейського бізнесу – Кремль «нав’язує міфи» європейцям, намагається посилювати свій вплив на Євросоюз. Таку думку висловив заступник керівника головного департаменту з питань зовнішньої політики Адміністрації президента України Сергій Лещенко.
«Слабкі ланки» в європейському «санкційному ланцюжку»
Радіо Свобода поцікавилось у фахівців, які з держав-членів ЄС можна вважати «найслабшими ланками» у питаннях продовження санкцій проти Росії. Експерт Центру «Нова Європа» Катерина Зарембо назвала Італію та Угорщину. За її словами, Італія завжди була одним з найактивніших критиків санкційного режиму усередині Євросоюзу, і чимало українських посадовців вважають Італію «проблемою номер один» у питання збереження європейської «санкційної єдності».
Щодо Угорщини, то її нинішній уряд широко експлуатує тезу про нібито значні втрати економік країни від санкцій. І при цьому Угорщина і Росія стрімко нарощують товарообігКатерина Зарембо
«Але варто зауважити, що італійці багато говорять про необхідність зняти з Росії санкції, проте, скоріш за все, вони не вдаватимуться до конкретних дій. Щодо Угорщини, то її нинішній уряд широко експлуатує тезу про нібито значні втрати економік країни від санкцій. І при цьому Угорщина і Росія стрімко нарощують товарообіг. З іншого боку, угорська влада навряд чи буде самостійно ініціювати перегляд політики санкцій», – зауважила Зарембо.
Україна має продовжувати й посилювати санкції – правозахисники
Учасники дискусій не оминули і питання, чи потребує змін санкційна політика самої України. Як зауважують експерти, українська сторона повинна, серед іншого, попередити можливі спроби фігурантів санкційних списків України зняти санкції у судовому порядку. Вкрай важливо – запровадити можливість накладання санкцій на осіб, причетних до справ «в’язнів Кремля» та порушень прав людини в анексованому Росією Криму та на непідконтрольній Києву частині Донбасу. До того ж, фахівці пропонують узгодити «українську санкційну практику» із світовими стандартами, тощо.