Полонені, заручники чи кримінальні злочинці? Росія захопила у міжнародних водах три українські кораблі і 24 моряків, але стверджує, що використала бойові літаки та стріляла із корабельних гармат, щоб затримати «кримінальних злочинців». Що робити Україні в ситуації, коли агресор веде гру без правил? Самій захоплювати російських громадян у заручники? Чи все ж показати світу, що «Україна не Росія» і залучити цивілізовані механізми звільнення українських військових моряків й усіх заручників Кремля? Про це Радіо Свобода запитало компетентних людей.
Українські військові кораблі здійснювали плановий перехід з порту Одеси в порт Маріуполь 25 листопада. Як вимагають міжнародні норми, вони повідомили про це іншу сторону, яка використовує води Азовського моря. Однак російські прикордонні катери атакували українські судна: таранили і стріляли по них. В результаті 6 українських моряків було поранено, а російські ВМС захопили українські кораблі і членів екіпажів. Після «судів» в окупованому Криму українських моряків етапували до Москви. Як їх звільнити?
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, звільнений із російської в’язниці через посередництво президента Туреччини Ердогана:
Ахтем Чийгоз, заступник голови Меджлісу. 26 вересня 2018 року
Необхідно зловити Путіна у «капкан», який він сам створив. Намагаючись добитися визнання права розпоряджатися водами навколо анексованого Криму, захопивши українських моряків, Росія знову винесла «питання Криму» на головні майданчики обговорення. Як-от на G20.
Тому треба створювати «кримський процес» і розпочинати міжнародні переговори про повернення Криму. А вже під час цих перемов добитися повернення захоплених українських моряків і звільнення кримських політв’язнів.
Тоді, коли перед російськими кораблями закриються усі порти, тоді Путін сам буде поспішати звільнити українських моряків.
Читайте ще: Кримськотатарські активісти привезли до Москви передачі полоненим українським морякам
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:
Олексій Мельник, співдиректор безпекових програм Центру Разумкова. 6 квітня 2018 року
Я категорично відхиляю радикальні пропозиції про «захоплення заручників чи полонених». Чому? Бо найстрашніше у цій ситуації, щоб ми не почали грати за «картами Путіна». Цей ганебний «бартер», який триває з початку війни, ці так звані «обміни» – це підігрування агресору, це заохочення його захоплювати ще і ще. І це при тому, що я чудово розумію цінність кожного життя, і розумію, що людей необхідно визволяти і повертати додому усіма можливими методами.
Як це робити? Тут навряд чи можна щось нове придумати, окрім того, що Україна вже робила і робить.
Кодекс поведінки військовополоненого каже: військовослужбовець має назвати своє прізвище, ім’я і по-батькові, назвати свій номер, а далі сказати, що виконував завдання своєї країни. І все
По-перше, це звернення до міжнародної спільноти, це залучення підтримки міжнародних організацій, це пошук нестандартних переговорників, як це було із президентом Туреччини Ердоганом. Тобто, цей спектр вже відомий.
Є ще один аспект. Є великі питання до планування цієї операції, до підготовки особового складу до цього походу.
Я маю на увазі, що те, що ми побачили, показало, що наші моряки не знають Кодексу поведінки військовополонених.
В усьому світі військовослужбовців навчають тому, як вони мають себе поводити, якщо потраплять у полон.
Ці кодекси поведінки військовополонених до певної міри відрізняють.
І хоч кодекси трохи відрізняються для різних країн і навіть різних родів військ, все ж є ключові правила, однакові для усіх.
Кодекс поведінки військовополоненого каже: військовослужбовець має назвати своє прізвище, ім’я і по-батькові, назвати свій номер, можливо ще номер військової частини, а далі сказати, що виконував завдання своєї країни. І все.
Військовослужбовець не має права коментувати місію.
За розробкою цих кодексів поведінки військовополонених стоїть довга історія і дуже трагічний досвід корейської, або в американському варіанті – в’єтнамської воєн. Це те, що усі військовослужбовці повинні знати, й особливо тоді, коли вже іде війна.
Що стосується дій держави України, то усі необхідні кроки і звернення уже зроблені, включаючи направлення протесту до Комітеті з безпеки на морі Міжнародної морської організації (IМО).
Перетиснути» Росію теж не можна, бо вона може вдатися до обмеженого ядерного удару
Але треба пам’ятати, що Росія уміє використовувати міжнародне право у своїх інтересах, апелювати до міжнародних норм, по-своєму їх інтерпретуючи і перекручуючи факти. Наприклад, на заяви української сторони про те, що це «піратське захоплення кораблів», Росія каже, що «Україна захопила риболовецьке судно «Норд».
Росія «майстер» із пов’язування фактів і використання їх для своєї користі у будь-якій дипломатичній грі.
Як на мене, то тактично треба діяти малими кроками у питання звільнення полонених і заручників, бо «слона зараз не проковтнеш». А от стратегічно треба ставити перед собою головну мету – змінити агресивну політику Росії, довівши, що можливий інша – альтернативна модель розвитку. Без тиску і агресії, без конфронтації.
Шлях до цієї мети довгий, але ми вже ним ідемо.
Щодо санкцій, то «перетиснути» Росію теж не можна, бо вона може вдатися до обмеженого ядерного удару, як записано у їхній оборонній доктрині.
Читайте ще: Проти українських військових у Керченській протоці застосували 6 видів насильства – СБУ
Олександра Матвійчук, голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод»:
Олександра Матвійчук, керівник Центру громадянських свобод,.18 грудня 2015 року
Потрібна комплексна стратегія, оскільки ми маємо справу із державою, яка грубо порушує міжнародне право і вибірково дотримується навіть свого репресивного законодавства. Росія навіть своє законодавство порушує, коли мова іде про політично вмотивовані справи.
У цій ситуації адвокати спрацювали майже миттєво. Відбулася самоорганізація кримських адвокатів, які працюють у політичних справах
Ця стратегія, з одного боку, має передбачати комплексне використання усіх правових механізмів для того, щоб були вчинені усі належні у цій ситуації юридичні дії. Тут великий акцент на роботі адвокатів, і на роботі українського уряду.
Зауважте, що у цій ситуації адвокати спрацювали майже миттєво. У день, коли відбулося захоплення українських моряків, відбулася самоорганізація кримських адвокатів, які працюють у політичних справах.
Тепер, після перевезення наших моряків до Лефортова і «Матросской тишины», вже російські адвокати підключилися.
Уряд України, Міністерство юстиції звернулося до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо захоплення Росією українських військовослужбовців.
У відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав моряків, захоплених Російською Федерацією в Керченській протоці, Європейський суд з прав людини, відповідно до правила 54 Регламенту, зобов’язав Росію надати інформацію щодо захоплення та юридичних підстав утримання українських військовослужбовців, спричинених їм поранень та надання медичної допомоги, а також про місце їхнього утримання. З аналогічним запитом звернулася до російського омбудсмена і уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова.
Однак, коли маємо справу з Росією, то для звільнення залучення самих тільки правових механізмів недостатньо.
Ми знаємо з реакції Кремля, що Росія не визнає українських моряків військовополоненими. А цей статус не дав би можливості відкрити кримінальні справи, і він відрізняється від статусу переслідуваних за політичними мотивами
Глобальна акція #SaveOlegSentsov 9–12 грудня буде проводити по усьому світу демонстрації з вимогою звільнити усіх «заручників Кремля»
І тут потрібно реалізовувати другий компонент стратегії, а саме активізацію дипломатичних зусиль і громадського суспільства, щоб привернути і втримати увагу міжнародної спільноти до цього кейсу.
Це багато у чому навіть важче завдання, але від його успішного виконання багато чого залежить.
От для цього, власне, глобальна акція #SaveOlegSentsov по усьому світу буде 9–12 грудня проводити демонстрації із вимогою звільнити усіх «заручників Кремля». І окремим кейсом ми будемо піднімати питання звільнення 24 українських моряків.
Підтримати цю акцію можна індивідуально. Ми плануємо низку активностей, які може зробити кожна людина, щоб підтримати вимоги акції. А також можна стати координатором акції і взяти на себе організацію координування демонстрації у своєму конкретному місті.
Ми вже отримали підтвердження, що така акція буде у Берліні, Парижі, Брюсселі й інших містах Європи та Америки.
Щодо правил поведінки тих, хто потрапляє у полон, то ми постійно говоримо, що Збройні сили мають знати основні положення гуманітарного права, зокрема статтю 3 Женевської конвенції, що регулює поводження із військовополоненими.
Читайте ще: Договору про дружбу між Україною і Росією настає кінець
Східний вітер змін: Бердянськ під час воєнного стану і морської блокади
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
Your browser doesn’t support HTML5
Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ – відео
(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український корабель у Керченській протоці)
Your browser doesn’t support HTML5
Російське судно таранить українське в Чорному морі – відео
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»