Десятки суден чекають дозволу на прохід через Керченську протоку. Порожні направляються до Маріуполя і Бердянська, завантажені слідують за кордон. Що буде з українським експортом зерна і металу, якщо Росія остаточно заблокує судноплавство? Як це вплине на життя, зокрема, прифронтових районів Донецької області? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Задимлене небо, металургійні заводи і торгові судна у місцевому порту – це Маріуполь, Донецька область.
«Якщо говорити про економіку міста, то близько 10% надходжень до бюджету міста дає тільки порт, і це тисячі людей, які там працюють», – пояснює член громадської організації «Ініціативна група «Разом» Маріуполя Петро Андрющенко.
Затримки кораблів російською ФСБ на вході-виході з Азовського моря почались у квітні цього року. З того часу моніторингова група «Майдану закордонних справ» зафіксувала понад 700 подібних випадків. Зайвий день простою коштує судновласникам до 10 тисяч доларів. Жителі Маріуполя це вже називають блокадою.
Маріупольці дії Росії в Азвському морі називають блокадою
Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухомПетро Андрющенко
«Ніхто не хоче пливти в це Азовське море, де буквально потрошать по три-чотири рази за один захід судна», – каже місцевий житель.
«Керченська протока організована як дорога з одностороннім рухом. Тому якщо зупинене одне судно, грубо кажучи, від двох до десяти годин, то автоматично зупиниться ще цілий караван суден», – пояснює Андрющенко.
Петро Андрющенко
Обсяги перевезення вантажів у всіх українських портах цьогоріч дещо зросли. Про це заявляють у профільній адміністрації. Але на Азовському морі ситуація інакша.
«Порівняно з попереднім роком, ми маємо вантажопереробку в Маріуполі меншу на 8,9%, у Бердянську – це 22% відсотки», – каже керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс.
Основний вантаж з Маріуполя і Бердянська – метал та агропродукція.
Головні покупці – країни Євросоюзу, Туреччина, а також держави Близького Сходу та Північної Африки. Потенційна блокада Азовського моря цим двом портам буде коштувати 300 мільйонів гривень, вважає екс-заступник міністра інфраструктури Володимир Шульмейстер.
Втрати – приблизно 200 мільйонів доларів на рікВолодимир Шульмейстер
«Бізнесменам, які користувалися портом для перевезення вантажів, потрібно буде перенаправляти вантажі по інших траєкторіях або міняти в принципі бізнес-модель, або закривати бізнес. І це теж, вочевидь, буде і матиме значні наслідки, в тому числі для ВВП. Ось ці втрати ми в «Українському інституті майбутнього» порахували – це приблизно 200 мільйонів доларів на рік», – зазначає Шульмейстер.
Володимир Шульмейстер
Експорт агропродукції через Азовське море вже суттєво скоротився. Про це журналістам «Донбас.Реалії» розповіли в Українській зерновій асоціації. Зараз тільки 5% зернових продають через Бердянськ та Маріуполь. Перерозподілити і цей вантаж на інші порти цілком реально. Але для місцевих сільгоспвиробників це відчутні збитки.
«Якщо порівняти доставку, скажімо, в середньому із Запорізької області, з Донецької області в порти Азовського моря, то транспорт вартує до 10 доларів. Якщо тепер перенаправити це ж зерно в порти Одеського регіону, то це буде впевнених 20-25 доларів. Загальний обсяг експорту з портів Азовського моря на рівні двох мільйонів тонн і 10-15 доларів на тонні – це від двох до трьох мільйонів доларів сумарний негативний ефект», – пояснює президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.
Микола Горбачов
Але головний вантаж з Маріуполя – метал. Цьогоріч, зважаючи на публічні звіти компанії «Метінвест» – власника маріупольських заводів, виробництво сталі, порівняно з 2017 роком, навіть зросло. Ось що повідомила прес-служба «Метінвесту» на запит «Донбас.Реалії»:
Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі, держава повинна була б будувати залізницюВолодимир Шульмейстер
«Залізниця в Маріуполь – це вузьке горлечко логістики. Якби було завдання зберегти функціонування заводів в Маріуполі на тому рівні, на якому воно було, то держава повинна була б будувати залізницю, розширювати це пляшкове горлечко в бік Маріуполя. Але це не сьогоднішнє завдання, це навіть торішнє, позаторішнє», – зауважив Володимир Шульмейстер.
Після атаки російських прикордонників на кораблі ВМС України 25 листопада кількість суден на стоянці в районі Керченської протоки тільки зросла. Дехто очікував дозволу пройти в українські порти більш ніж 11 діб. Повністю Росія вже зупиняла судноплавство біля Керченського мосту. Це було під час його будівництва.
«Тоді деякі вантажопотоки були переорієнтовані на Миколаївський регіон, а потім вони повернулися. Наше завдання, як підтвердила ось недавно «Укрзалізниця», – бути готовими в будь-яких портах за бажанням клієнта обробляти імпортні та експортні вантажі», – каже Райвіс Вецкаганс.
Райвіс Вецкаганс
У Маріуполі цьогоріч почали будувати новий зерновий термінал. І, незважаючи на загострення ситуації в Азовському морі, у порту планують роботи з поглиблення дна.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: