24 полонені моряки, шестеро поранених, втрата двох артилерійських катерів і буксира – такі наслідки невдалої спроби української корабельної групи ВМС пройти через Керченську протоку в Азовське море. Чому командування ЗСУ пішло на такий ризикований крок? Які існують альтернативні варіанти транспортування кораблів в Азовську акваторію? І чи все було зроблено для захисту українських військових? Це з’ясовували журналісти спеціального проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії.
Російський прикордонний корабель «Дон» таранить український буксир «Яни Капу», який у супроводі двох броньованих катерів прямує в бік Керченської протоки. Ці кадри облетіли весь світ.
Але це був тільки початок агресивних дій Росії в Чорному морі. Окрім кораблів ФСБ і Чорноморського флоту, до операції проти українців залучили також російські винищувачі, штурмовики і бойові вертольоти.
Зупинити корабельну групу ВМС росіяни змогли тільки чергою з 30-міліметрової гармати.
Росія вела вогонь по бойовій рубці, де перебували члени екіпажу катера Владислав Селезньов
«Російська сторона вела вогонь по бойовій рубці, де перебували члени екіпажу катера. Все це робилось для того, щоб завдати максимального ураження не лише військовій техніці, але й персоналу, який перебував на борту бойового катера», – наголошує колишній речник Генерального штабу ЗСУ Владислав Селезньов.
Владислав Селезньов
Зрештою, росіяни захопили три українські кораблі. Їх доправили в окуповану Керч. Під арештом – 24 українські військовослужбовці, яких звинуватили у незаконному перетині кордону. То чому ж командування ВМС зважилося на такий ризикований маневр, відправивши українських моряків з Чорного моря в Азовське?
Ми мали показати обличчя в Керченській протоціІгор Воронченко
«По-перше, вже був прохід катерів через Керченську протоку. А, по-друге, ми мали показати своє обличчя в Керченській протоці і в Азовському морі. І показати, на що спроможні ці катери», – зазначив командувач ВМС ЗСУ Ігор Воронченко.
Ігор Воронченко
Українські військові кораблі дійсно одного разу вже проходили під Керченським мостом. У вересні цього року буксир «Корець» і пошуково-рятувальне судно «Донбас» перетнули протоку. Але, як зазначають військові фахівці, це не бойові кораблі, можливо, тому росіяни і дозволили їм здійснити перехід.
«Катери «Гюрза», які мають озброєння, становлять більшу загрозу. Тому, на мій погляд, цю ситуацію треба було прораховувати, розуміти всі ризики і загрози, які можуть виникнути», – каже командувач ВМС ЗСУ у 2014–2016 роках Сергій Гайдук.
Сергій Гайдук
Під час першого переходу додаткову безпеку суднам гарантували добре озброєні бійці протидиверсійного загону ВМС, що були на борту. Цього разу, вважає Гайдук, допомога могла надійти з повітря. Але, як заявили військові, українську авіацію залучати не стали, бо анексований Крим буквально нашпигований російськими засобами протиповітряної оборони.
Штурмовики і ударні вертольоти – це певний елемент психологічного тиску на молодих командирів цих катерівСергій Гайдук
«Виникає питання: навіщо росіянам було застосовувати в Керченській протоці штурмовики і ударні вертольоти – це є певний елемент психологічного тиску на молодих командирів цих катерів. А друге, на мій погляд, якби я поставив себе на місце цієї молодої людини, то коли літає поруч мій штурмовик або бомбардувальник, я би почував себе значно впевненіше, що я не залишений один-на-один із ситуацією», – зазначає Сергій Гайдук.
Також досі малі броньовані артилерійські катери, один з яких і атакували росіяни, не до кінця озброєні. В їхньому арсеналі бракує найпотужнішої, передбаченої проектом, зброї – протитанкових ракетних комплексів.
«Ми працюємо з КБ «Південне» і з різними нашими компаніями, може, і КБ «Луч» зробить таку ракету, і вона буде влучати в морську ціль в автономному режимі. Ми чекаємо, хто це зробить», – каже заступник генерального директора заводу «Кузня на Рибальському» Сергій Білозубенко.
Сергій Білозубенко
Оглядачі відзначають: обравши саме такий маршрут для переміщення кораблів, ЗСУ практично позбавили себе можливості захистити їх у разі нападу.
«Навіть якби ми вивели весь ВМС, підняли винищувальну і бомбардувальну авіацію, ми б все одно зіткнулися з ворогом на «його» території. Там, де в нього є прикриття з берега за допомогою ЗРК С-300, С-400, «Буків», за допомогою винищувальної авіації, яка значно сучасніша за нашу, і в десятки разів переважними надводними силами», – зауважує голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.
Тарас Чмут
Та чи є інший шлях в Азовське море, де артилерійські катери повинні були стати частиною нової військово-морської бази? Сергій Гайдук запевняє: значно безпечнішим є маршрут суходолом. Саме так – на трейлерах, в Азовську акваторію на початку вересня цього року доправили два ідентичні катери – «Кременчук» і «Лубни».
Я би ухвалював рішення прагматичне – передислокація автомобільним шляхомСергій Гайдук
«Я би ухвалював рішення прагматичне – передислокація автомобільним шляхом. Тобто на виході, як командир, я мав би чотири катери, які могли б виконувати завдання. Мені здається, треба бути прагматиком, а не виконувати завдання будь-якою ціною», – каже Сергій Гайдук.
Такий ризикований крок, додає Гайдук, міг бути пов’язаний з ціллю операції, що не обмежувалася лише переміщенням катерів.
Звісно, що був розрахунок принаймні отримати певні політичні дивіденди з такого проходуІгор Тишкевич
«Було, найімовірніше, три-чотири варіанти розвитку подій, кожен з них тією чи іншою мірою влаштовував Україну. І звісно, що був розрахунок принаймні отримати певні політичні дивіденди з такого проходу. Вони могли б бути інформаційні, якби катери пройшли, це могли б бути докази порушень правил проходу Керченської протоки, це могло б бути те, що відбулось зараз. Тому, звісно, якщо пускають морем, то мають певний розрахунок», – каже експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Ігор Тишкевич
Один із захоплених росіянами українських моряків – старший матрос катера «Нікополь» В’ячеслав Зінченко. Донбас.Реалії познайомилися з військовим цього літа. Напередодні Дня ВМС України боєць готувався до подвійного свята.
«Катер новий, побудований в цьому році. Тобто завтра на ньому підніметься прапор військово-морського флоту, і він вже стане бойовою одиницею», – розповідав Зінченко.
В’ячеслав Зінченко
Моряк розповів, як впродовж кількох місяців проходив держвипробування на вже рідному «Нікополі», і що він очікує від майбутньої роботи: «Служба на морі дуже цікава. Особливо на довгих виходах. Виконання якихось бойових завдань, ті ж навчання. Все це дійсно дуже цікаво, особливо з іноземцями».
Зустріч зі східними сусідами закінчилася для В’ячеслава арештом, і тепер він в московському слідчому ізоляторі «Лефортово». Захоплений катер «Нікополь» залишився в анексованій Керчі, і коли моряк знову зможе ступити на його борт, зараз не візьметься прогнозувати ніхто.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на кораблі ВМС України)
Your browser doesn’t support HTML5
Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів РФ – відео
Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії
Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків
Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі
Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»