Інцидент, який стався 25 листопада, – обстріл і захоплення Росією трьох українських військових кораблів разом із екіпажами – став найбільшим загостренням напруженості у у регіоні Чорного й Азовському морів. Також уперше після анексії Криму у 2014 році Москва відкрито визнала, що відкрила вогонь проти українських сил.
26 листопада Генеральний штаб ЗСУ привів війська в повну бойову готовність напередодні позачергового засідання парламенту, на якому депутати схвалили указ президента України Петра Порошенка про запровадження воєнного стану у відповідь на ці події. Що сталося і що це все може означати?
З чого все почалося?
Українська і російська версії подій різняться: кожна сторона перекидає провину за інцидент на іншу.
Київ заявив, що дії Росії порушили двосторонній договір від 2003 року, який визначає Азовське море та Керченську протоку як спільні внутрішні води, а також Конвенцію ООН із морського права, що гарантує вільний доступ через такі протоки, як Керченська.
Російські ж посадовці заявили, що українські кораблі здійснювали небезпечні маневри, що вимагало тимчасово закрити протоку з міркувань безпеки. Москва пізніше оголосила про відновлення проходу через протоку – після того, як закривала її буквально, перегородивши поставленим поперек протоки вантажним судном прохід під новим суперечливим Керченським мостом, що з’єднує Росію з окупованим Кримом.
Серія небезпечних подій
Не ставлять обидві сторони під сумнів інший факт: те, що корабель російської берегової охорони «Дон» таранив український буксир, який разом із двома військовими катерами йшов до Керченської протоки в напрямку українського порту Маріуполя. Після цього почалася серія небезпечних подій.
За даними ВМС України, перехід українських кораблів від Одеського порту до Маріупольського був запланований заздалегідь. ВМС повідомили, що протягом походу 25 листопада кораблі двічі повідомляли російську берегову охорону про свій підхід до Керченської протоки, але відповіді так і не отримали.
Через кілька годин, коли кораблі підійшли до протоки, їх перехопила російська берегова охорона. На відео, знятому з борту «Дону», яке поширив український міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, видно, який хаос настав при цьому. Є на відео і момент, коли російський корабель врізався в український буксир. Як зазначили у Військово-морських силах України, буксир зазнав ушкоджень двигуна і корпусу.
Українська влада заявила, що російські сили пізніше відкрили вогонь по їхніх кораблях, серйозно пошкодивши їх. Росія заявила, що відкрила вогонь з міркувань безпеки.
У перебігу інциденту Росія заблокувала Керченську протоку – єдиний прохід до внутрішнього Азовського моря, який спільно контролюють як Росія, так і Україна. Росія поставила вантажне судно поперек судноплавного каналу, перекривши прохід під головною аркою Кримського мосту, збудованою півроку тому.
Внаслідок інциденту були поранені принаймні шість українських військовослужбовців, серед яких двоє перебувають у важкому стані. Про це повідомили Радіо Свобода 26 листопада офіційний представник РНБО та представник Міністерства закордонних справ на умовах анонімності, бо вони не мають повноважень офіційно надавати коментарі журналістам.
Кораблі та екіпажі були затримані та відвезені до порту в Керчі, підконтрольного Росії в анексованому Криму.
Вранці 26 листопада Kerch FM – місцева радіостанція та новинний сайт – опублікував фотографії та відео, на яких, як стверджується, видно затримання українських військово-морських суден, пришвартованих у порту в Керчі.
Воєнний стан: кілька аспектів
Із точки зору Києва, морська сутичка стала значним загостренням тривалого конфлікту і, можливо, відкрила новий фронт на морі. Досі бойові дії на сході України, де урядові війська з 2014 року воюють із російськими гібридними силами, було здебільшого сухопутною війною. Тим часом загострення відбувалося також і у морі, де Росія постійно нарощувала свою військову присутність.
На надзвичайному засіданні РНБО 26 листопада після півночі президент Петро Порошенко закликав парламент підтримати запровадження воєнного стану, щоб відповісти на напади Росії та її блокаду Азовського моря. Спікер парламенту Андрій Парубій терміново скликав позачергове засідання парламенту на другу половину того ж дня.
Одразу не було незрозуміло, чи законодавці схвалять пропозицію президента. Але, з потужною коаліцією в парламенті на підтримку Порошенка в цьому питання, схвалення рішення президента видавалося досить імовірним сценарієм. Крім того, деякі депутати, які часто виступають проти коаліції, швидко висловилися на підтримку цієї ідеї, включно з лідером партії «Самопоміч» і львівським міським головою Андрієм Садовим.
Але деякі депутати висловили стурбованість із приводу такого кроку. Мустафа Найєм, член фракції партії Порошенка, який часто критикує президента, написав у фейсбуці, що президент повинен надати обґрунтування необхідності запровадження воєнного стану, як і вказати межі територій, на яких він має бути запроваджений.
Первісна пропозиція РНБО від 26 листопада викладала деякі з цих питань. Згідно із нею, воєнний стан мали запровадити на період 60 днів, починаючи з 26 листопада і закінчуючи 25 січня.
Документ передбачав часткову мобілізацію, негайну організацію протиповітряної оборони, посилення безпеки на кордонах із Росією, посилення інформаційної безпеки, інформаційну кампанію для подання «об’єктивної інформації про черговий акт збройної агресії Російської Федерації проти України» тощо. Як повідомлялося, воєнний стан може бути скасований і раніше в будь-який час.
У тому попередньому тексті, щоправда, не згадувалося про заплановані президентські вибори в березні, які, на думку деяких критиків, через воєнний стан могли відкласти. Проте радник президента Юрій Бірюков іще перед тим, як указ був оприлюднений, заявив, що адміністрація Порошенка цього не зробить, додавши, що жодних обмежень свободи слова не буде.
У тому вигляді, як указ схвалила Верховна Рада пізніше 26 листопада, воєнний стан запроваджується на 30 днів із 28 листопада. Інша частина затвердженого зміненим указом рішення РНБО, як і раніше, визначає перелік можливих надзвичайних заходів, серед яких, як і в попередній версії, є часткова мобілізація, посилення протиповітряної оборони України і ще деякі обтічно сформульовані заходи, на кшталт невизначених заходів СБУ «щодо посилення контррозвідувального, антитерористичного та контрдиверсійного режиму, інформаційної безпеки».
Закон про затвердження цього указу також передбачив, що воєнний стан буде запроваджений тільки в десяти областях, яким найбільше загрожує можливий напад Росії і які межують із Росією, окупованим нею Кримом і фактично окупованим Придністров’ям у Молдові.
А чому лише зараз?
Указ про воєнний стан вказував на необхідність цього кроку з міркувань національної безпеки. Зокрема, в затвердженому указом рішенні РНБО йдеться про те, що пов’язано це «з черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-морських сил Збройних сил України, що мав важкі наслідки, іншими агресивними діями Російської Федерації в Азовському та Чорному морях, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації».
Запровадження воєнного стану стало надзвичайним і безпрецедентним кроком. Адже за весь час російської окупації та анексії Криму і її гібридної агресії на частині Донбасу від початку 2014 року воєнний стан не було запроваджено жодного разу.
Українські посадовці раніше побоювалися, що оголошення воєнного стану може завдати серйозної шкоди економіці, яка й так потерпає від війни, а також нашкодить співпраці України з МВФ. Та сьогодні економіка вже дещо відновилася, а МВФ нещодавно пообіцяв Україні додаткову фінансову допомогу.
Інші причини
Проте можуть бути й інші причини, які почали обговорювати у соціальних мережах після оголошення ідей Порошенка.
Справа у тому, що рейтинги президента Порошенка, за даними публікованих у ЗМІ опитувань, останніми місяцями різко впали. Багато хто звертав увагу на те, що, за цими даними, зараз він відстає від свого суперника, колишнього прем’єр-міністра і лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Деякі українські і закордонні спостерігачі були переконані, що Порошенко намагається набрати популярності на своїй боротьбі проти російської загрози зі своїм фактично передвиборчим гаслом «Армія. Мова. Віра», і загострення з Росією може піти йому на користь.
Крім того, за умовами воєнного стану майбутні вибори в Україні теоретично могли бути відкладені чи скасовані. Проте Верховна Рада на засіданні 26 листопада ухвалила пропозицію президента про проведення президентських виборів 31 березня, в їхній конституційний термін.
Тим часом у Росії рейтинги президента Володимира Путіна також знизилися через суперечливі пенсійні реформи. У березні 2014 року, наприклад, його рейтинги суттєво зросли саме внаслідок анексії Криму.
Але напруженість в Азовському морі постійно зростає. Як заявляли в українських Збройних силах і Прикордонній службі в коментарі Радіо Свобода ще у серпні, було лише питанням часу, коли саме ситуація погіршиться.
Як усе дійшло до цього?
Протистояння в Азовському морі та в Керченській протоці відбувалося протягом декількох місяців, якщо не років.
Та у травні ситуація почала суттєво загострюватися далі, коли Росія відкрила свій міст через Керченську протоку, який з’єднує Росію з анексованим Кримом. Низька висота мосту обмежила прохід під ним певних типів торговельних суден, зменшивши обсяги судноплавства, які обслуговували українські порти в Маріуполі та Бердянську. Для цих міст їхні порти надзвичайно економічно важливі.
Обидві сторони збільшили свою військову присутність в Азовському регіоні. Київ звинуватив Москву в переслідуваннях кораблів, які прямують до Маріуполя та Бердянська. Кораблі Федеральної служби Росії, до якої в цій країні належить Прикордонна служба, відтоді зупинили під приводом перевірки понад 150 торговельних суден і тримали їх по кілька днів, що спричиняло значні збитки для компаній і портів.
Також кожна сторона затримувала судна іншої. У березні Державна прикордонна служба України затримала риболовецьке судно під прапором Росії з окупованого Криму і перевела його в Бердянськ. Минулого тижня російська сторона зробила те ж саме з українським риболовецьким судном і відвела його в російський порт Єйськ, що приблизно за 60 кілометрів на південний схід від Маріуполя. І це далеко не всі приклади.
Як реагуватиме міжнародна спільнота?
Рада безпеки ООН була скликана 26 листопада на заклик України для того, щоб розглянути ситуацію.
Більша частина міжнародної спільноти, яка не визнає претензій Росії на Крим ще з 2014 року, підтримує Україну.
Генеральний секретар Ради Європи Турб’єрн Яґланд заявив, що вільний прохід Керченською протокою гарантується договором, підписаним у 2003 році між Росією та Україною. «Угод треба дотримуватися. Дуже важливо уникнути подальшої ескалації в регіоні», – мовилося в його заяві.
Христя Фріланд, міністр закордонних справ Канади, також висловила підтримку Києву. «Канада засуджує російську агресію щодо України в Керченській протоці, – написала вона. – Ми закликаємо Росію негайно послабити ескалацію, звільнити захоплені судна та забезпечити свободу судноплавства. Канада непохитно підтримує суверенітет України».
Спецпредставник США у справах України Курт Волкер, який особливо критично ставиться до дій Росії проти України і прямо називає їх агресією Росії, зауважив: «Росія таранить український корабель, що мирно йде до українського порту, Росія захоплює кораблі і екіпажі – і потім звинувачує Україну у провокації?»
У Києві привітали ці й інші такі засудження. Але деякі українські посадовці у приватному порядку все ж висловлювали в коментарях Радіо Свобода свої розчарування через ці заяви. Вони хотіли б, щоб їхні міжнародні партнери замість заяв краще застосували нові, суворіші санкції проти Росії через цей інцидент.
Яким буде наступний крок Росії?
Це, мабуть, найбільше питання зараз, після рішення України запровадити воєнний стан. Коротка відповідь на це запитання: ніхто не знає.
У провідній російській новинній передачі стверджували, що інцидент навколо Керченської протоки – це українська провокація, замовлена Вашингтоном із метою саботувати майбутню зустріч президента Дональда Трампа та Путіна на саміті «Групи 20», який має відбутися цього тижня в Аргентині.
Тож якщо російські ЗМІ можна розцінювати як індикатор, то Кремль цілком може розіграти цей інцидент як демонстрацію «агресії України» і, можливо, навіть привід для подальших дій проти України. Щоправда, на які саме дії піде Москва – поки не відомо.
МЗС Росії в своїй заяві не дало знати нічого конкретного, але застерегло «київський режим і його західних покровителів» про «серйозні наслідки» конфлікту на морі.
«Очевидна ретельно продумана і спланована за місцем і формі провокація, націлена на розпалювання ще одного вогнища напруженості в цьому регіоні, створення приводу для нарощування санкцій проти Росії», – мовилося в заяві міністерства.
«Хотіли б попередити українську сторону, що лінія, яку проводить Київ у координації зі США і ЄС на провокування конфлікту з Росією в акваторії Азовського і Чорного морів, здатна призвести до серйозних наслідків. Російська Федерація буде рішуче припиняти будь-які зазіхання на її суверенітет і безпеку», – заявили в Москві.