(Рубрика «Точка зору»)
ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ
Ірина Костенко, Марина Остапенко
_________________________________
(ПРИМІТКА: після цієї публікації пам’ятну дошку одному з організаторів Голодомору-геноциду в Україні оперативно демонтували, більше інформації про це – після тексту статті)
_________________________________
Шановні викладачі і студенти Київського національного університету імені Шевченка, допоможіть зрозуміти.
На фасаді гуманітарного корпусу КНУ донині красується меморіальна дошка на честь комуніста Володимира Затонського – одного з організаторів Голодомору в Україні.
Фасад будівлі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. Київ, 17 листопада 2018 року
Як ви вважаєте, про що це свідчить? Про зневагу ректора Леоніда Губерського до українських законів, про вірність ленінським ідеалам, чи про солідарність з Державною думою Росії, яка не визнає факту Голодомору в Україні?
Загалом цю тоталітарну пам’ять на фасаді головного (!) закладу вищої освіти країни мали утилізувати одразу після проголошення Незалежності України. Але в КНУ тоді на таке не пішли і більш того: большевицького комісара вирішили не чіпати навіть після ухвалення у 2015 році Закону про декомунізацію.
Київ, 17 листопада 2018 року
За які ж діяння відбувається таке пошанування Володимира Затонського?
За те що керував збройним повстанням у Києві проти УНР чи за боротьбу проти Центральної Ради?
А можливо, за участь в організації Голодомору-геноциду в Україні, бо 1932 року Затонський відповідав за виконання хлібозаготівель у Київській області.
Ще Затонський на посаді наркома освіти УРСР заповзявся долати «штучний бар’єр між українською та російською мовою» і для цього ліквідував традиційний український правопис. На рівні урядових постанов було заборонено сотні українських слів, синтаксичних конструкцій, граматичних форм, правописних правил… На їхнє місце комуністи втулили російські відповідники. І в такий нечуваний доти спосіб Затонський розв’язав війну у самій мові. На превеликий жаль, вона триває і дотепер (згадайте хоча б баталії на тему нового проекту правопису).
Знесення світового шедевру архітектури – Михайлівського Золотоверхого – також у «послужному списку» большевицького комісара.
«Це було велике потрясіння для Києва, – пише історик Кирило Третяк. – Нищення собору приголомшило усіх городян. Народний комісар освіти В. Затонський постійно квапив науковців, які займалися зняттям настінного живопису. Гнівні листи наркома, в яких він називає мистецтвознавців, що намагалися врятувати хоч щось від руйнування, «любителями старья», і сьогодні є свідченням тотального державного нігілізму тих часів».
Руїни собору Михайлівського Золотоверхого монастиря після підриву його 14 серпня 1937 року
Це далеко не повний перелік, але і його цілком достатньо для запитання пану Губерському: за які саме заслуги перед Україною Київський національний університет імені Шевченка вшановує комуніста Затонського?
І до речі. Вже понад рік ми пишемо публікації в рубриці «Тест на державність», де порушуємо проблему радянських ідеологічних стандартів, що дотепер переважають у роботі музейних закладів України. Наші статті мають велику підтримку читачів. І жодної – серед музейних працівників.
На 27-му році Незалежності у більшості музеїв держави продовжують пропагувати історію України на імперсько-радянських засадах «русского мира». Приміром, музейники Софії і Лаври дотепер не визнають Україну правонаступницею тисячолітньої Руси-України:
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
За такою ідеологічною затятістю музейних працівників ми вбачаємо Вашу, пане Губерський, підтримку. Адже поки Ви бережете пам’ять Затонського, музейники бережуть і пропагують його комуністичне вчення.
Наведемо цитату з виступу Затонського на сесії Всеукраїнської академії наук (1934 рік):
«Ми будуємо на Україні культуру соціалістичну, що її носієм є український пролетаріат. От чому ми так різко розходимось в будівництві української культури з тими, хто намагається протягти безперервну «золоту нитку» від великокняжої Київської України-Руси через Петра Могилу, «батька» Хмельницького й Центральної Ради до наших днів».
Отже, що на це скажете, пане Губерський?
_________________________________
ДОПОВНЕННЯ:
Після цієї статті пам’ятну дошку Володимиру Затонському оперативно демонтували, й це було зроблено в раках 24 годин після публікації. Ось як виглядав фасад будівлі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка на ранок 23 листопада:
_________________________________
Ірина Костенко, Марина Остапенко – журналісти
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
_________________________________
Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:
Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси
Декомунізація монумента «Батьківщина-Мати». Хто повинен захищати Київ?
Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?
Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука
Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?
Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)
Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Московські холопи і музейна справа України
Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського
Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ
Малоросійські штампи Національного художнього музею України
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують