Провідні науковці Національного інституту стратегічних досліджень вважають, що створення незалежної автокефальної церкви України сприятиме ментальному відродженню української нації. Однак, на їхню думку, цей процес супроводжуватиметься потужним опором з боку Росії. Дослідники наголошують, що вже можна визначити явні ознаки російського втручання у надання незалежності українській церкві. Зафіксовані Інститутом факти українські експерти обговорили 13 листопада під час круглого столу «Томос: очікування, реалії та шляхи вирішення проблеми російського втручання у процес надання автокефалії».
1. Державний характер УПЦ (МП)
Провідний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук висловив переконання, що статутні документи РПЦ доводять, що ця церква служить виключно в інтересах Російської Федерації.
«Керівний центр УПЦ (МП) знаходиться у Москві, вона підпорядковується законодавству Російської Федерації. Окрім цього, керівництво МП має понад десяток укладених угод із Міністерством оборони РФ, ФСБ, службою розвідки, міністерством освіти РФ і так далі. То чи може ця церква служити інтересам України?» – зазначає Здіорук.
Головний науковий співробітник відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Михайло Степико також вважає, що сама структура МП вже і є однією з головних ознак її державного характеру та підпорядкованості Кремлю. Науковець наголошує, що ставлення до патріарха Кирила у Росії також свідчить про його наближеність до державного керівництва.
Михайло Степико зауважує: «Щодня, коли патріарх їде на роботу – а це саме на роботу, а не до церкви – вулиці для його кортежу перекриваються так само, як і для президента чи прем’єр-міністра країни. Патріарх Кирило має значні державні преференції, бо виконує у Російській Федерації дуже важливу ідеологічну функцію».
Московський патріарх Кирило на засіданні колегії Міністерства оборони Росії. Москва, 11 грудня 2015 року
2. Маніпулятивне висвітлення томосу релігійними ЗМІ Московського патріархату
Серед українських науковців домінує думка, що більшість релігійних медіа, наближених до УПЦ (МП), виконують також і пропагандистські функції. Особливо, на їхнє переконання, маніпулятивним є висвітлення подій саме навколо томосу.
Олександр Саган, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, зазначає, що у друкованих виданнях, які розповсюджуються у церквах та приходах УПЦ (МП), міститься чимало підмін понять, зокрема щодо історичного минулого України.
«На сьогодні українська ментальність часто втрачена не тільки під впливом російського телебачення, а й через маніпулятивні повідомлення церковних засобів інформації, проповідей у церквах та виховання дітей і молоді у недільних школах», – зазначає релігієзнавець.
«Дітей у недільних школах МП з дитинства вчать любити Росію. А також розповідають, що Україна є випадковим політичним утворенням зі штучною мовою. Навіть сьогодні у Почаївській лаврі можна прочитати у Почаївському листі абсолютно чорносотенські статті», – зауважує український професор Саган.
Голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовский) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року
3. Гібридна війна проти українства через томос
«Томос для України – це потужний і практично незалучений чинник ментального відродження української нації та політично-економічного розвитку» – впевнений релігієзнавець Олександр Саган. За словами науковця, Московський патріархат нав’язує українцям нетипові моделі поведінки та перешкоджає поверненню українців до свого традиційного буття.
Науковець Сергій Здіорук підтримує свого колегу та наголошує, що саме мова, культура і релігія завжди були засадами гуманітарної безпеки будь-якої держави.
«Тому Росія вдається до таких істеричних реакцій на томос для України, адже так українці посилюватимуть свою національну самосвідомість», – вважає Здіорук.
Також професор як доказ втручання МП до процесу надання автокефалії продемонстрував копії документів, які розповсюджувалися серед українських вірян УПЦ (МП).
«Це бланки звернень до Вселенського патріарха, де вже надруковані прохання до нього. Вірянину залишається тільки вписати свої дані. Це ще один доказ того, що автокефалія для України необхідна, адже це не розкол, а навпаки об’єднання українського православ’я», – наголошує дослідник.
Примірник бланку звернення до Вселенського патріарха
4. Автокефалія як шанс зняти православне протистояння в Україні
Науковці також оцінюють отримання томосу українською церквою як і можливість для розвитку православ’я в Україні.
«Політичне православ’я починає домінувати не лише на теренах Росії, але й України. Сьогодні московське православ’я намагається виробити свій напрям – «істинне православ’я». Тобто називаючи тільки це православ’я правильним. Тому разом із томосом українське православ’я має шанс вирватися з цього політичного православ’я і влитися до світового православ’я», – каже український релігієзнавець Олександр Саган.
Українські дослідники з Національного інституту стратегічних досліджень припускають, що УПЦ (МП) разом з отриманням незалежності українською церквою втрачає один із останніх важелів впливу на Україну, називаючи цю залежність «механізмом поневолення».
5. Томос – засіб протидії русифікації України
Тема надання незалежності українській православній церкві, на думку Василя Яблонського, першого заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень, турбує не лише релігійні громади України, а й усе українське суспільство. Науковець переконаний, що УПЦ (МП) і Кремль неподільні у своєму впливі на ситуацію в Україні, зокрема й у питаннях прихованої русифікації України.
«Очевидно, що процес отримання томосу Україною і далі буде супроводжуватися гібридними стратегіями і тактиками з боку Росії проти України. І надалі будуть застосовуватися маніпуляції інформацією і фактами на свою користь, і далі буде діяти політика невизнання помісної церкви. Очевидно, треба очікувати цілу низку провокацій, що буде використовуватися з метою подальшої дискредитації української церкви й держави», – припускає дослідник Яблонський.
У жовтні поточного року у Стамбулі відбувся Синод Вселенського патріархату, на якому було підтверджено намір надати українській церкві автокефалію. Одразу після проголошення цього рішення глава УПЦ КП патріарх Філарет заявив, що найближчим часом відбудеться об’єднавчий собор українських церков. А вже 3 листопада між президентом України Петром Порошенком і Вселенським патріархом Варфоломієм було підписано угоду про співпрацю і взаємодію між Україною та Константинопольським патріархатом.
У керівництві Української православної церкви (Московського патріархату) ці рішення назвали неканонічними, а процес надання томосу про автокефалію «штучним, нав’язаним ззовні, який не відображає внутрішньої церковної необхідності».
Синод Російської православної церкви зупинив євхаристійне спілкування зі Вселенським патріархатом. Вже 13 листопада про припинення євхаристійного спілкування оголосили і на соборі єпископів УПЦ (МП) та відмовилися брати участь у процесі надання автокефалії.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату. Церква збудована в 1747–1762 роках
Що означає угода України зі Вселенським патріархатом?
Ми вимагаємо, щоб РПЦ не ховалася в Україні під назвою «українська» – Філарет
Усі православні архієреї в Україні є архієреями Вселенського престолу – архієпископ Йов
Томос від патріарха Варфоломія: тепер слово за церквами України
Росія після томосу для України: вона, як і Путін, піде самотньо
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
У Радіо Свобода також є цікаві новини, які не потрапляють на сайт. Читайте їх у Telegram-каналі.