Вісімнадцятий рік поспіль українці пишуть диктант національної єдності. У День української писемності та мови кожен може перевірити себе, послухавши диктант на «Українському радіо». Цього року текст склав та зачитав доцент Київського національного університету імені Бориса Грінченка, автор підручників і посібників з української мови Олександр Авраменко.
Писати текст потрібно від руки, а потім, протягом 24 годин надіслати його на перевірку – звичайною поштою, або ж відсканований чи сфотографований на електронну пошту редакції «Українського радіо».
Також можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті організатора 11 листопада і самому перевірити знання української мови. Комісія приймає і тексти, написані шрифтом Брайля.
Одне із наймасовіших місць, де відбулося написання радіодиктанту – Головний корпус Національного університету імені Тараса Шевченка, в аудиторії імені Михайла Максимовича.
В університеті зібралося кілька сотень охочих написати диктант: учні столичних шкіл, студенти, відомі українці, співробітники дипломатичних представництв.
Назва цьогорічного диктанту – «Крила України».
Радіо Свобода розповідає про мотивацію сімох учасників радіодиктанту.
Дарина Сліпчук, студентка Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Прийшла писати диктант, аби долучитися до свята мови і великого флешмобу. Я вважаю, що це важливо, тому я тут. Пишу вже не вперше, брала участь у флешмобі минулого і позаминулого років. Раніше свою роботу не надсилала, просто приходила, щоб перевірити себе і розважитися».
Ці Сінчень (зліва) і Дуань Маньтан (справа)
Ці Сінчень, студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
«Ми приїхали з Китаю, навчаємося на підготовчому факультеті в КПІ. Викладач нам сказав, що буде радіодиктант і ми можемо спробувати, якщо нам цікаво. Послухати і написати. Нам дуже цікаво. Ми студенти по обміну, наші одногрупники всі говорять українською, і якщо ми хочемо здати екзамен, то теж обов’язково маємо знати мову. Бо це ваша офіційна, державна мова».
Дуань Маньтан, студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
«Ми з Ці приїхали до України три роки тому, вивчили українську в університеті. Було важко, китайська і українська – дуже різні».
Галина Богданівна (зліва)
Галина Богданівна, викладач української мови та літератури Коледжу геологорозвідувальних технологій Київського Національного університету імені Тараса Шевченка
«Сьогодні привела п’ятьох своїх студентів. А сама, в таких умовах, пишу диктант уперше. Тому, звісно, хвилююся. Але студенти хвилюються ще більше. Кажуть: «А раптом погано?». Але я їх заспокоюю – головне відчути свою силу і уважно слухати.
У попередні роки писала радіодиктант вдома, або у коледжі. Мушу зізнатися, були помилочки, велика літера, загальні назви.
У нас технічний коледж, вчаться екологи, геологи, геофізики, але багато дітей дійсно гарно знають українську мову».
Юрій Пероганич, співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна»
«Я тут вдруге і обидва рази на запрошення «Українського радіо». Сьогодні прийшов із дружиною Тетяною, вона поетеса. Вирішили внести свою лепту в процес відродження української мови. Маю відчуття, що жодної помилки в моєму диктанті немає. А ось минулого року я написав слово «кримськотатарський» через риску, а треба було разом».
Андрій Дем’янчук, студент Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Я писав диктант, щоб приєднатися до всеукраїнського флешмобу. Писав не вперше, але у своєму навчальному закладі. Велика честь писати тепер саме тут. Раніше я не любив писати диктанти, але от в 11 класі, та й зараз – якось не вистачає таких диктантів. Тому відчуваю сьогодні піднесення».
Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька»
«Сьогодні я писав радіодиктант, аби підтримати цю загальнонаціональну традицію. Бо мова – це не лише засіб комунікації, а й символ, разом із прапором, гімном і гербом.
Писав в університеті, аби підтримати «Суспільне мовлення» та «Національне радіо», а також, щоб було більше знакових людей, яким не байдужа доля української мови.
Написав, мабуть, непогано, але є певні сумніви. Для мене важливо, щоб поступ української мови на шляху до унормування був здійснений. Я вважаю, що настав час до наближення до старого правопису. В мові не повинно бути надто багато винятків, мають бути чіткі правила і старий правопис давав таку можливість».
Тарас Компаніченко, лідер гурту «Хорея Козацька»
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська мова і церква: Нестор Літописець – перший історик України-Руси
До Дня української писемності та мови. Третя українізація?
«Мій принциповий вибір»: 6 історій про важливість спілкування українською
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього
Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!