Українські силовики нарощують свою присутність в Азовському морі. Зараз там працює новий підрозділ, одне з головних завдань якого – пошук вибухових пристроїв. У Міністерстві внутрішніх справ України не приховують – посилювати безпеку змушені через російську агресію. Яка загроза ховається під водою? І як відбувається сьогодні морське україно-російське протистояння? Про це – у матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
7 червня 2015 року, у кількох кілометрах від міського пляжу Маріуполя, на очах місцевих підривається катер морської охорони. Двоє людей загинуло, ще п’ятеро – поранені. Як згодом повідомили військові, причина трагедії – саморобний вибуховий пристрій, який морем принесло з боку окупованих територій.
«Люди не були готові, звісно. Може, вони його не побачили. Може, вони його і не шукали. Не думали вони, що щось може бути у воді. Територія ж тут підконтрольна владі. За логікою справ, не мало бути і вибухонебезпечного предмету», – зазначив начальник частини піротехнічних робіт та розмінування ДСНС в Донецькій області Костянтин Апальков.
Костянтин Апальков
Вже у листопад 2018-го у Маріуполі журналісти «Донбас.Реалії» разом зі співробітниками держслужби з надзвичайних ситуацій готуються вийти в море.
«Надзвичайникам» знадобилося кілька років, аби сформувати новий підрозділ для пошуку і очищення акваторії Азовського моря від вибухових пристроїв. Спеціалісти пояснюють: така необхідність з’явилась ще 2014 року, коли бойовики захопили частину морського узбережжя.
«Якщо війна йде вже кілька років, то це напевно вже не десятки, а швидше за все сотні і тисячі. Адже всі ці обстріли, вони ж там неконтрольовані. Незрозуміло, як вони стріляють, у який бік і куди воно летить», – каже капітан теплохода «Капітан Чусов» Ігор Семенченко.
Ігор Семенченко
Шукати вибухонебезпечні предмети в морі будуть на теплоході, який ще кілька років тому виконував зовсім інші завдання.
Теплохід «Капітан Чусов» був побудований як звичайне прогулянкове судно. Разом з родиною можна було помилуватися красивими пейзажами, послухати музику або потанцювати, але це було в попередньому – довоєнному житті.
Теплохід «Капітан Чусов»
Ігор Семенченко проводить для «Донбас.Реалії» невелику екскурсію. Він був капітаном цього судна ще до війни, влаштовував морські прогулянки для робітників місцевого меткомбінату. Згодом теплохід кілька років простояв на якорі. Тож довелося добряче попрацювати, аби тут знову завирувало життя.
«Двигуни не працювали, водоводи вийшли з ладу, облицювання було в жалюгідному стані, все було нефарбоване, щось підварили», – пригадує Семенченко.
Відходимо від берега на кілька кілометрів. Капітан повинен чітко дотримуватись маршруту. Команда на борту першою прочісує ділянку акваторії, де безпеку не може гарантувати ніхто.
Потенційно небезпечними в акваторії Азовського моря можуть бути сотні квадратних кілометрів території. Щоб обстежити їх на наявність вибухонебезпечних пристроїв, потрібні величезні ресурси. Але те, з чим не впорається людське око, цілком під силу машині. Тепер пошук вибухових пристроїв – завдання безпілотників.
Коптер запускають з борту судна, опісля він прямує до визначеного квадрату. Там БПЛА робить високоякісні світлини. Повернувшись на базу, експерти візьмуться вивчати зображення, щоб переконатися у безпечності території або відправити на місце групу водолазів-саперів.
Течією може заносити вибухонебезпечні предмети, де ходять торгові, риболовецькі, цивільні суднаКостянтин Апальков
«Течією може заносити вибухонебезпечні предмети, де ходять торгові, риболовецькі, цивільні судна. Це можуть бути саморобні речі, а можуть бути міни, залишки артилерійської зброї», – пояснює Костянтин Апальков.
Сьогодні підозрілих предметів команда не виявила. Тоді як не помітити російські катери ФСБ за кілька кілометрів від теплохода було б важко. Як пояснюють працівники ДСНС – ті супроводжують їх завжди.
Російські катери ФСБ за кілька кілометрів від теплохода «Капітан Чусов»
Уздовж суднового ходу вони стоять охороняють свої судна і затримують всі судна, які йдуть в маріупольський і бердянський портиІгор Семенченко
«Вони постійно виходять, спостерігають. Уздовж суднового ходу вони стоять охороняють свої судна і затримують всі судна, які йдуть в маріупольський і бердянський порти. Сьогодні два судна стоять. Одне мале, інше велике», – каже капітан теплохода «Капітан Чусов» Семенченко.
Через усе більш агресивні дії Російської Федерації в Азовському морі у ВМС України заявили – створюють тут військово-морську базу. Для протидії російським провокаціям наприкінці вересня прибули пошуково-рятувальне судно «Донбас» і буксир «Корець». Це перші українські військові кораблі, які пройшли Керченську протоку від початку агресії Росії в 2014 році. Росіяни супроводжували перехід на воді і в повітрі.
Дещо раніше, виконувати завдання в акваторії почали два малих броньованих катери ВМС. Вони ж утримували росіян на дистанції під час переходу українських кораблів через Керченську протоку.
У нас є перехоплення російської сторони про те, як вони тікають від цієї «Гюрзи»Ігор Воронченко
«Гюрза» зарекомендував себе з хорошого боку. Він виконує завдання в прибережній зоні по захисту комунікацій і портової інфраструктури. І зараз на Азовському морі, я не все можу розголошувати, але у нас є перехоплення російської сторони про те, як вони тікають від цієї «Гюрзи», – розповів командувач ВМС України Ігор Воронченко.
Ігор Воронченко
Результат дій українських військово-морських сил майже одразу відзначили в моніторинговій групі Інституту Чорноморських стратегічних досліджень.
Говорити про зниження напруги протистояння поки рано. Це на собі відчули українські прикордонники.
Небезпечні провокації патрульного катера берегової охорони Росії в Азовській акваторії можна побачити на кадрах, відзнятих вояками.
Ціль цих провокаційних дій – показати свою силу та здійснити психологічний тискАртем Поляков
«На наші запити до нього росіяни повідомили, що слідують згідно завданням, після чого змінили курс та направились в бік нашої тактичної групи, де почали здійснювати небезпечні маневри на відстані кількох метрів від нашого корабля морської охорони. Ціль цих провокаційних дій – показати свою силу та здійснити психологічний тиск», – розповідає спікер Маріупольського загону морської охорони Артем Поляков.
Артем Поляков
І поки в Європарламенті закликають до запровадження нових санкцій через агресивні дії Російської Федерації на Азові, у звичайних жителів Маріуполя вистачає своїх турбот.
«Цей пірс закрили, там закрили, там військова частина – закрили. Практично, вийти до моря вже немає де», – каже житель Маріуполя Василь Іванович.
Василь Іванович
Василю Івановичу 78 років. Разом із дружиною він щодня рибалить на цьому причалі. Каже, активність військових на морі не змусить відмовитися від улюблених традицій.
«Ловиться, не ловиться – ми стоїмо. Як то кажуть, стоїмо і балдіємо. Дивимося, дихаємо повітрям. А що вдома робити? Вдома робити нічого», – розмірковує Василь Іванович.
Тим часом Російська Федерація продовжує нарощувати сили в Азовському морі. Наприкінці жовтня сюди перекинули ще два військових кораблі. Усього ж, за словами командувача ВМС України Ігоря Воронченка, по всій акваторії уже 120 російських суден.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: