Секс, брехня і аудіозаписи: особливості виборчої кампанії в Грузії

Забудьте про економіку, зовнішню політику, членство в НАТО, навіть про відокремлені регіони Південної Осетії та Абхазії. З наближенням 28 жовтня – президентських виборів у Грузії – заяви про корупцію, вбивства та секс стали головними акцентами виборчої кампанії. Війна таємно записаних на плівку розмов набирає обертів із того часу, як у вересні був оприлюднений перший із таких записів, в якому йдеться про можливі зловживання влади і корупцію.

Ці записи відвернули увагу від кандидатів на посаду президента, а їх цього разу 25. Основними фаворитами у президентських перегонах є три колишні міністри закордонних справ: Ґріґол​ Вашадзе (від опозиційного «Єдиного національного руху»), Саломе Зурабішвілі (незалежна кандидатка, яку підтримує правляча партія «Грузинська мрія») і Давіт Бакрадзе (висунутий опозиційною партією «Європейська Грузія»).

Ґріґол Вашадзе, Саломе Зурабішвілі, Давіт Бакрадзе

Аудіоплівки

Зізнання грузинського бізнесмена Зази Окуашвілі, який не так давно втік до Лондона через «утиски з боку влади», стали причиною справжнього політичного скандалу в державі з 3,5 мільйонами виборців.

Окуашвілі стверджує, що уряд Грузії, за завданням мільярдера Бідзіни Іванішвілі, який очолює правлячу партію «Грузинська мрія», готував рейдерське захоплення його компанії з виробництва сигарет «Омега» і телекомпанії «Іберія», яка також належить Окуашвілі.

На аудіозаписах чутно, як наближені до Бідзіни Іванішвілі вимагають від Окуашвілі ввести їх у частку бізнесу з імпорту елітних автомобілів, а бізнесмени, які імпортують або виробляють сигарети, розповідають йому, як платять в партійну касу по кілька центів з кожної проданої пачки сигарет.

Бізнесмен Заза Окуашвілі

За версією влади, яка відреагувала на закиди, скликавши екстрений брифінг одразу після оприлюднення записів, переговори, насправді, велися лише про реструктуризацію бюджетної заборгованості компанії «Омега» в розмірі 51 мільйона ларі (19,6 млн $), а Заза Окуашвілі, за твердженням лідерів правлячої партії, «змовився з екс-президентом Міхеїлом Саакашвілі» з метою «політизації звичайного позову з покриття бюджетної заборгованості», щоб не платити гроші до бюджету.

Звинувативши Зазу Окуашвілі в небажанні платити податки і політизації справи про бюджетну заборгованість, керівництво «Грузинської мрії» нагадало, що грузинський бізнес жорстко утискався саме під час правління Міхеїла Саакашвілі, який у 2004 році «відібрав компанію «Омега» як і «ТВ-Іберія» у Зази Окуашвілі і той зміг повернути свій бізнес у 2012 році лише за допомогою «Грузинської мрії».

Сам колишній президент, який живе в Нідерландах після видворення з України, каже, що казус Окуашвілі є доказом того, що мільярдер Бідзіна Іванішвілі «перетворює Грузію в мафіозне суспільство» і править країною «за поняттями Росії 1990-х років минулого століття».

Міхеїл Саакашвілі, Гаага, травень 2018 року

У той же час до рук грузинських журналістів із телеканалу «Руставі-2» потрапили скандальні аудіозаписи переговорів між Окуашвілі і колишнім міністром спорту Леваном Кіпіані – сином легендарного футболіста тбіліського «Динамо» Давида Кіпіані. Заза Окуашвілі стверджує, що люди з оточення Іванішвілі викрали Кіпіані після невдалих переговорів про виплату грошей, замкнули в підвалі, побили і навіть зґвалтували. Сам Кіпіані-молодший відмовився від коментарів.

Також у таємних записах фігурує й екс-прокурор Мірза Субеліані. Мова йде про підкуп одного зі школярів, що проходив як головний свідок у справі про вбивство підлітків у вуличній бійці, в якій були задіяні син і близький родич Субеліані. Після тієї бійки Субеліані повідомили про підозру за статтею «неповідомлення про злочин» та взяли під арешт, згодом виправдавши. У записі, показаному на телеканалі «Руставі-2», Субеліані розмовляє з колишнім співробітником прокуратури і каже, що намагався підкупити свідка.

Мірза Субеліані

Він також заявив, що змушував свідків давати свідчення в інших випадках, пов’язаних із політичними діячами, іноді і зі застосуванням тортур, і що випадки з катуванням свідків, які проходять у політичних справах, не поодинокі.

Це призвело до інших «витоків» інформації, включно з одним із імовірних записів із прокуратури про те, що колишній президент Міхеїл Саакашвілі особисто санкціонував убивство грузинського мільярдера і безуспішного кандидата в президенти Бадрі Патаркацишвілі, який – за підозрілих обставин – помер 10 років тому у своєму будинку поблизу Лондона.

Реакції

«Записи, які були оприлюднені «Руставі-2», є однією з основних проблем для країни», – зазначив керівник Товариства молодих юристів Грузії Сулхан Саладзе. «Тепер важливо знати, що буде робити слідство, і якщо записи є автентичними, тоді виникає питання про відповідальність конкретних осіб. Можна сказати, що це тест для влади».

Прем’єр-міністр Мамука Бахтадзе назвав записи «спробою опозиції створити «дисонанс» перед виборами та «створити певні уявлення, що вибір громадян не буде відбуватися вільно і мирно».

«Вони не повинні мати жодних ілюзій, адже громадськість добре розуміє, де лежить лінія між реальністю та містикою опозиції», – сказав він, звинувачуючи опозицію в кампанії «особистих нападів та образ».

«Оприлюднення аудіозаписів підтверджує, що жодна з політичних партій не здатна протистояти проблемам та викликам, що постають перед країною», – сказала в коментарі для Радіо Свобода Елене Мелікішвілі з Королівського коледжу.

«Головні проблеми, які Грузія має вирішити, – це брак інституційного розвитку, зокрема питання, пов’язані з верховенством закону, економічною нерівністю та слабким політичним плюралізмом. Верховенство права має найважливіше значення, оскільки воно впливає на всі аспекти життя. І цікаво, що політичні партії не можуть запропонувати життєздатних та дієвих планів, які могли б покращити ситуацію», – вважає експерт.

Увага до виборів

Грузія, яка перетинається трубопроводами, що транспортують каспійську нафту та газ до Європи, наполегливо домагається більшої політичної та економічної інтеграції з Європейським союзом та іншими західними структурами, є стратегічно важливою для Заходу. Тому не дивно, що західні дипломати взяли переймаються нинішньою кампанією.

«Нам добре відомо, що у всіх країнах, в тому числі, у нас, вибори супроводжуються певними викликами і проблемами, але ми сподіваємося, що в Грузії буде діалог в рамках поваги, і не буде нападок на суспільство, яке хоче висловити свої громадянські права і, зокрема, свою думку», – заявив Джордж Кент, заступник помічника державного секретаря США з питань Кавказу та Східної Європи на прес-конференції в Тбілісі 12 жовтня.

Він також зазначив, що «у будь-якій демократії є відмінність думок між владою і громадянським суспільством, так відбувається і в США, і в Грузії, але між ними в здоровому демократичному суспільстві існує здоровий баланс і динаміка».

Основні кандидати –​ більше деталей

Оглядачі виділяють трьох лідерів серед кандидатів на цих виборах:

  • Саломе Зурабішвілі

Незалежний кандидат. Незважаючи на її безпартійність, за Саломе стоїть величезний ресурс держави – саме її офіційно підтримує правляча партія «Грузинська мрія».

Зурабішвілі – дипломат французької школи. Дочка грузинських політичних мігрантів, вона народилася і виросла у Франції. Працювала в МЗС П’ятої республіки [Франція періоду з 1958 року по теперішній час], потім на запрошення Саакашвілі очолила зовнішньополітичне відомство на історичній батьківщині. Щоправда, незабаром пішла в опозицію.

Опоненти звинувачують Зурабішвілі в популізмі і навіть у зраді державних інтересів. У перебігу передвиборної кампанії кандидат звинуватила колишнє керівництво країни в тому, що воно піддалося на провокації Росії і сприяло розв’язанню серпневої війни 2008 року. Сама Зурабішвілі критику на свою адресу називає «нападками» і в разі перемоги обіцяє бути «істинно європейським президентом».

«Мій європейський досвід, моє виховання і становлення в іншому громадянському суспільстві, мій дипломатичний досвід і досвід роботи практично у всіх міжнародних організаціях дозволяють мені спілкуватися з нашими європейськими та американськими партнерами їхньою мовою і на рівних позиціях. Це ті дані, які, як я вважаю, ставлять мене поза конкуренцією», – впевнена Саломе Зурабішвілі.

  • Ґріґол Вашадзе

Висуванець від коаліції «Сила в єдності», член колишньої партії влади «Єдиний національний рух», Григол Вашадзе – чоловік відомої балерини Ніно Ананіашвілі.

Кар’єрний дипломат, Вашадзе працював у МЗС ще за радянських часів і очолював його за Міхеїла Саакашвілі.

Кандидат обіцяє побороти систему олігархічного правління і переглянути справи сотень в’язнів, в тому числі, екс-чиновників часів Саакашвілі, засуджених за нинішньої влади.

«Ми нікому нічим поступатися не будемо і не дозволимо, щоб ця злодійська сходка, яка називає себе урядом Грузії, вкрала вибір грузинського народу. Я маю на увазі всіх громадян Грузії, незалежно від їхнього етнічного походження чи релігійної приналежності. Без цієї перемоги ми не зможемо перейти, а точніше повернутися на нормальний шлях розвитку», – сказав Вашадзе.

  • Давіт Бакрадзе

Кандидат із партії «Європейська Грузія». Її кістяк – колишні члени «Єдиного національного руху».

У роки другого терміну Саакашвілі Бакрадзе обіймав посаду голови парламенту.

У разі перемоги Бакрадзе обіцяє збільшити президентське фінансування освітніх програм, забезпечити роботою громадян Грузії, які проживають за кордоном, а також знизити політичну напруженість в країні і залучити іноземні інвестиції.

Бакрадзе пообіцяв також «вільне майбутнє без помсти і розправ».

«Грузія потребує єдності, і президент є саме тією постаттю, яка повинна виконувати важливу роль в процесі об’єднання суспільства, – зазначає політик. – А для цього потрібно всього два елементи: раз і назавжди закрити тему минулого, а це означає, в тому числі, перегляд і закриття низки кримінальних справ, і оголосити, що в майбутньому у нас не буде переслідування за політичною ознакою і не буде політичних в’язнів».

Останні такі вибори

Це останні президентські вибори в Грузії, які відбудуться шляхом загального голосування. За новою Конституцією, яка набуде чинності в день інавгурації президента, термін його правління продовжений на один рік. Тому майбутній президент буде очолювати державу шість років. А в 2024 році главу держави обиратиме вже колегія вибірників. До неї увійдуть триста осіб – депутати і представники муніципалітетів. Президент буде позбавлений майже всіх виконавчих функцій, але залишається верховним головнокомандувачем, а також головним представником держави на міжнародній арені. Президент також призначає послів та інших дипломатичних представників.

Над матеріалом працювали Людмила Ваннек та Alan Crosby