Дмитро Ковальов, Донбас.Реалії
У Харкові стартував другий міжнародний кінофестиваль Kharkiv Meet Docs. Тут роботи відомих кінематографістів та початківців; ті, що уже з міжнародними преміями, та маловідомі. Об'єднує їх розмова про проблеми сходу.
У просторій будівлі харківської Fabrika Space впродовж п’яти фестивальних днів розташується головна локація фестивалю: круглі столи, лекції та пітчинги (конкурси проектів) для режисерів, показ фільмів та ретроспективи класичних фільмів минулого – все це в програмі найбільшого кінофестивалю Східної України.
Kharkiv Meet Docs, що проходить із 24 по 28 жовтня в Харкові, – це можливість для професіоналів документального та ігрового кіно дізнатися більше про способи візуального вираження в картинах, а також просування свого фільму, кажуть організатори. Ну а просто для любителів кіно це нагода побачити стрічки, котрих іще немає в кінотеатрах, та поставити запитання режисерам.
У програмі – 21 повнометражний документальний фільм, серед яких учасники Берлінського та Каннського кінофестивалів, а також претенденти на майбутню премію «Оскар». Подивитися їх можна буде як у Fabrika Space, так і в «IMAX.Планета кіно» у Харкові до неділі, 28 жовтня.
Серед картин про сучасний Донбас – «Як тебе звати» режисерів Ірини Громозди та Світлани Залоги. В центрі – діти з «сірої зони».
Розповідали про дитячі травми, жодна дитина не розповіла про військові. У когось – нещасливе кохання, у когось помер дідусьСвітлана Залога
«Найбільш дивним було те, що, коли нас допустили до психологічних занять, вони розповідали про свої травми дитячі, жодна дитина не розповіла про травми військові. Вони розповідали і плакали: у когось – нещасливе кохання, у когось там помер дідусь або ще щось. Розповідали все що завгодно, тобто для них – і це найстрашніше – для них це рутина, це їхнє щоденне існування, і це показано», – розповідає режисер.
«Це повна беземоційність уже, вони уже не сприймають (війну – ред.), вони іншого нічого більше не бачили, вони просто чекають, що це коли-небудь закінчиться, тому що їм байдуже, хто правий, хто винний. Вони всі сидять – діти по 10-11 років – вже як старенькі. Хочуть грати, веселитися, а їм просто ніде», – ділиться враженнями від спілкування зі своїми героями Світлана.
У Fabrika Space відбудеться презентація 36 короткометражних незалежних фільмів фестивалю «Бардак». Глядачі також зможуть відкрити для себе жанр «мок'юментарі», подивившись фільм дончанина Корнія Грицюка «20/20. Безлюдна країна».
Жанр мок'юментарі – це коли ти нібито у формі документального кіно розповідаєш написану від початку до кінця історію. Це показано абсурдно – що поїхали абсолютно всі, але таким чином мені хотілося змусити глядача задуматисьКорній Грицюк
«Це псевдо-документальна картина про те, як з України поїхали всі її жителі. І ось в Україну вперше приїжджає канадський режисер, у якого є якісь корені, і він розуміє, що там взагалі нікого не лишилося. Він намагається об’їхати Україну і знайти людей. Це повністю ігровий фільм з акторами, прописаним сценарієм, просто він знятий в стилістиці ніби це документальний фільм, тобто це такий жанр — мок'юментарі, коли ти ніби у формі документального кіно розповідаєш якусь написану від початку до кінця історію. Це кіно про те, що з України насправді їде дуже багато людей, багато молоді, талановитих мізків, і оскільки в нас немає ані перепису населення вже давно, ані якихось досліджень, ми, мені здається, не розуміємо реального масштабу того, що діється. У цьому фільмі, звісно, це показано абсурдно – що поїхали абсолютно всі, але таким чином мені хотілося змусити глядача задуматись. Фільм може викликати дискусію, тому що він доволі-таки провокативний», – розповідає Корній Грицюк.
Фестиваль проходить за фінансової підтримки уряду Німеччини та в рамках тижнів Німеччини в Україні. Генеральний консул Німеччини Вольфганг Мьоссінгер каже, що його країна має великий інтерес до співпраці з українськими громадськими організаціями, які своїми діями часто навіть випереджають дії уряду.
Після трьох з половиною років своєї праці в Східній Україні я можу сказати, що я оптимістично налаштований, навіть більше, ніж самі українціВольфганг Мьоссінгер
«Цей проект під номером 228. Уже ви собі можете уявити, що означає цей порядковий номер, коли всього проектів у нас – близько 600. Після трьох з половиною років своєї праці в Східній Україні я можу сказати, що я оптимістично налаштований, навіть більше, ніж самі українці. Я розумію нетерплячість відносно надто повільного ходу реформ. Але з іншого боку, громадське суспільство вже сформувалося настільки, що поворот до авторитарного правління тепер просто неможливий. Із усіх пострадянських країн, за винятком балтійських, Україна далі за всіх пройшла по шляху до демократичного громадського суспільства, і ви маєте цим дійсно пишатися», – сказав Мьоссінгер на відкритті фестивалю.
Kharkiv Meet Docs Eastern Ukraine Film Festival – це, кажуть організатори, спроба почути голос Східної України, поговорити про проблеми, притаманні цим областям, а також всьому світові. Про війну і про мир, про надії та сподівання, екологію та персональну свободу.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)