«Маємо морський трибунал, який дозволяє визнати росіян піратами» – Логвинський про Азовське море

Гості програми «Ваша Свобода»: Георгій Логвинський, народний депутат України; Олег Жданов, військовий експерт.

Віталій Портников: Європарламент ухвалив резолюцію щодо ситуації в Азовському морі. Він закликав Росію негайно припинити блокування судноплавства й мілітаризацію регіону. У разі ескалації напруженості, не виключені нові санкцій проти Росії.

Ваша Свобода | Азовське протистояння

Тим часом Росія 24 жовтня завела до акваторії Азовського моря два військові кораблі, ще один на підході. Про це заявив голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал під час Львівського безпекового форуму.

Пане Жданов, наскільки Росія й надалі може нарощувати свою присутність в Азовському морі? І до чого це може призвести?

​Олег Жданов (переклад): Захід цих кораблів більше пов'язаний з ситуацією у Керчі, з терористичним актом або ж, як вони це класифікують, «масовим вбивством людей».

Щодо загальної мілітаризації Азовського моря, то для Російської Федерації це не має сенсу. Тому що у нас воєнної присутності на воді немає взагалі, а в них удосталь сил і засобів берегової охорони, кримський міст, який є воротами і стовідсотково контролює вхід і вихід в акваторію Азовського моря. Тому тримати надлишкові сили чи нарощувати воєнну присутність немає жодного сенсу.

(Повна версія програми)

– Пане Логвинський, і Європарламент виступає, і є позиція європейських держав з цього приводу, і Україна весь час намагається примусити Росію, принаймні визнати свою присутність в Азовському морі, але Росія... «А Васька слухає та й їсть», як каже російський письменник, нічого не змінюється в її позиції...

​Георгій Логвинський: А які наслідки для будь-яких правопорушень вона має? Є механізми на кшталт санкцій, які коштують мільярди, є механізми торгових обмежень, але загалом коли йде мова тільки про гроші, то геополітичність ставиться вище в Російській Федерації, ніж будь-які збитки.

Санкції – це добре, але якби було бажання у наших європейських партнерів, могли би знайти підстави для серйозних наслідків для Російської Федерації? Безумовно! Гроші на будь-яких російських рахунках у доларах – у США, в євро – у Європі. Європейці повинні розуміти, що це не наша проблема, це загальноєвропейська проблема.

Георгій Логвинський, народний депутат України

Все далі більше я чую на міжнародній арені: що бачимо, що відбувається в наших країнах (у Німеччині, в Чехії, Угорщині) бачимо, що це російський вплив. Росія – це такий хуліган, який навмисне робить якісь дії з впливом на Європу тепер. Якщо це буде європейська загроза, то вплив може бути дуже непростий. Наше завдання – поступово підняти градус Європи, щоб вони мені не казали: знаєте, Росія – це ядерна міна, яку потрібно розмінувати, а не підірвати.

Практично в усіх угодах про дружбу, про повагу кордонів і так далі написано: (замість назви суду) вирішується дипломатичним шляхом!

Аналізували ці угоди, щоб знати, до якого суду підемо і визнаємо, що дії Російської Федерації – це піратство. Наприклад, маємо морський трибунал, який зараз дозволяє визнати росіян піратами і піти до суду, зробити рішення суду, які накажуть Російській Федерації. Можна буде арештовувати майно і ці кораблі в інших портах. Але за українсько-російськими угодами цього зробити неможливо!

– До речі, про перебування під санкціями і відповідальністю. Виявляється, у Києві засідала українсько-російська комісія з питань рибальства в Азовському морі. Присутній на цій комісії голова російської делегації Ігор Рульов порушував раніше українське законодавство – незаконно відвідував анексований Росією Крим. Про що під час засідання і вказав народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

​Народні депутати України навіть викликали поліцію, щоб затримали російських чиновників, які на порушення законодавства України відвідували Крим через адміністративний кордон з Російською Федерацією і Кримом (це був раніше держкордон між Україною і Росією), який нині неконтрольований Україною.

Пане Логвинський, якщо таке відбувається на українському рівні, що можна говорити іноземним партнерам?

​Георгій Логвинський: У суспільстві нашому не вистачає відчуття, що ми робимо: або воюємо, або торгуємо. Іноді здається, що це ж наші сусіди, давайте поспілкуємося, це ж наша риба – поділимо «по-братськи».

Крим і Донбас – це не мета Російської Федерації, а мета дестабілізувати та знищити Україну. Ворогом вважається кожен громадянин України. Саме тому важливо це розмежувати і чітко зазначити, що ми захищаємо інтереси України. Не можемо фінансувати, постачати у Крим електроенергію, яка потім йде на військові бази. Ми не можемо робити провокації, коли до нас потім приходять: ми застосовуємо санкції, а потім сама ж Україна продає ті товари, які не постачає Німеччина! Нам буде важко відповідати.

Але це не наша проблема. Коли ми відмовилися від ядерної зброї, були впевнені, що є такі великі країни, як показують у фільмах, що відразу прилетять літаки, самохідні пристрої і нас захищатиме європейська сильна армія. Це ще не кінець, на жаль. Плани Російської Федерації – йти далі. Вони будуть або шляхом гібридної війни, або іншими руйнувати Україну.

На міжнародному рівні не раз чув погрози з боку Російської Федерації, що ми вам взагалі заблокуємо Бердянськ і ці порти, Маріуполь – у вас взагалі будуть проблеми! Будуть з нашого боку відчувати безкарність, то у них багато інших можливостей, як впливати на Україну.

Олег Жданов, військовий експерт

– Пане Жданов, ви казали про беззаперечну військову присутність Росії на Азові. Тоді навіщо нам військово-морська база на Азові? Навіщо ми так раділи, коли США передали нам під час візиту президента Петра Порошенка до США кораблі, які будуть частиною цієї бази? Сподіваємося, що Росія їх туди пропустить.

Олег Жданов: На жаль, кораблі, які ви згадали, вартові прикордонної служби. Вони не призначені для ведення бойових дій, а для охорони морських кордонів.

На сьогодні діє широкомасштабний договір про визнання акваторії Азовського моря внутрішнім і про спільне його використання, діє договір про квотування вилову риби, який дозволяє російським суднам доходити до нашого берега. В Азові немає поняття морського кордону, нейтральних вод. Нам на сьогодні треба визначитися – у нас криза, чи у нас дружба з Російською Федерацією!