Індекс стійкості медіа 2018. Українські медіа мають хронічні проблеми – Лаба

Україна в Індексі стійкості медіа 2018, який щороку формує Рада з міжнародних досліджень і обмінів IREX, отримала оцінку 2,08 із можливих 4 балів. При цьому, максимальний бал не отримала жодна країна. За словами проектного менеджера Інституту висвітлення питань війни та миру Катерини Лаби, однією з найбільших проблем України є відсутність покарання тих, хто перешкоджає журналістській діяльності. Окрім того, вона зауважує, що попри наявність необхідних механізмів захисту свободи слова, їхнє застосування є проблематичним.

Україна в Індексі стійкості медіа 2018 отримала оцінку 2,08. В попередньому році цей показник складав 2,12. Україна перебуває серед близьких до стійкості країн. Це означає, що певні позитивні явища в країні присутні, втім, вони можуть зникнути зі зміною уряду, пояснює проектний менеджер Інституту висвітлення питань війни та миру Катерина Лаба.

Катерина Лаба

При цьому, як йдеться в звіті Ради з міжнародних досліджень і обмінів IREX, яка формує цей рейтинг, показники рівня професійності журналістів та бізнес-менеджменту медіа в Україні залишаються нестабільними.

Експерти зафіксували погіршення дотримання професійних стандартів та етичних норм журналістами. Вони також відзначають, що збільшується джинса та самоцензура медіа, журналісти частіше використовують соціальні мережі, як основне джерело інформації.

Світові тенденції

Варто зауважити, що жодна країна не змогла отримати максимальну оцінку 4 за Індексом стійкості медіа.

Найвищий показник має Косово – 2,56.

По всій Європі експерти зафіксували зростання фізичних атак та нелегальних дій щодо журналістів. При цьому, зазначає головний технічний консультант IREX Тара Сусман-Пенья, ті, хто здійснює перешкоди для журналістів, не завжди отримують покарання.

Тара Сусман-Пенья

Фінансова криза в світі була 10 років тому, втім її вплив на медіа відчутний досі, стверджує Сусман-Пенья. Вона пояснює, що через це в ЗМІ поширена джинса та замовні матеріали.

При цьому, є і позитивні тенденції в медіа.

«Медіа починають експериментувати з новими моделями. Вони експериментують з новими платформами, моделями подачі контенту та методами залучення аудиторії», – каже Сусман-Пенья.

Вона переконана, що це відбувається як реакція на фінансову кризу.

Експерти IREX розробили кілька рекомендацій для покращення стійкості медіа у світі:

• Підвищити безпеку та захист журналістів, запровадити тренування, підтримувати юридичні центри.
• Покращити освіту журналістів в університетах та тренування для журналістів.
• Посилити доступ до інформації.
• Заохочувати незалежність, прозорість фінансування та власності медіа.
• Підвищити дотримання журналістської етики.

Стан справ в Україні

Лаба розповідає, що в України є хронічні проблеми, які притаманні їй вже досить довгий час.

Однією з таких є накопичення нападів на журналістів і відсутність належного розслідування цих випадків та покарання винних.

Проблеми країна має також і з законом, який захищає редакційну незалежність державних та суспільних ЗМІ.

«Решта параметрів більш-менш позитивна. В суспільстві достатня кількість суспільних та юридичних механізмів захисту свободи слова, але застосування законів в нас завжди є проблематичним. В нас все більш-менш непогано з умовами виходу на ринок, крім телебачення», – каже Лаба.

Ще однією проблемою українського медіа-ринку є надто вільний вхід до журналістської професії.

«Цей параметр зазвичай високо оцінюється експертами, але навіть заслуговує на певну критику. Існує думка, що вхід в професію є надто вільним, що вже давно варто застосовувати саморегуляцію, для того, щоб будь-хто з вулиці не міг отримати посвідчення та всі права. В нас є так звані «журналісти-тітушки», які з’являються під вибори, особливо», – наголошує Лаба.

Якість журналістики експерти оцінюють низько. Лаба зауважує, що в Україні є якісна, спеціалізована журналістика. Втім, за її словами, її недостатньо.

Михайло Ткач

Журналіст-розслідувач програми «Схеми: корупція в деталях» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») Михайло Ткач зазначає, що після Революції гідності збільшилася кількість випадків перешкоджання діяльності журналістів.

«Ми витрачаємо багато часу не тільки на журналістські розслідування, а й на те, щоби захищати свої права, ходити на суди, доводити свою правоту. Ми це робимо не для того, аби отримувати якісь проміжні перемоги в якихось конкретних кейсах, ми це робимо для того, аби створювати прецеденти, аби якомога більше людей, які перешкоджають журналістській діяльності, отримали покарання», – розповідає він.

Що стосується плюралізму медіа, тут теж є певні проблеми. За словами Лаби, популярні ЗМІ належать олігархам, а саме вони найбільше впливають на суспільну думку.

Експерти скаржаться на відсутність професійної підготовки менеджерів. За словами Лаби, ніде в Україні не готують фахівців з медіабізнесу.

Галузеві організації отримали найвищу оцінку. Експерт каже, що добре працюють Незалежна асоціація мовників, Незалежна асоціація видавців та громадські організації, які займаються медіа-правом, тренінгами чи захистом ЗМІ.

А от професійним організаціям, зокрема НСЖУ, стверджує вона, потрібно трансформуватися та оновлюватися.

Досить низьким, за оцінками експертів, є рівень освіти журналістів.

«Більше ніж 30 вишів готують журналістів, і дуже часто вони відірвані від практики, реальності. Випускники цих закладів не дуже затребувані галуззю», – каже Лаба.

Ректор Коледжу преси та телебачення в Миколаєві Гліб Головченко зазначає, що в студентів є можливість отримати практику. Зокрема, каже він, в Миколаєві є телеканал «ТАК TV», який 24 години на добу створюють студенти.