Санкції Путіна проти України нашкодять самій Росії – народний депутат

Гості програми «Ваша Свобода»: Народні депутати України Іван Вінник (БПП) та Ігор Луценко («Батьківщина»); шеф-кореспондент УНІАН у Москві Роман Цимбалюк («Скайпом»).

Російські санкції торкнуться сотень громадян і компаній в Україні, заявив 23 жовтня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв. Санкції передбачають блокування активів, заборону на виведення капіталів і поставки низки товарів. Також Москва планує заборонити постачання на територію Росії деяких українських товарів. Днем раніше президент Росії Володимир Путін підписав указ про економічні санкції проти України. Причина – «недружні дії України щодо громадян та юридичних осіб Російської Федерації».

Ваша Свобода | Санкції Путіна: відповідь України

Олександр Лащенко: Пане Вінник, як можна це прокоментувати? Чи потребують взагалі реакції з боку України такі дії Росії?

​Іван Вінник: По-перше, реакція України була, є і, я сподіваюся, буде, поки не буде закінчена російська агресія, поки Путін не компенсує всі втрати матеріальні чи не матеріальні, які українці понесли.

Мова йде про санкції, про потужну коаліцію, міжнародних партнерів, які ввели санкції проти Російської Федерації, від яких потерпає і далі затягує цей мотузок на своїй шиї, продовжуючи агресивну політику не тільки проти України, а й проти світу.

(Повна версія програми)

У чому може Путін обмежити Україну? Припустимо, може обмежити в ядерному паливі. Російська компанія «Росатом», підрозділ ТВЕЛ, який постачає до 40% ядерного палива зараз на українські АЕС. Але Україна вже готова до повної диверсифікації. Тобто ТВЕЛ відмовиться постачати паливо в Україну, то Україна перейде на Westinghouse повноцінно. (До сьогодні не відмовилися від постачань ТВЕЛ – ред.), бо також зацікавлені у диверсифікації, не хочемо бути залежними суто від Westinghouse. Наші санкції мусять руйнувати економіку нашого ворога, а не наші власні національні інтереси.

Іван Вінник, народний депутат України

У разі розірвання договірних відносин з Україною з абсолютно незрозумілих причин, «Росатом» втратить довіру західних партнерів, поставить під сумнів купу проектів і в Бангладеш, і в Індії, і у Фінляндії, і в інших країнах, де вони будують чи збираються будувати атомні електростанції. Ця корпорація дуже важлива для російського бюджету. Не думаю, що Путін таким чином обмежуватиме Україну.

Те ж стосується антрацитового вугілля, яке досі змушені купувати в Росії у зв’язку з окупацією Донецької та Луганської областей. Ми диверсифікували теплогенерацію в значній мірі на вугілля газової групи. Але якщо це припиниться, то переведемо абсолютно всі інші ТЕС на групу «Г». Зараз це робиться поступово, згідно з планом. Путін скаже, що завтра припиняємо постачання антрацитової групи, можемо за надзвичайно короткі терміни, впродовж 1,5-2 місяців, повністю все перевести на групу «Г». Те ж стосується коксуючого вугілля, де теж частково залежні.

Санкції, які Путін може теоретично ввести проти України, більше псують як репутацію, так і інтереси Російської Федерації. Це типова ситуація для Путіна останніх років, коли своїми санкціями більше шкодить власній економіці, ніж завдає удару по іншим.

Україна гармонізує свою санкційну політику проти Російської Федерації з західними партнерами. Останній пакет санкцій був пов'язаний з Солсбері, з втручанням Росії у вибори в США. Сподіваюся, у Верховній Раді наступного пленарного тижня так само розглянемо звернення до РНБО щодо «списку Магнітського» в порядку так само гармонізації.

В порядку компенсації позову, який виграв «Нафтогаз» у Стокгольмському арбітражі у «Газпрому», Державна виконавча служба заарештувала майно, яке належить російським державним корпораціям на суму біля 150 мільйонів гривень. Наразі вирішується питання, яким чином приватна власність окремих корпорацій може бути віднесена до пакету компенсації втрат України у зв’язку російською агресією. Цю конструкцію треба будувати через санкційні списки, які введені, зокрема, по окремих наближених до найвищої політичної еліти бізнесменах, які де-факто фінансують російську агресію не тільки в Україні, а й у світі. Водночас ця правова конструкція, щоб вилучити приватне майно російського громадянина, який безпосередньо не є суб’єктом державно-владних повноважень Росії, поки що в Україні не побудована. Є закон про міжнародне приватне право. Нам потрібне відхилення від окремих положень.

До речі, це вже почали робити в контексті стягнення російськими банками заборгованості з держпідприємств «Укроборонпрому». Комітет (Верховної Ради з питань безпеки і оборони – ред.) проходив відповідний законопроект. Закон діє – російські банки не можуть стягувати заборгованості. Немає наразі суттєвої залежності (української економічної еліти від Росії – ред.). Те, що зараз купуємо в Російської Федерації, купуємо, суто керуючись національним інтересом.

– Пане Луценко, якою має бути реакція України на ці заходи Росії?

Ігор Луценко: Путін застосував такі «санкції» до України як руйнація Донбасу і анексія Криму. Якісь додаткові заходи нас не мають жодним чином дивувати. Єдине – мусимо вступати в правову, юридичну, міжнародно-дипломатичну відсіч. У нас існує законодавство щодо банків, яке передбачає синхронність застосування санкцій із західними санкціями щодо фінансових інституцій Росії. Хронічне відставання у нас йде від західних санкцій.

Ігор Луценко, народний депутат України

Російські банки перш за все нам цікаві як об’єкти часткової компенсації збитків. Мусить бути законодавство, котре дозволяє нам, зрештою, почати компенсацію. Був же ж накладений арешт приватними особами українського права на активи російських банків в Україні. Приватні особи змогли домогтися арешту, натомість держава поки що знаходиться на початку цього шляху.

Необхідно готувати усі активи, щоб вони були належним чином конфісковані. Одна частина влади воює з Росією, а інша, навпаки, колаборує. Рано чи пізно це мусило початися, що Росія застосовуватиме щодо нас весь можливий інструментарій тиску, в тому числі економічного. Зараз йдеться саме про невійськові способи. До речі, добре, що не воєнні – зазвичай там інша історія відбувається. З 2014-го мусив би працювати чіткий план України щодо того, щоб, наприклад, станом на 2018 рій вже були незалежними від російського вугілля, станом на 2020-й, наприклад, від ядерного палива. Натомість такі програми вочевидь не потрібні нашому керівництву. Воно, мабуть, вважає, що ось-ось домовиться з Росією і в нас настане мир.

Щодо Westinghouse – не так просто перемкнутися на Westinghouse. Тут, скоріше, питання технологічне, а не фінансове. І саме ця технологія потребує часу. Ми мусимо отримувати ядерне паливо не з країни-агресора – це просто як біле – це біле. Крім ядерного палива це корупціогенний елемент – «Роттердам плюс», тобто постачання вугілля з Росії. Колосальна ганьба для української влади!

– Пане Цимбалюк, указ Путіна – що це таке?

Роман Цимбалюк: Прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв оголосив, що санкції будуть введені проти сотень українських фізичних осіб і стосуватимуться в першу чергу заборони на виведення капіталів та активів з території Російської Федерації.

Роман Цимбалюк, шеф-кореспондент УНІАН у Москві

Окремо вони наголошують, що це не стосуватиметься звичайних громадян. І особам, українським бізнесменам, які не залишили роботу в Росії, можна лише побажати успіхів. Варто розуміти, що ці санкції жодним чином не змінюють розкладу сил і жодним чином не послаблять позицію України як держави.