Трагедія «Чистого неба»: чому падають українські винищувачі?

Трагедія «Чистого неба». Під час міжнародних авіанавчань сталася аварія – у Вінницькій області розбився винищувач Су-27. На борту були український та американський пілоти. Обидва загинули. Причини катастрофи, версії фахівців та прогнози – чи може таке повторитися? Про це – в матеріалі журналістів проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Ці кадри журналісти «Донбас.Реалії» зняли 12 жовтня під час міжнародних навчань «Чисте небо». Полковник Іван Петренко сідає в кабіну винищувача Су-27УБ. Пілот готується до спільного навчального польоту з американським колегою.

Через чотири дні під час такого ж польоту 70-й борт полковника Петренка впаде у Вінницькій області, в районі села Уланів. Обидва пілоти загинуть.

«Воно так бахнуло, що в хаті всі двері і вікна затряслись. Я коли вискочила, побачила спалах, почала кричати. Дзвонити кудись», – пригадує жителька села Пагурці Ольга.

Ольга

«Йде такий над селом, потім трохи повертає, ніби щоб поворот робити. Я думаю – що ж це таке? І потім одразу – шарах! І все, вогонь пішов і шматки полетіли» – розповідає житель села Уланів Федір.

За словами очевидців, уламки літака знаходили в радіусі декількох кілометрів.

«Стропи зв’язані, парашути нерозкриті. Найбільший уламок – це колесо. Переважно всі уламки маленькі», – каже Андрій із села Пагурці.

Андрій

«Він з таким страшенним звуком пролетів над машиною, її аж хитнуло. Хотів припіднятися – і в землю», – розповідає житель села Пагурці Микола.

Розслідуванням катастрофи займається військова прокуратура. Вже опитали понад 40 свідків. Призначені судові експертизи.

«Чорні скриньки» вже знайдені. Інформація з них наразі опрацьовується експертами. Також триває робота з вилучення льотної документації», – зазначив прес-офіцер військової прокуратури Центрального регіону України Андрій Кисельов.

Андрій Кисельов.

Одна з версій причин трагедії, яку вже озвучили у військовій прокуратурі, – людський фактор. Про рівень підготовки полковника Петренка журналісти «Донбас.Реалії» запитали Юлія Мамчура. Колишній військовий льотчик, а тепер народний депутат був знайомий із загиблим – вони спілкувалися майже 20 років.

«Він пройшов всі посади від льотчика до заступника командира повітряного командування «Схід». Льотчик першого класу. Має більше від тисячі годин нальоту. І протягом крайніх років, коли почалася російська агресія, він активно працював над тим, щоб відновити навички льотного складу стройових частин, тому що один з найдосвідченіших льотчиків», – розповів полковник Повітряних сил ЗСУ Юлій Мамчур.

Юлій Мамчур

Винищувач Су-27УБ в Україні падає не вперше. У попередніх випадках висновки слідства були не на користь пілотів.

Катастрофа на навчаннях у Вінницькій області стала для України вже третім випадком падіння винищувача Су-27УБ. Перший стався ще в 1992 році на аеродоромі в Миргороді під час показового польоту. Тоді загинув один з пілотів.

Український винищувач СУ-27 під час багатонаціональних навчань «Чисте небо-2018»

Падіння літака повторилося через десять років – це Скнилівська трагедія. На авіашоу під час виконання фігур вищого пілотажу винищувач впав у натовп глядачів. Загинули – 77 осіб. У кожному з цих випадків причиною катастрофи назвали помилку пілота.

Водночас, відзначають експерти, не варто забувати – у Вінницькій області впав борт, яким могли керувати обидва пілоти.

«Практика обміну, коли літають два пілоти і хтось бере на себе керування, вона є. І можливо, це одна із версій, дійсно взяв на себе керування американський пілот, і враховуючи брак досвіду керування саме такими машинами, можливо, менше знав особливість літаків – можливо, це одна із причин того, що була допущена така катастрофа», – припускає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Олександр Мусієнко

Ще одна версія слідства – технічна несправність літака. Редактор профільного авіаційного ресурсу MilitaryAviation Денис Томенчук стверджує: 70-й борт був одним з найновіших українських винищувачів.

«Реально у нього порівняно з іншими літаками практично не було серйозних відмов систем», – каже Томенчук.

​За допомогою відкритих джерел журналіст зібрав досьє на літак, що розбився у Вінницькій області:

• Винищувач Су-27УБ з бортовим номером 70 виготовлений напередодні розвалу Радянського Союзу взимку 1991 року.

• Літак активно використовувався військовими до 2009. Тоді у 70 борту закінчився термін експлуатації, однак ремонт не провели.
• На зберіганні простояв більше ніж п’ять років. Та після початку війни на Донбасі винищувач відновив польоти.

• У строю літак був три роки. Після цього техніку відправили на ремонт в Запоріжжя, де він пробув до літа 2018 року.
• Після ремонту Су-27УБ повертається в небо і бере участь в авіаційній частині параду до Дня Незалежності в Києві.

«Тобто всі домисли, які існують у соціальних мережах, про те, що літак був іржавий, що ніколи не проходив ремонту – це чистий фейк», – зауважив Денис Томенчук.

Денис Томенчук

Та, попри висновки, які зроблять слідчі в цьому конкретному випадку, запевняють оглядачі: стан авіаційного парку ЗСУ зараз зовсім не безхмарний.

«Кожну льотну зміну на бортах, які залучені до льотних змін, відбуваються ті чи інші відмови. Навіть ті борти, які приходять з заводу після ремонту, їх льотчики починають перевіряти і вже на такому етапі знаходяться якісь недопрацювання або відмови. Тому що техніка стара», – каже голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Тарас Чмут

Ремонтувати радянський авіаційний спадок після 2014 року стало вкрай складно, оскільки військово-технічне співробітництво Україна та Росія припинили.

«Всі заводи і вся авіація, яка нам дісталась в спадок від Радянського Союзу, переважна більшість заводів з виробництва основних частин, основних агрегатів, не всіх, але основних, вони зосереджені зараз на території Російської Федерації», – розповів Олександр Мусієнко.

Українська оборонка не здатна виготовляти бойову авіатехніку. У такій ситуації, вважають експерти, виходом може стати закупівля вживаних літаків на Заході. Наприклад, в США, як вже зараз роблять деякі східноєвропейські країни.

«Це буде точно недешево і точно нешвидко. Тому, щоб мати боєздатні літаки з підготовленими екіпажами через сім-десять років, цей процес треба починати вже зараз. Є інший варіант, коли ми будемо експлуатувати наявний парк літаків, проводити обмежені модернізації, як ми це робимо зараз, по одному, два чи три борти в рік, і кожен місяць у нас десь буде падати борт, а ми будемо це сприймати як норму», – каже Тарас Чмут.

На українсько-американських навчаннях, де і сталася авіакатастрофа з винищувачем Су-27, був присутній командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов. Чи є в планах закупівля авіатехніки у США – військовий не підтвердив.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: