Ґордана Чосич
«Не боюся сербської вʼязниці» – так каже 32-літній Стеван Мілошевич з містечка Ковін, що на сході сербського краю Воєводина, котрий поверненням на Донбас порушив умовний вирок на п’ять років через участь в бойових діях на Україні. Він один з 28 громадян Сербії, котрих суд в Белграді засудив за участь у війні за кордоном на підставі закону, який ухвалили 2014 року.
Його імʼя перебуває в списку сербських громадян, який Генеральна прокуратура України надала сербським державним органам, також в базі даних українського сайту «Миротворець», де його названо «найманцем».
Стеван Мілошевич із бойовиками на Донбасі
Радіо Вільна Європа розмовляло з Мілошевичем, який всупереч вироку знову пребуває в Україні й воює на боці проросійських сил, в складі підрозділів угруповання «ЛНР». Він не пояснює як поїхав на Донбас та хто йому допоміг. Каже що там прибув з власної ініціативи в 2014 році «з ідеєю патріотизму» таки чином, що через фейсбук звʼязався з певними організаціями з Донбасу й вони допомогли йому поїхати до Росії.
«Командиром нашої групи був юнак з Франції, Нікола. Він забезпечив нам квитки з Белграда до Москви, в Москві зустріли нас росіяни й прямо з аеропорту провели декого в Донецьк, декого в Луганськ. Там я познайомився з численними сербами які прибули раніше. Вони, так само як я, керувалися патріотичними чуттями», – каже Стеван Мілошевич.
Після повернення до Сербії він уклав угоду з прокуратурою на підставі якої йому винесли вирок. Незадовго після цього він повернувся на Донбас й таким чином порушив умовний вирок. Однак, він опиниться у вʼязниці лише в разі якщо проти нього буде порушено нову справу, – каже Радіо Вільна Європа Татʼяна Секулич, речник Громадської прокуратури в Белграді.
«Якщо засуджена особа протягом пʼяти років знову порушила закон, то необхідно розпочати карну справу за це порушення й відтак винести вирок або дійти згоди про визнання провини. Щойно тоді можна скасувати попередній умовний вирок й винести новий. В разі Мілошевича йдеться про 18 місяців вʼязниці», – мовиться у відповіді прокуратури.
Your browser doesn’t support HTML5
Бойовик: не боюся в’язниці у Сербії
Нову справу має порушити Висока громадська прокуратура.
«Щойно коли завершиться новий процес, в разі якщо буде встановлено що Мілошевич знову воював в Україні, чинний умовний вирок буде змінений вироком до 18 місяців, або суворішим – це залежить від судді», – пояснює Бояна Станкович, речник Високого суду в Белграді.
А в разі, якщо повернеться до Сербії через п’ять років й проти нього не буде порушено нову справу, то Мілошевич залишиться непокараним.
Чин капітана та медаль за воєнні заслуги
Після прибуття до Росії, відповідних навчань та перших боїв за Донецький аеропорт, Мілошевич вступив до поліцейського батальйону самопроголошеної «ЛНР» під назвою «Фантоми», яка була у складі бригади «Дух», командувачем якої був Олексій Мозговой, який загинув 2015 року.
Саме Мозговой у 2014 році дав Мілошевичу за воєнні заслуги звання капітана. Того ж року російський поковник Ігор Гіркін (Стрєлков) вручив сербу медаль «За воєнні заслуги».
Радомир Почуча біля будинку суду в Белграді в квітні 2016 року
Мілошевич каже, що наразі він є єдиним балканцем в складі підрозділу, а раніше він зустрічався з іншими сербськими громадянами, котрі воювали в Україні. Він відмовляється сказати де конкретно воює.
«Не смію сказати де саме перебуваю. Йдеться про місцевості на лінії розмежування Донецької та Луганської «республік» з рештою української держави. Це там, де українські підрозділи щодня порушують Мінські угоди й артилерією гатять по позиціях «народного війська Донбасу». Позавчора, скажімо, загинула 18-річна дівчина, котра разом з матірʼю стояла на подвірʼї», – каже Мілошевич.
Однак, в слідстві яке ГПУ України провадила проти шести громадян Сербії через участь в бойових діях на боці проросійських сил стверджується, що Стеван Мілошевич належить до Unité Continentale, яку українська прокуратура називає екстремістською правою організацією.
В документі, який Балканська редакція Радіо Вільна Європа отримала від ГПУ говориться, що «від липня 2014 року до агресивних бойових дій проти України на території Донецької й Луганської областей, в складі нелегальних озброєних формувань створених Російською Федерацією та їй підпорядкованих, були включені 54 іноземні особи, члени організації Unité Continentale: 6 громадяни Сербії – Зоран Кляїч, Стеван Мілошевич, Стефан Челаві, Іван Мачкич, Почуча Радомир, Жівкович Братислав, 10 громадян Іспанії, 21 громадянин Італії, 1 громадянин Молдови, 1 громадянин США, 2 громадян Фінляндії, 11 громадян Франції, 2 громадян Чехії, 1 громадянин Білорусі, 1 громадянин Латвії».
«Так, це було 2014 року, – каже Мілошевич в інтерв’ю. – Коли ми прибули, виникла ідея заснувати інтернаціональну сербсько-французьку бригаду, котра буде боротися проти насильства на Донбасі, а завершимо цю боротьбу, як дасть Бог, у нас в Сербії. Цей підрозділ перестав існувати ще наприкінці 2014 року. Прибували тут різні люди, накінець було чимало злодіїв, так що все нарешті розпалося й припинило діяти».
Його співбійцем в Unité Continentale, каже, був й Радомир Почуча, котрий через те був затриманий у Сербії. Він дійшов згоди з прокуратурою й був засуджений на півтора року, а умовно на п’ять років.
Братислав Жівкович в Криму 2014 року
В документі ГПУ, який був направлений до РВЄ в травні 2018 року, мовиться, що рух Unité Continentale був заснований влітку 2014 року в Белграді та що він піддає критиці ЄС й НАТО. В маніфесті організації на її фейсбук сторінці зазначалося, що НАТО – «терористичний союз» та що Франція є «рабою американської імперії». Положення цієї ультраправої групи базувалися, зазначає газета «Вашингтон пост», на ідеології «континенталізма» російського політолога Олександра Дуґіна, який висловлює глибоку ненависть до Заходу.
Найманець чи доброволець
Стевана Мілошевича вважають найманцем в Україні. Саме такий епітет він має й на українському сайті «Миротворець», котрий в рамках Центру досліджень злочинів проти національної безпеки України має свою базу даних щодо всіх підозрюваних осіб, причетних до бойових дій в Україні.
Мілошевич спростовує твердження що він є найманцем, хоча отримує платню «ЛНР». Щодо грошей, які отримує, каже, що це «символічне, щось наче гуманітарна допомога, приблизно 15 тисяч рублів, це дрібниця, приблизно 20 тисяч сербських динарів – десь 170 євро».
На Донбасі Мілошевич перебуває нелегально, з дружиною росіянкою й сином, але він каже, що незадовго стане «громадянином Луганської народної республіки». Але колись планує таки повернутися до Сербії, хоча йому там загрожує увʼзнення через порушення умовного вироку.
«Я не маю нічого проти жодної релігії й народу, але вважаю безглуздим факт, що ми в Сербії були засуджені тому, що допомагали росіянам. Ось, деякі з Косова та з сербського краю Санджак не були засуджені через те що воювали в Сирії та всюди де була «Ісламська держава», нікого з-поміж них не засудили. Якщо колись повернуся до Сербії, сподіваюся що й там зміняться обставини, що наші політичні діячі збагнуть хто наші справжні друзі, та що зрозуміють в чому різниця між братньою допомогою й найманцями. Кожного найманця я засудив би за тероризм й все інше», – каже Мілошевич.
Змінами, які були внесені 2014 року в законодавство Сербії, за участь громадян країни у війнах за кордоном передбачається вирок від шести місяців до п’яти років увʼязнення. А коли громадянин бере участь в закордонній війні в складі групи, то покарання може бути від одного до восьми років. За організацію участі у війні або збройному конфлікті в іншій країні загрожує покарання від двох до десяти років.
Братислав Жівкович в Криму 2014 року
Разом з Стеваном Мілошевичем та Радомиром Почучею, сербській громадськості відомий також і Братислав Жівкович, також член Unité Continentale, якого заарештували в серпні 2018 року за підозрою, що організував участь інших у війні за кордоном. Слідство проти нього провадить прокуратура в місті Крушевац.
«Держава Сербія сидить на двох кріслах, а зміни до кримінального законодавства та передбачене покарання є порожньою формальністю». Так вважає Ісидора Стакич, дослідник в Белградському центрі вивчення політики безпеки. Вона каже Радіо Вільна Європа, що на підставі угод прокуратури з учасниками збройних конфліктів за кордоном та умовних вироків можна дійти висновку, що це не важкий злочин.
«Внесення змін до кримінального законодавства не має значення, якщо їх послідовно не застосовують. Мʼякі покарання є свого роду заохоченням порушникам цього закону. Правляча ідеологія таким чином дає зрозуміти, що боротьба на боці проросійських сепаратистів є зовсім легітимною. Це значить, що Сербія сидить на двох стільцях та що частину закону, що стосується цієї карної справи, можна вважати формальністю, з огляду на факт що її не застосовують. Іще одне: ні експертам, ні ширшій громадськості недоступні угоди прокуратури з сербськими бійцями на Донбасі», – пояснює Стакич.
Суд в Белграді виніс 28 вироків проти громадян Сербії, котрі брали участь у війні в Україні. З-поміж них 26 вироків набули чинності на підставі зізнання провини й угоди з прокуратурою. Чотири особи були засуджені, іншим винесений умовний вирок – заявили для Радіо Вільна Європа в белградському суді. Громадська прокуратура порушила справу проти 45 осіб, яких обвинувачують в участі у війнах за кордоном, а справу в організації участі в таких війнах порушили проти двох осіб.
(Текст до публікації підготував Михайло Рамач
Оригінал – на сайті Балканської редакції Радіо Вільна Європа)