Вселенський перехід: чиїм буде майно після томосу для України?

Частка церковного майна у користуванні Константинопольського патріархату та підпорядкованих йому єпархій в Україні зростатиме, а частка майна УПЦ (МП) зменшуватиметься, про такі тенденції говорять і експерти, і самі ж представники церков. Утім, усі, крім УПЦ (МП), наголошують, що ці процеси відбуватимуться неспішно і мирно, лише після рішення релігійних громад. Зі свого боку, президент України Петро Порошенко та керівництво МВС пообіцяли подбати про те, щоб права вірян жодної з церков не порушувалися, і зміна підпорядкування храмів відбувалася без насильства.

Що станеться з храмами та іншими будівлями, якими володіють або користуються релігійні громади, спробувало з’ясувати Радіо Свобода.

18 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроект, який дозволяє передати Андріївську церкву в Києві у користування Вселенському патріархату.

Андрій Парубій та Вселенський патріарх Варфоломій під час зустрічі у Туреччині у листопаді 2016 року

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій перед голосуванням (за проект закону №9208 про особливості користування Андріївською церквою) пояснив, що храм нададуть у постійне користування Вселенського патріархату, але при цьому він залишиться у власності держави.

За його словами, це «історичне рішення», оскільки минулого тижня Вселенський патріарх заявив про відновлення своєї ставропігії (представництва, що керується напряму з Константинополя – ред.) у Києві.

«Вселенська патріархія, у різний час, за підрахунками істориків, мала до 20 різноманітних ставропігій на своїй канонічній території України-Русі. Найвідоміша серед них – Успенська Києво-Печерська лавра, Успенське братство у Львові, Межигірський преображенський монастир, Київське богоявлене братство, Манявський монастир…» – перерахував Парубій.

Голова Верховної Ради додав, що своїм рішенням парламент відновлює представництво патріарха Варфоломія і Константинопольської церкви загалом.

«Той, хто каже, що ми віддаємо Вселенській патріархії нашу державну власність, він або говорить неправду, або просто повторює московські фейки», – заявив спікер парламенту. – Андріївська церква залишається у власності держави. Підкреслюю це. Ми відновлюємо історичну справедливість і відновлюємо ставропігію Вселенського патріархату. Тут немає жодного церковного конфлікту. Всі ієрархії усіх церков домовилися про це, прошу відкинути всі маніпуляції».

Президент України Петро Порошенко (праворуч) під час переговорів з екзархами Вселенського патріархату в Києві 16 жовтня 2018 року

Після успішного голосування президентського законопроекту Петро Порошенко пояснив свою позицію щодо Андріївської церкви у соцмережах.

«Андріївська церква передається Константинопольському Престолу Святого Андрія у користування для роботи його представництва. Ми ще на крок наблизились до мети – отримання томосу про автокефалію православної церкви в Україні», – написав Порошенко.

Президент додав, що представництво Вселенської патріархії, сприятиме зміцненню зв’язків зі світовим православ’ям.

«Україна повертається до активного спілкування зі світовим православ'ям. Представництво Вселенської патріархії, яка є церквою-матір'ю, сприятиме зміцненню таких зв’язків і підтримки України під час постання незалежної помісної православної церкви», – заявив Порошенко.

Тим часом музейники вже готуються передати Андріївську церкву у користування Константинопольському патріархату. Частина приміщень – вже готова, частина – наразі реставрується, пояснив Радіо Свобода завідувач сектору «Музей Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська» Ігор Нетудихаткін.

Андріївська церква в Києві, яку передали в безоплатне користування Вселенському патріархату

«Це вже є факт, підтверджений на рівні закону. У будівлі Андріївської церкви ведуться реставраційні роботи, їх планували завершити до 2020 року, але тепер не виключаю, що їх прискорять. Всередині стоїть риштування, тобто просто зараз богослужіння там – неможливі. А будівля (стилобат), це двоповерхова споруда, на якій височить храм, була відремонтована раніше – силами УПЦ КП (стилобат перебуває в оренді УПЦ КП, основна будівля Андріївської церкви – в оренді УАПЦ – ред.). Тобто загалом стилобат готовий для того, щоб там розмістилися представники Константинопольського патріархату. Передача Андріївської церкви – це не є новина, екзархи Константинопольського патріархату відвідували храмові споруди кілька разів, і бачили, в якому вони стані та на якому етапі реставрація», – пояснив керівник музею.

Інтер'єр Андріївської церкви в Києві. Церкву збудували у 1747–1762 роках

Зі свого боку, предстоятелі УАПЦ та УПЦ КП, які почасти користувалися будівлями Андріївської церкви, вже схвально відгукнулися на це рішення і визнали його необхідність.

Андріївська церква в Києві

Створення ставропігії (представництва) Константинопольського патріархату в Києві є одним з пунктів рішення Синоду Константинопольського патріархату, яке, зокрема, зняло анафему з лідерів, священиків та вірян УПЦ КП та УАПЦ, а також скасувало церковний вплив РПЦ на українську церкву. Раніше аналітик та блогер Ігар Тишкевіч зауважив, що ставропігія є таким собі запобіжником від можливого небажання ієрархів УПЦ КП УАПЦ та (частково) УПЦ (МП) домовитися про об’єднання для отримання томосу про автокефалію. Ставропігія має право власноруч організувати собор про об’єднання церков, посилається Тишкевіч на церковне право.

​Українські храми у державній власності: Росія хоче «захищати» їх від України

Як повідомив Радіо Свобода Ігор Нетудихаткін, до заповідника «Софія Київська» входять не лише монастирський комплекс Софійського собору та Андріївська церква, а й, зокрема, Кирилівська церква, якою нині користується Московський патріархат.

Інші три заповідні об’єкти, Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська лаври, частково або повністю перебувають у користуванні УПЦ (Московського патріархату).

Враховуючи ризик вивезення майна, яке є історичною цінністю, в Мінкульті доручили терміново інвентаризувати належне державі майно, що є в користуванні УПЦ (МП).

Це зробили після звернення до відомства народного депутата Юрія Шухевича, повідомили Радіо Свобода в Міністерстві культури.

«Cтосовно загрози вивезення історико-культурних цінностей із релігійних споруд Української православної церкви, була направлена факсограма до заповідників сфери управління Міністерства культури, в якій було зазначено «вжити заходів в межах чинного законодавства, спрямованих на проведення обліку та реєстрації наявних історико-культурних цінностей у релігійних християнських спорудах…» – ідеться у відповіді.

Після того, як у Константинополі своїм рішенням вивели Українську церкву з-під російського протекторату і підтвердили, що продовжують процедуру надання томосу про автокефалію, від священиків УПЦ (МП), від проросійських політиків та навіть від представників Кремля стали лунати заяви про те, що в Україні силою відбиратимуть церковне майно Московського патріархату, і що віряни та Росія стануть на його захист.

Так, Росія готова політико-дипломатичними заходами захищати інтереси православних, якщо «Києву не вдасться утримати радикалів», наголосив Дмитро Пєсков і послався на якісь «погрози українських націоналістів захопити храми канонічної Української православної церкви, православних в Україні».

«У випадку, якщо події в Україні увійдуть в русло протиправних дій, то Росія, яка всюди захищає інтереси російських і російськомовних, про що неодноразово говорив (Володимир) Путін, так само захищає інтереси православних. Це абсолютно обґрунтована і абсолютно зрозуміла позиція», – сказав речник президента Росії.

Водночас бізнесмен і народний депутат України, колишній російський громадянин Вадим Новинський в одному з останніх інтерв’ю пообіцяв, що особисто піде захищати Києво-Печерську лавру, якщо її спробують захопити.

Про готовність захищати Лавру говорить і частина вірян УПЦ (МП), опитаних Радіо Свобода.

«Якщо відбиратимуть Лавру, ми будемо захищати» – вірянка УПЦ (МП)

Тим часом, навіть у лавах Московського патріархату є прихильники надання Україні томосу про автокефалію і поступового переходу парафій до лона канонічної церкви Вселенського патріархату. Один із них, єпископ УПЦ (МП) Олександр Драбинко, іронізує, що в Москві про захоплення українських храмів знають більше, ніж у Києві. У розмові з Радіо Свобода він наголосив на тому, що змінювати підпорядкування храмів можна аж ніяк не силовим втручанням, а лише рішенням релігійної громади чи братії монастиря. Він пропонує рецепт і для Києво-Печерської лаври.

«Ми стоїмо перед ризиками, які можуть виникнути під час переходу громад від УПЦ (МП) до Помісної церкви. Держава повинна захистити громадян від силового втручання, і все має відбуватися у правовому полі… Якщо є монашеська братія (як от у Києво-Печерській лаврі) – треба з ними розмовляти, донести думку суспільства, правильну думку про те, що це не розкол, що це Українська канонічна церква – тож братія, яка перебуває у орендованому приміщенні, може визначитися, куди їм переходити», – зауважив митрополит.

Проти силової зміни підпорядкування храмів та монастирів синхронно виступили і Константинополь, і Банкова. Так, у тексті рішення Синоду Вселенського патріархату п’ятим пунктом міститься заклик: «Утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа».

Зі свого боку, президент України Петро Порошенко ототожнив усіх, хто закликає силою захоплювати храми УПЦ (МП) з агентами Кремля.

Храми у власності громад: нехай вирішують віряни

Андрій Юраш

Під час розбудови Української помісної православної церкви в жодному разі не можна поспішати зі зміною юрисдикції храмів та монастирів, пояснив свою думку Радіо Свобода директор департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту України Андрій Юраш.

«Ніяких дій насильницьких не повинно бути. Власником церковного майна є кожна конкретна релігійна громада, вона й вирішуватиме його долю. Звісно, спекуляції виникатимуть. Принаймні таку думку хотіли б закласти противники автокефалії. Тому Вселенський патріархат окремим пунктом свого рішення закликав утриматися від насильства. Є релігійні громади, які й володіють храмами, і ми чекатимемо, яку орієнтованість виберуть. Не можемо визначити, що вирішать монаші спільноти. Це вже стає спекулятивною темою. Тож треба почекати: все має відбуватися мирно», – наголосив посадовець.

Українська влада, так само, як і Вселенський патріархат та його прибічники в Україні, не зацікавлені поспішати з перерозподілом церковного майна, стверджує релігієзнавець, директор Релігійно-інформаційної служби України (підрозділ УГКЦ) Тарас Антошевський:

«На перший час із майном нічого не відбуватиметься… Адже не так страшно церковне майно втратити, як допустити використання фактів протистояння у проросійській пропаганді. У Кремлі й намагаються створити образ переслідуваної церкви. Але з часом процес може мінятися, через природний відтік громад. Люди переходитимуть разом зі своїми храмами. І природно, що Москва подаватиме це як рейдерство».

Президент України Петро Порошенко особисто не зацікавлений у церковних скандалах напередодні виборів, наголошує Антошевський. Але при цьому, прогнозує він, влада сприятиме тим релігійним громадам, які самі переходитимуть до Помісної церкви.

За словами експерта, в Україні на законодавчому рівні немає загальнонаціональних релігійних громад. Тому храми належать не конфесіям, а місцевим релігійним громадам, які й визначаються, до якої церкви вони належать. З іншого боку, єпархії як юридичні особи можуть володіти адміністративними та іншими будівлями. Прохання щодо томосу про автокефалію підписали, зокрема, і кілька єпископів УПЦ (МП). Тож не можна виключати, що під крило Помісної церкви переходитимуть цілі єпархії: керівництво з адміністративними будівлями і синхронно – віряни з храмами, підсумовує експерт.

Храми у власності єпархій: все складно

Останнім часом у медіа з’являється інформація, що в частині єпархій УПЦ (МП) керівництво переписує храми з балансу місцевих громад на баланс єпархіального управління. У цьому випадку громада може втратити можливість вийти з підпорядкування Московського патріархату разом зі своїм храмом, припускає Тарас Антошевський. В разі ж, якщо єпархія користується церковним майном на правах оренди, орендодавець (часто це держава) може розірвати угоду через її порушення, наприклад – через незаконну забудову, яку наразі можна спостерігати у Києво-Печерській лаврі.

Києво-Печерська лавра

Утім, ці всі процеси не будуть швидкими, принаймні до президентських виборів, із цим згодні більшість експертів, опитаних Радіо Свобода.

Загалом Українська православна церква (Московського патріархату) має в Україні 12 тисяч парафій (місцевих релігійних громад), УПЦ КП – понад 5 тисяч, а УАПЦ – близько тисячі. Такі дані навів Радіо Свобода релігієзнавець, заступник голови комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Віктор Єленський.

За його словами, за перші два роки після Революції гідності УПЦ (МП) втратив близько 70 парафій: віряни перейшли до інших церков разом зі своїми храмами.

11 жовтня Синод Вселенського патріархату (материнської структури всіх православних церков світу) постановив, що продовжує процес надання автокефалії помісній Українській православній церкві. Синод також ухвалив відновити канонічний сан голови Української православної церкви Київського патріархату Філарета і голови Української автокефальної церкви митрополита Макарія, зняти з них анафему, накладену РПЦ, а «їхні вірні відновлені у спілкуванні з церквою».

Далі, як пояснив патріарх УПЦ КП Філарет, керівники українських православних церков (УПЦ КП, УАПЦ і УПЦ МП), повинні скликати Собор, на якому буде ухвалене рішення про об’єднання церкви й обрано її предстоятеля. Саме йому в майбутньому мають дати томос про автокефалію.

Росія виступає проти рішення Синоду Константинопольського патріархату.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Верховна Рада дозволила передати Андріївську церкву Вселенському патріархату

«Спроба перевороту чи самоізоляція». Як реагують на рішення РПЦ про розрив із Константинополем?

Порошенко про рішення РПЦ: «Ми на правильному шляху»

Росіянам припекло: томос для України здійняв переполох серед виборців Путіна

Церква України і «анафема Варфоломію»: мудре рішення роздратувало Кремль

Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року