Через рішення Вселенського патріархату надати автокефалію Українській православній церкві, Кремль може мститися дестабілізацією й провокаціями в Україні, зазначає експерт «Газети по-українськи» політолог Тарас Загородній. Він переконаний, що масштабної військової агресії через томос очікувати не варто. Якби Москва могла, то зробила б це раніше. Кращий момент для вторгнення – коли українці не мали боєздатної армії – втрачений. Росіяни розуміють: повномасштабне вторгнення призведе до великих жертв з обох боків. І поховає всі їхні плани. Наприклад, про зняття санкцій, або, щоб на виборах до Верховної Ради наступного року проросійські політичні сили отримали хороший результат. Крім того, військовим загостренням Росія перешкодить поверненню Донбасу в Україну на вигідних для росіян умовах. Українські спецслужби повинні працювати на випередження – з’ясовувати, де можуть бути провокації. А Міністерство внутрішніх справ має оперативно реагувати, наголошує інший експерт газети політолог Віктор Таран. Він не виключає побиття віруючих, священиків, ініціювання сутичок між прибічниками Московського патріархату та Української помісної церкви. Можуть бути спроби вивезти церковні святині, відібрати приміщення. Кремль зацікавлений у в будь-якому конфлікті, який потрапить на телеекрани і шпальти газет. Стаття називається «Росія влаштовуватиме провокації».
Москва не зрадила своїм традиціям і пішла шляхом розколу. Їм не звикати, констатує газета «День». Видання нагадує лютий 1996 року, коли після прийняття Вселенським патріархом Варфоломієм Естонської апостольської православної церкви під свою канонічну юрисдикцію Священний синод РПЦ ухвалив рішення «припинити канонічне та євхаристійне спілкування з Константинопольським патріархатом.., а також припинити молитовне згадування Константинопольського патріарха за диптихом предстоятелів помісних православних церков». Або 1991–1992 роки, коли Москва не просто відмовила в наданні автокефалії Українській православній церкві на чолі з Філаретом, а усунула останнього від керівництва, організувавши паралельний собор у Харкові, де оголосила митрополитом Володимира (Сабодана). Так було розколоте українське православ’я, не кажучи про більш ранні дії РПЦ із підпорядкування собі Київської митрополії. Тому останні рішення Константинопольської церкви якраз були направлені на лікування українського православ’я, а не на його підкорення, як це постійно робила і робить Російська православна церква. Докладніше ситуацію пояснюють експерти газети. Вони, зокрема, вважають, що протистояння Константинопольського і Московського патріархатів лише набиратиме обертів. Адже останньому є що втрачати – і статусно, і кількісно, і територіально. На цьому наголошується в матеріалі «Крок за Києвом».
Газета «Голос України» стверджує, що очільники антикорупційних органів – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький та директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник – майже рік не розмовляють один з одним, хоча в один голос говорять про тиск, погрози і що їм заважають працювати. Натомість, як переконує видання, суспільство вже зачекалось не просто театралізованих затримань і вручення підозр ТОП-корупціонерам, а судових вироків хабарникам, «великим махінаторам» та іншим нечистих на руку високопосадовцям, хоча й винесення вироків залежить, власне, від суду, а не прокурора. Щоб розібратися, як розслідуються резонансні антикорупційні справи, яка ж «чорна кішка» пробігла між Холодницьким і Ситником, хто на кого тисне та хто кому заважає, парламентська газета запросила керівників НАБУ і САП на ексклюзивні інтерв'ю. Першим відгукнувся Назар Холодницький. Він стверджує, що головні перешкоди у його діяльності найчастіше психологічного характеру, медійні та законодавчого характеру. Наприклад, вже рік у парламенті лежить законопроект про прокурорів САП і його ніяк не можуть ухвалити, хоча висновки всіх комітетів уже є. Але навіть у зал не виносять. Докладніше про роботу прокуратури йдеться в публікації «Назар Холодницький: «Що ближче до виборів – то більше з'являтиметься компромату, бруду».
Подорожчання бензину в Україні зумовлене зростанням нафтових цін та коливанням курсу гривні. Втім, експерти газети «Україна молода» припускають, що таке подорожчання триватиме не дуже довго. Адже чим вища ціна, тим нижче споживання пального. Люди просто менше користуються авто. І оператори АЗС це прекрасно розуміють. І вже зараз є деякі прогнози, що слідом за нинішнім зростанням відбудеться різкий обвал вартості нафти і нафтопродуктів. Стаття називається «Літр за 40...».