(Рубрика «Точка зору»)
ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ
Ірина Костенко
«Батьківщина-Мати» – монументальна скульптура в Києві, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита в 1981 році
Згідно з вимогою закону, монумент «Батьківщина-Мати» підлягає декомунізації. Зі щита планують зрізати герб СРСР і нині обмірковують як це краще зробити та чим затулити новоутворену шестиметрову діру. Підрахували вже і приблизну вартість робіт – від 500 тисяч гривень і далі..
Герб СРСР на монументі «Батьківщина-Мати». Київ, 12 квітня 2018 року
Але дотепер без жодних варіантів відповіді лишається головне питання – а що з цього вийде? Що символізуватиме металева жінка з оголеним мечем і дірявим щитом на дніпровських кручах, поруч із найдревнішим українським монастирем – Києво-Печерською лаврою? (Нинішня московська залога в обителі, зрозуміло, є тимчасовою).
Зображення Києво-Печерської лаври, опубліковане в 1872 році у французькому туристичному тижневику «Le Tour du monde»
Доречно нагадати, що краєвид із величною дзвіницею й десятками золотоверхих церков обабіч впродовж віків був найпопулярнішою візиткою Києва. Через це комуністи саме тут вирішили встановити монумент 1981 року. І не прогадали – 100 метрова фігура кардинально змінила знамениті обриси «святих київських гір». І стала уособленням здоровенного стража тоталітарної системи.
Комуністичні часи минули і Верховна Рада ухвалила Закон, яким «від імені Українського народу засудила тоталітарні режими… та встановила порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму».
І тому мегаскульптурі конче настав час змінювати імідж. Але робити це сьогодні належить з неодмінним урахуванням місця і міста.
Щодо останнього варто нагадати важливу річ: протягом багатьох віків аж до приходу комуністичної влади Київ називали «святим містом». Ця традиція іде ще від апостола Андрія – дві тисячі років тому він першим провістив сакральну природу Києва. У ХІ столітті у знаменитій промові «Слово про закон і благодать» перший руський митрополит Іларіон возвеличив Київ як «город святий всеславний».
Київ. Пам’ятник Київській княгині Ользі, яка у 957 році прийняла християнство, Святому Апостолу Андрію Первозванному і творцям слов'янської азбуки Кирилу і Мефодію
Ще пізніше середньовічний поет Себастіан Кленович закликав пам’ятати, що «Київ в Русі важить стільки, скільки для всіх християн Рим стародавній колись». І тому реконструкція монумента має обов’язково враховувати віковічну сутність «матері міст руських».
З огляду на це, яким може бути новий образ найвищої киянки? Підказку відповіді я знайшла у тому ж таки «Слові про закон і благодать». Митрополит Іларіон, величаючи «город святий і всеславний» повідомляє, що його «доручено Святій Богородиці». То чому б на цій підставі не створити проект реконструкції?
Після реконструкції монумент може виглядати так
Нинішній вигляд монумента з гербом СРСР, який підлягає декомунізації
До речі, за останні півстоліття у декількох містах світу було споруджено монументальні сакральні скульптури. Нещодавній приклад – 35-метрова статуя Ісуса Христа у Польщі. Її називають найвищою у Європі. Або, приміром, 45-метрова скульптура Діви Марії у столиці Еквадору, Кіто.
45-метрова скульптура Богоматері – Діви Марії – на пагорбі у столиці Еквадору – Кіто. Була створена в 1976 році
Столиця Еквадору, над якою височіє скульптура Божої Матері
Незаперечно, що всі ці проекти були досить коштовними. Але: «У світі такі скульптури поставали з нуля і – відповідно – були високо бюджетними. У Києві ситуація інакша, бо йдеться про реконструкцію, – стверджують фахівці інституту імені Патона, які 1981 року здійснювали монтаж і зварювання монумента. – Загалом втілення саме такого нового образу потребуватиме не надто великої кількості змін і коштів. Особливо, коли до останнього долучити громадський контроль».
Отже, з огляду на все це вимоги закону можна виконати не формально, а відповідно до споконвічного статусу «матері міст руських». І таким чином відновити пам’ять про божественну зверхність над Києвом та окрасити «святе місто» символом справжньої берегині.
Ірина Костенко – журналістка
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
_________________________________
Інші матеріали з циклу «ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ»:
Музей «Поле Полтавської битви». Чому влада України не реагує на загрозу державній безпеці?
Ярослав Мудрий, косоворотка і музейники Софії Київської. Хто тримає цей союз?
Конституція України і музейники: звідки взялися у Софії Київській однодумці Володимира Путіна?
Чи свідчить архітектурна спадщина Києва про «європейськість» мера Кличка і міністра культури Нищука
Вкрадена українська святиня й досі у Москві. Богородиця Володимирська чи Вишгородська?
Що замовчують екскурсоводи у Києво-Печерській лаврі (до 300-ліття великої лаврської пожежі)
Провінційні комплекси Львівської національної галереї мистецтв імені Возницького
Політика Кремля і вища освіта України. Як роз’єднати цей союз?
Московські холопи і музейна справа України
Українська мова і подвійна мораль у КПІ імені Сікорського
Як вилучити малоросійський канон з українського простору НХМУ
Малоросійські штампи Національного художнього музею України
Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники?
Київські князі розмовляли українською. Музейники це замовчують