В Україні може з'явитися новий орган, який буде вирішувати суперечки між клієнтами й фінустановами

Якщо Верховна Рада схвалить створення в Україні інституту фінансового омбудсмена (відповідний законопроект зареєстрували в лютому цього року – ред.), то у суперечки між споживачами фінансових послуг в Україні та фінансовими установами втручатиметься незалежний арбітр, кажуть автори. За які справи буде братися майбутня і, як наголошується, політично незаангажована структура?

Ще одним державним органом вона не стане і не передбачатиме фінансування із держбюджету України. На цьому наголошує радниця проекту з трансформації фінансового сектору USAID Тетяна Бурак. Саме за ініціативи Агентства США з міжнародного розвитку розбудовується новий для України, але розповсюджений, зокрема, в країнах ЄС механізм захисту прав споживачів фінансових послуг.

«У відносинах із фінансовими установами (банками, страховими компаніями, кредитними спілками, ломбардами тощо) споживач є слабкішою стороною. Утім, неправильно вважати орган, який маємо створити, про-споживацьким. Через позасудове вирішення конфліктів фінансовий омбудсмен намагатиметься ухвалити справедливе рішення. Отже, якщо неправий споживач, рішення не буде на його користь», – пояснила Радіо Свобода Тетяна Бурак.

Юрист проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Тетяна Грищенко також зауважує, що контрольно-наглядових функцій служба фінансового омбудсмена не матиме.

«Фінансовий омбудсмен не буде ще одним регулятором фінансового сектору на додаток до трьох вже існуюючих (Національний банк; Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг – Нацкомфінпослуг; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку – ред.). Фінансовий омбудсмен – установа публічного права для альтернативного вирішення спорів. Розглядатиме суперечки між споживачами й фінансовими установами. Але першочерговою метою є все ж таки мирне врегулювання справи», – говорить вона.

Як це має працювати на практиці

Вже понад місяць Мирослава Павлик із Києва намагається повернути чотири тисячі гривень, котрі з її банківської картки зняли шахраї. Свою історію вона детально описує на власній сторінці у Facebook.

Жінка запевняє: ані картку, ані паролі від неї нікому не давала. Численні звернення до банківської установи і до поліції поки що особливих результатів не дали, але Мирослава «продовжує лупати цю скелю». Все, що вдалося встановити за місяць, що минув, – так це те, з якого терміналу (розташованому в іншому від Мирославиного районі Києва – щонайменше за годину їзди від її будинку) і на картку якого стороннього банку здійснено було шахрайський переказ.

«Збираюся довести цю ситуацію до кінця. Вже принципово. Це тупо – опускати руки, коли докладено чимало зусиль. Злить, що я як клієнт не захищена від втрати грошей і на мене як на клієнта перекладають відповідальність», – сказала вона Радіо Свобода.

Яким мав би бути порядок дій Мирослави Павлик, якби інститут фінансового омбудсмена в Україні вже працював? Експерт проекту USAID з трансформації фінансового сектору Тетяна Бурак моделює ситуацію:

– Передусім фінансовий омбудсмен проаналізував би пакет документів, наданих як позивачкою, так і відповідачем, тобто банком. Заяви, скарги, записи, письмові звернення та таке інше. Потім фінансовий омбудсмен спробував би домовитись із банком про мирову угоду – із поверненням грошей на карту. Навіть якщо у рішенні омбудсмена не вказаний конкретний термін повернення коштів, максимальними, згідно із чинним законодавством, є 30 днів. Якщо термін сплинув, а коштів так і немає, позивачка із рішенням омбудсмена звертається до суду за виконавчим листом. Далі вступає в силу закон «Про виконавче провадження». Не вийшло повернути гроші «полюбовно» – їх повертатимуть примусово.

– Скільки споживачеві коштуватиме звернення до фінансового омбудсмена?

– Перший етап, власне, те саме «примирення», є безкоштовним. У разі, якщо компромісного рішення сторони не знайшли, за заяву до фінансового омбудсмена споживач заплатить суму в 5% від прожиткового мінімуму, тобто близько 90 гривень.

Експерти пояснюють, хто в такому разі утримуватиме інститут фінансового омбудсмена. Фінустанови – за рахунок щорічних внесків.

Законопроектом №8055 «Про установу фінансового омбудсмена» передбачається, що розмір внесків зафіксовано лише на перший рік, наголошує юрист Тетяна Грищенко. За її словами, далі розмір внесків і методику їхніх розрахунків будуть затверджувати окремо. «Очікуємо, що підґрунтям подібних розрахунків буде в тому числі обсяг звернень споживачів щодо діяльності тієї чи іншої фінустанови. Просте правило: якщо банк, страхова компанія або кредитна спілка не порушують права споживачів, то, відповідно, на них мало скаржаться. Таким чином й сплачувати на утримання структури фінансового омбудсмена вони будуть небагато», – додає вона.

Іноземний досвід

Механізм позасудового вирішення спорів між споживачами фінансових послуг – фізичними особами – та фінансовими установами не є українським ноу-хау. Наприклад, Офіс примирителя фінансової системи Вірменії працює від 2009 року. Другий термін примирителем там працює Піруз Саргсян. За її даними, за 9 років роботи до фіномбудсмена надійшло майже 20 тисяч скарг вірменських споживачів на фінансові організації. Понад 73% від загальної кількості справ вдалося вирішити на користь позивачів.

«Складаючи законопроект, ми орієнтувались на досвід Вірменії, попри те, що в цій країні невелика кількість населення і лише кілька десятків банківських установ. А ще – Польщі. Взірцем у наших умовах є те, що спочатку сторонам треба спробувати домовитись, дійти консенсусу на цьому етапі», – зазначає Тетяна Бурак.

В Україні, вважають експерти, найбільшу потребу в фінансовому омбудсмені має ринок банківських та страхових послуг – саме там виникає переважна більшість спорів. При цьому юрист Тетяна Грищенко зауважує, що справи фінансових установ проти споживачів – наприклад, про стягнення кредитної заборгованості, фінансовий омбудсмен не розглядатиме.

«До розгляду прийматимуться тільки такі ситуації, в яких споживач вважає, що його права були порушені. Ситуації різні: або відмовили у наданні фінансової послуги, скажімо, у відкритті банківського рахунку, або стягнули більше коштів, ніж було зазначено у договорі, або не доплатили відсотки за депозитним вкладом», – пояснює вона.

«Аполітичний і соціально спрямований»

«Аполітичним, соціально спрямованим, орієнтованим на захист прав пересічних українців» називають законопроект його ініціатори – парламентарі Руслан Демчак, Михайло Довбенко, Павло Різаненко від БПП, Олег Лаврик і Руслан Сидорович від «Самопомочі», Сергій Рибалка від Радикальної партії, Альона Шкрум від «Батьківщини», Максим Поляков від «Народного фронту», Сергій Лабазюк від депутатської групи «Воля народу».

«Шукати правди в судах часто є довгою, складною, почасти недешевою справою», – пише на своїй сторінці у Facebook народний депутат Руслан Сидорович. Утім, автори проекту закону наголошують: конституційне право громадян звернутися до суду документ жодним чином не обмежить.

Руслан Сидорович сподівається, що проголосувати перше читання законопроекту про установу фінансового омбудсмена Верховна Рада зможе вже «незабаром».