Що робити з телеканалами «112 Україна» та NewsOne?

Гості програми «Ваша Свобода»: Сергій Висоцький, народний депутат України; Ліна Кущ, перший секретар Національної спілки журналістів України; Діана Дуцик, виконавчий директор Інституту медіа і комунікації; Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Рада національної безпеки та оборони збереться для розгляду запровадження санкцій проти телеканалів «112 Україна» та NewsOne, як тільки отримає відповідну постанову з Верховної Ради, заявив секретар РНБО Олександр Турчинов. Перед цим депутати Верховної Ради ухвалили постанову, якою запропонували Раді національної безпеки і оборони ввести санкції проти компаній-власників телеканалів «112 Україна» і NewsOne. Раніше петиція з вимогою «припинити антиукраїнську діяльність телеканалів «112 Україна» та NewsOne» набрала на сайті Верховної Ради 25 тисяч необхідних для розгляду підписів. У документі телеканали «112 Україна» та NewsOne названі «інформаційними активами Кремля в Україні».

Ваша Свобода | Cанкції проти телеканалів «112 Україна» та NewsOne

Віталій Портников: Пане Висоцький, чому саме зараз? Ці канали працюють 4 роки.

​Сергій Висоцький: Я хотів би переадресувати це запитання колегам у залі, які ще 3 роки тому не проголосували і мій законопроект щодо позбавлення ліцензії телерадіоорганізацій, бенефіціарами яких є громадяни або юридичні особи країни-агресора. Темою протидії Росії в медіасфері я займаюся від початку моєї каденції у парламенті. Два роки ходили до РНБО, намагалися через суди це зробити – нічого не виходило. Частина судів контролюється тими ж людьми Медведчука й Портнова. Досі!

(Повна версія програми)

Тоді ми всі знали і про телеканал «Інтер», часткою якого офіційно ще декілька років тому володів «Перший телеканал» російського телебачення. Потім вони сховалися, але я певен, що бенефіціари там і досі російські.

Є російські впливи і російські бенефіціари на цих телеканалах, і російське фінансування є. Медіа писали про те, що були контракти NewsOne з компаніями Дерипаски. Усі ці докази є неофіційними. У мене інформація, що доказів набагато більше в наших спецслужб. Але оскільки це є елементами проваджень, контррозвідувальних матеріалів, вони не можуть це оприлюднювати. Тому РНБО повинне в закритому режимі вирішувати, що потім опублікувати, а що – ні.

Сергій Висоцький, народний депутат України

​

«Останній патрон» залишився – це «патрон» політичний, але законний. Закон про санкції передбачає, у тому числі, як один із видів санкцій – припинення господарської діяльності, відкликання ліцензії. Якщо РНБО це ухвалює – це законно. Верховна Рада не має норм прямої дії щодо впровадження санкцій відносно когось і не може сама когось залишати без ліцензії.

Вже реально і легально «засвітився» Медведчук, як уже стало відомо, що Портнов нібито відмовився від управління NewsOne і корпоративні права NewsOne перейшли до Тараса Козака, який є найближчим бізнес-партнером.

Всі власники підкремлівські – це ж фейк. Їх ставила Росія для того, щоб вони були українськими власниками. Але, я так розумію, що у Кремлі побачили, що Портнова ваги не вистачає, щоб захистити ці медіа, зробили рокіровку і поставили туди вже офіційно структуру Медведчука.

І телеканал «112» теж належить Медведчуку. До речі, за даними Радіо Свобода – це ж було розслідування «Схем». Медведчук – кум Путіна.

І «Інтер» треба додавати до санкційних списків. На жаль, консенсусу в залі також немає. Лобісти «Інтеру» представлені також у Верховній Раді більше, ніж лобісти інших проросійських телеканалів. У нас, наприклад, уже 2 роки в парламенті лежить аналогічна постанова щодо направлення на розгляд РНБО персональних санкцій відносно Медведчука і його компаній, господарських санкцій. На жаль, поки політичної волі парламенту немає, бо немає у Банкової такої волі.

Під час акції біля Верховної Ради «Обережно! Рупори Кремля!» Активісти нагадали депутатам про ключових осіб реваншу проросійських сил в Україні, а також закликали їх не ходити на ефіри телеканалів «112», «NewsOne» та «Інтер». Київ, 21 вересня 2018 року

​– Пані Кущ, а як діяти державі в ситуації з гібридною війною, коли ворог, котрий сам абсолютно чітко закрив свій медіапростір від будь-якого стороннього впливу – Російська Федерація – спокійно контролює свій медіаринок, принаймні телевізійний, майже повністю від будь-яких «небажаних гостей»? Україна ж – демократична країна, з одного боку, з іншого боку, повністю відкритий медіаринок – ніхто не може якимось чином захистити громадян від того, що президент Дональд Трамп називає «фейк ньюз», тільки з російського боку.

​Ліна Кущ: В Україні влада, у всякому разі парламент, йде шляхом Росії – шляхом закриття нашого інформаційного ринку. Це (звернення Верховної Ради до РНБО – ред.) тиск на медіа. Верховна Рада демонструє, що може внесенням постанови до сесійної зали припинити мовлення. Давайте йти шляхом дотримання закону. Якщо у програмах телеканалів, у їхньому змісті є розпалювання ворожнечі, заклики до повалення конституційного ладу, до зміни територіального устрою України, то в нас є Нацрада, правоохоронні органи, силовики, які цілком можуть порушити кримінальні провадження, в тому числі і за оприлюдненими фактами.

РНБО може розглянути. Але його рішення не має законної сили. Законну силу мають докази, отримані в рамках кримінального провадження. Якщо є докази російського фінансування, то вони повинні бути пред’явлені. Якщо є докази, що кінцевими власниками є іноземні громадяни, також повинні бути пред’явлені. І якщо парламент бере на себе відповідальність і звертається до РНБО, виконуючи роботу Нацради і силових органів, Міністерства інформаційної політики, то це означає, що органи та їхні співробітники, які всі 4 роки повинні були захищати наше інформаційне поле, даремно отримували свої зарплати. Вони повинні залишити свої посади.

– Пані Дуцик, на Вашу думку, чому саме зараз? Перед виборами, перед чимось ще?

​Діана Дуцик: Я не вважаю, що парламент вичерпав усі інструменти можливі. Постанова – це не той мінімум, який міг би зробити парламент. Так, він може це зробити. Але насправді зробити більше і треба працювати із законодавчим полем, щоб і Нацрада з питань телебачення і радіомовлення, і правоохоронні органи отримали реальні інструменти для вирішення чутливих питань.

Діана Дуцик, виконавчий директор Інституту медіа і комунікації

До сьогодні немає закону про прозоре фінансування медіа, бо закон про медіавласність не працює до кінця. З іншого боку, Нацрада має недостатньо важелів, щоб впливати на контент телеканалів. І парламент має повні повноваження прийняти законодавство, щоб Нацрада отримала додаткові повноваження. Якби парламент був би більш зваженим, то йшов би іншим шляхом.

– Пане Костинський, Вам не вистачає тих важелів, які у Вас є, для захисту інформаційної безпеки країни?

Сергій Костинський, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

​Сергій Костинський: Не вистачає. Там, де є важелі, наприклад, ми змогли обмежити ретрансляцію 81 російського телеканалу. Але щодо українських ліцензіатів, то закон написаний у мирний час і створений таким чином, щоб максимально ефективно захищати українських мовців. Є багато «лагун», які не дозволяють ефективно працювати регулятору в умовах гібридної війни, військової окупації, інформаційного впливу держави-агресора.