Сьогодні у Македонії проходить референдум, який вирішить подальшу долю назви цієї країни. Питання досить чутливе як всередині Македонії, так і поза її межами. Розповідаємо, з чого все почалося, і яке місце назва країни посідає у геополітичному контексті.
Що відбувається?
- 30 вересня на референдумі македонці мають вирішити, чи перейменують їхню державу на «Республіку Північна Македонія».
- Тема настільки чутлива, що запитання референдуму навіть не згадує нове ім’я.
- Для того, щоб рішення було ухвалене, македонське законодавство вимагає участі не менше від 50% осіб із правом голосу. Кількість потенційних виборців – 1,8 мільйона осіб.
- Навіть якщо більшість македонців проголосують за зміну назви, рішення ще має бути схвалене більшістю у 2/3 голосів у парламенті.
- Прихильники ідеї зміни назви розраховують, що рішучий голос народу переконає опозицію.
- А опоненти сподіваються, що люди просто не голосуватимуть, і не забезпечать явку.
- Конституційний суд Македонії раніше відхилив дві заяви про оголошення незаконним та неконституційним запланованого референдуму.
Історичний контекст
- У 1991 році після розпаду Югославії Македонія проголосила свою незалежність. Сусідній Греції назва «Македонія» не сподобалася. Греція вважала, що вона може спричинити територіальні претензії до її однойменного регіону.
- З роками конфронтація лише посилювалася. Наприклад, у 1994 році Афіни запровадили торговельне ембарго проти Македонії, мовляв, її політика становить небезпеку для Греції.
- Суперечка тривала три десятиліття. Греція, тим часом, також мала й інші методи впливу.
ЄС та НАТО
- Ключовий аргумент за зміну назви – те, що це зможе відкрити шлях Македонії для початку переговорів про вступ до ЄС та НАТО.
- До цього Греція блокувала шлях Македонії в ЄС і НАТО. Вона є членом обох структур.
Історична домовленість
- У червні 2018 року Македонія і Греція, здавалося, поклали край суперечці. Міністри закордонних справ двох країн підписали угоду про зміну назви колишньої югославської республіки.
Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас (п) та прем'єр-міністр Македонії Зоран Заєв після підписання історичної угоди між країнами, 17 червня 2018 року
- На події були присутні високопосадовці з ЄС та ООН. Прем’єр-міністр Греції Ципрас назвав підписання угоди «хоробрим, історичним та необхідним кроком» для народів обидвох країн.
- Тепер угоду мали схвалити спершу македонці на референдумі, а потім – парламенти цих двох країн.
У Македонії протестують проти перейменування (відео)
Хто проти?
- Та реакції не змусили довго чекати. Підтримали ідею зміни назви далеко не всі. При чому справа не лише у деяких македонцях, які не хочуть змінювати назви своєї держави, але й деяких греків.
- Наприклад, націоналісти як у самій Македонії, так і в Греції, різко виступають проти змін. Президент колишньої югославської республіки також заявив, що скористається правом вето, якщо парламент ратифікує угоду.
- В Греції є думки, що нова назва не суттєво відрізняється від попередньої.
- Заохочує зміни прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв. А президент країни Джорґе Іванов говорить, що він взагалі не братиме участі у референдумі.
- «Навіть із ухваленням шкідливого грецького договору та [відповідних] конституційних правок, членство в НАТО та ЄС не прийде автоматично», – заявив Іванов 22 вересня у своїй промові членам македонської діаспори у місті Детройті.
«Фейкові новини»
- Міністр оборони США Джим Меттіс прибув до Македонії 17 вересня з попередженням, що Росія намагається використати свої гроші і вплив для створення опозиції до майбутнього референдуму щодо зміни назви колишньої Югославської республіки.
- «Безсумнівно, що вони переказали гроші, і вони також проводять більш широкі кампанії впливу», – сказав Меттіс журналістам, які прибули з ним до столиці Македонії Скоп’є.
Міністр оборони США Джим Меттіс в аеропорту столиці Македонії Скоп’є
- Тим часом деякі аналітики побоюються, що на результат референдуму може вплинути кампанія «фейкових новин», яка проходила в Македонії напередодні.
- «Бойкотуймо референдум!», «Не знищуйте Македонію!», «Заєв – зрадник!». Все це – лише деякі з повідомлень, які, за словами аналітиків, поширюють на фальшивих профілях у соціальних мережах опоненти ідеї зміни назви країни.
- Західні чиновники неодноразово застерігали щодо зусиль Росії, спрямованих на перешкоджання амбіціям колишніх країн Східного блоку щодо вступу в ЄС та НАТО, у тому числі через інтернет-тролів та інші інструменти гібридної війни.
- Але у македонському питанні беззаперечних кібер-доказів, які вказували б на Москву, немає.
- Македонські ЗМІ заявляють, що на Facebook кожного дня створювали близько 40 нових профілів із єдиною метою – заохотити людей бойкотувати референдум.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Голосування у Македонії і мрія України. У Росії не шкодують сил, щоб референдум не відбувся
Глава Пентагону знову попереджає про можливе російське втручання в референдум у Македонії
Як експорт «фейкових новин» Македонії обернувся проти неї самої