Понад десять тисяч кілометрів велосипедом через США та Канаду. 400 північноамериканських міст від Тихого до Атлантичного океану. Восьмеро українців три місяці поспіль подорожували континентом, щоб розповісти про Україну, об’єднати діаспору та зібрати гроші на благодійність.
Група українських велосипедистів час від 22 травня до 24 серпня цього року провела на колесах у буквальному сенсі. Щодня вони долали близько 130 кілометрів дороги. Велопробіг отримав назву «Чумацький шлях до Північної Америки».
Для чого? Щоб покращити імідж та впізнаваність Україні в Північній Америці, показати витривалість українців, сприяти просуванню інноваційних українських проектів у США, Канаді і світі та зібрати кошти на підтримку тих, хто постраждав в результаті війни на Донбасі.
«Ми хотіли вразити людей, привернути увагу до України»
Графік подорожі був ретельно розписаний, маршрут готувався протягом дев’яти місяців.
Тому часом доводилося приїжджати до кінцевого пункту вже вночі, а наступного дня прокидатися із самого ранку і вирушати в дорогу.
«Ми хотіли вразити людей, привернути увагу до України, розказати про реальні події, які тут відбуваються. Багато хто вважає, що у нас громадянська війна, а багато хто не знає, де Україна взагалі. Деякі знають про Україну щось негативне: Чорнобиль, війна, корупція. Ми намагалися зробити цей імідж більш позитивним», – розповідає організатор проекту Костянтин Самчук.
У різних містах група мала зустрічі з українською діаспорою та американцями, які цікавляться Україною.
Учасники розповідають, що траплялися випадки, коли діаспоряни знайомилися між собою саме на таких зустрічах.
У 2016 році у трохи іншому складі велосипедисти разом проїхали Європою більше ніж 11 тисяч кілометрів за 100 днів. Вони побували у 16 країнах, познайомилися із сотнями емігрантів та розповіли десяткам європейців про Україну та про те, що відбувається на Донбасі.
Your browser doesn’t support HTML5
Просвітництво на велосипеді: українці проїхались Європою, розповідаючи правду про Донбас (відео)
Звільнитися заради чотиримісячної подорожі
Найперший велопробіг відбувся у 2015 році. Тоді Костянтин Самчук повернувся із війни і разом з іншими військовими вирушив у подорож із заходу на схід. Поїздка тривала 40 днів і була своєрідною реабілітацією для військових. Тепер велосипедисти мріють про Австралію та Антарктику.
Ніхто із учасників велопробігу не є професійним спортсменом. Частині команди довелося звільнитися з роботи, щоб вирушити у чотиримісячну подорож.
У кожного із учасників велопробігу було власне завдання. Хтось відповідав за організацію, хтось займався пошуком спонсорів.
Сергій Коновал із Тернополя, який під час пробігу займався відеозйомкою, перед мандрівкою працював на двох роботах: у стоматологічному кабінеті та на телебаченні.
Тепер Сергій мріє створити документальний фільм про життя діаспори та показати його у різних містах України.
За велосипедистами протягом усього шляху їхав автомобіль, який зупинявся кожні 30 кілометрів. Тоді команда могла поїсти та перепочити.
Учасники велозабігу розповідають, що їхній шлях проходив локальними автошляхами, бо рух велосипедистів по швидкісних шосе обмежений. Учасники також відзначили лояльну культуру американських та канадських водіїв автомобілів та досконалу інфраструктуру для руху велосипедистів.
Усі велосипедисти – волонтери. Здійснити поїздку допомагали українські спонсори, а квитки для учасників пробігу купило Міністерство закордонних справ.
«Українська діаспора дуже згуртована»
Голова управління публічної дипломатії Міністерства закордонних справ Анатолій Соловей вважає, що велопробіг має унікальну додану вартість.
«У цьому проекті прекрасно все – від ідеї до її втілення. Команда бачила такі місця, куди більшість американців не дістаються. Це унікальна місія народної спортивної дипломатії. Ще одна важлива риса – це те, що цей проект є результатом синергії між українськими волонтерами, які його ініціювали, та закордонними українцями», – каже Соловей.
МЗС виконало важливо координувальну роль у співпраці із посольствами України у США та Канаді.
Один із організаторів пробігу, Максим Семак, також залишив дві роботи для участі у поїздці.
«Ми досягнули своїх цілей. І навіть більше. Один з прикладів: дорогою ми зустріли Сергія Якимова, він учасник програми колонізації Марсу. Домовилися про співпрацю. Потім НАСА передала Україні спеціальний матеріал для виготовлення гіроскопів», – розповідає Максим.
За його словами, діаспора Канади та США дуже ретельно зберігає українські традиції.
«У кожному місці є українські церкви, інститути, музеї, спортивні клуби. Українська діаспора дуже згуртована. Іноді і американці приходять на українські фестивалі, ми зустрічали таких, які приєднуються до української культури», – каже Семак.
Під час подорожі її учасники зібрали кошти для постраждалого дитячого будинку сімейного типу, який виїхав із окупованих територій, і хлопчика Артема, батько якого загинув на війні. Артем жив на Полтавщині у селі зі своїм прадідом, а зараз волонтерка забрала його в Київ, він ходить у кадетську школу, бо також хоче бути військовим.