Чому США тиснуть на Міжнародний кримінальний суд?

Радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон 10 вересня погрозив, що Вашингтон застосує санкції проти суддів та прокурорів Міжнародного кримінального суду (МКС), якщо вони продовжать розслідування воєнних злочинів, які нібито вчинили американці в Афганістані. США вважають цей суд нелегітимним і різні адміністрації свого часу заявляли про те, що не допустять переслідування своїх громадян з боку цього суду.

Проте вперше посадові особи США погрожують санкціями міжнародній судовій інституції в Гаазі, юрисдикцію якої визнають 123 країни світу. Джон Болтон заявив, що заборонить суддям в’їзд до США, накладе санкції на їхні кошти в Америці та навіть переслідуватимуть їх самих засобами американської судової системи. Також Джон Болон додав, що все те саме стосується і тих компаній, чи країн, які допомагатимуть переслідуванням американців з боку МКС.

Джон Болтон

Речниця Білого Дому Сара Сандерс заявила, що Вашингтон попередив Міжнародний кримінальний суд заздалегідь, «щоб вони знали про нашу позицію перед тим, як вони ухвалять рішення».

Тим часом суд готує рішення, яке дозволить провести розслідування ймовірних злочинів талібів та афганських урядових сил. Але воно також може поширюватися на випадки, коли американських слідчих звинувачували у катуванні затриманих в Афганістані у так званих «чорних місцях» у Польщі, Румунії та Литві.

Болтон сказав, що «адміністрація президента США Дональда Трампа буде використовувати будь-які засоби, необхідні для захисту наших громадян та наших союзників від несправедливого переслідування цього незаконного суду».

«Наш президент не дозволить, щоб американських громадян переслідували іноземні бюрократи, і він не дозволить іншим народам диктувати нам засоби самозахисту», – сказав Болтон.

Чим є Міжнародний кримінальний суд?

МКС – перша у світі постійна судова установа, міжнародний орган, самостійний щодо Організації Об’єднаних Націй, в компетенцію якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності.

Приміщення Міжнародного кримінального суду в Гаазі

МКС був створений як міжурядова організація в Гаазі, що у Нідерландах, у 2002 році за договором, відомим як Римський статут Міжнародного кримінального суду.

Юрисдикцію суду визнають 123 країни, які ратифікували Римський статут. Ці країни-члени включають всю Південну Америку, майже всю Європу, більшість країн Океанії та близько половини Африки.

Ще 31 країна підписала, але не ратифікувала Римський статут. Серед них і Україна, яка 2000 року, підписала Римський Статут Міжнародного кримінального суду, але Верховна Рада досі не ратифікувала цей документ. Через це напряму звернутись до суду Україна не може. Тому, щоб злочини Росії проти України стали підсудні МКС, уряд України подав відповідну декларацію, якою визнав юрисдикцію Суду щодо передбачених Статутом злочинів, скоєних на території України у період з 21 листопада 2013 року.

Чотири держави-учасниці, Сполучені Штати, Росія, Ізраїль та Судан, інформували Організацію Об’єднаних Націй, що вони більше не мають наміру залишатися сторонами Римського статуту. Сорок один член ООН не підписав Римський статут, включно з Китаєм та Індією.

З чого складається Міжнародний кримінальний суд?

МКС складається з чотирьох органів – президії, судового відділу та відділу попереднього провадження, канцелярії прокурора та секретаріату.

Три судді утворюють президію МКС, яка відповідає за адміністрацію суду. Кожен член президії обирається суддями суду максимум на два терміни, кожен триває три роки.

Судовий департамент має 18 суддів, які засідають у трьох палатах МКС: досудовій палаті, суді першої інстанції та апеляційному суді.

Прокуратура розслідує справи, порушені державами-учасницями, Радою безпеки ООН або суддями в досудовій інстанції. У справах, які досягають судового розгляду, вона також проводить судове провадження проти відповідачів.

Реєстр суду несе відповідальність за позасудові справи, такі як правова допомога, управління судом, свідки та жертви, підрозділ для ув’язнення та судочинство проти відповідачів.

Чому США виступають проти Міжнародного кримінального суду?

Сполучені Штати не приєдналися до МКС і послідовно виступали проти створення міжнародного суду, який міг би переслідувати американських військових та політичних лідерів за міжнародним правом.

Це пов’язано, головним чином, із занепокоєнням з приводу того, що американські солдати та цивільні лідери можуть бути притягнуті до суду, не маючи захисту американської Конституції та американської судової системи.

У США воєнні злочини та злочини проти людяності підлягають судовому переслідуванню, відповідно до Закону про воєнні злочини 1996 року. Цей закон застосовується, якщо жертва або злочинець ймовірного воєнного злочину є громадянином США або військовим збройних сил США.

Протягом 1990-х років, перш ніж МКС було створено, переговірники з адміністрації президента США Білла Клінтона прагнули надати Раді безпеки ООН повноваження переглядати справи МКС. Така гарантія в Римському статуті дала б Сполученим Штатам та іншим постійним членам Ради безпеки можливість накладати вето на випадки, проти яких вони виступають. Але інші країни не погодилися з цим.

Глобальний політичний форум, неурядовий політичний спостерігач, який стежить за роботою ООН, заявив, що саме тоді Вашингтон почав «проводити кампанію, спрямовану на послаблення на підривання МКС».

Адміністрація президента Джорджа Буша активно прагнула не допустити того, щоб юрисдикція суду поширювалася на Сполучені Штати або її громадян.

Джордж Буш

Це було досягнуто шляхом переговорів про двосторонні угоди з близько 100 інших країн, щоб забезпечити імунітет громадян США від переслідування МКС.

Адміністрація президента Барака Обами вжила заходів для взаємодії з МКС, беручи участь у керівних органах цього суду та надаючи підтримку судовому переслідуванню.

Чому протистояння різко загострилося?

Загроза Болтона накласти санкції проти суддів та прокурорів МКС пролунала лише за кілька днів до того, як очікується рішення суддів досудового слідства МКС про те, чи повинен прокурор МКС провести офіційне розслідування можливих воєнних злочинів в Афганістані протягом останніх 15 років. Слідство може включити і дії, вчинені американцями.

МКС у 2016 році заявив, що члени американських військових та ЦРУ, ймовірно, вчинили воєнні злочини, коли катували затриманих в Афганістані.

У листопаді 2017 року прокурор МКС Фату Бенсуда оголосила, що вона буде вимагати дозволу суддів МКС для розслідування ситуації в Афганістані.

Оскільки Афганістан є державою-учасницею Міжнародного кримінального суду, суд може вимагати юрисдикції щодо будь-яких воєнних злочинів, геноциду чи злочинів проти людяності, здійснених в Афганістані після 1 травня 2003 року.

Ба більше, МКС проводив попередню експертизу в Афганістані протягом понад 10 років, щоб визначити, чи існує підстава для офіційного розслідування. Але про розслідування не просив ані уряд в Кабулі, ані Рада безпеки ООН. Це означає, що єдиним способом почати розслідування було отримати дозвіл від відділу попереднього провадження.

Болтон заявив, що адміністрація Трампа висловила заперечення щодо того, що МКС може мати вищу владу, ніж конституція США та суверенітет США. Болтон також пообіцяв, що Вашингтон «не буде співпрацювати з МКС».

«Ми не надамо допомогу МКС, – сказав Болтон. – Ми дозволимо МКC померти самостійно, адже з нашої точки зору, МКС вже мертвий для нас».

Після заяви Болтона, прес-секретар МКC Фаді Ель Абдаллах 11 вересня повідомив Радіо Свобода, що МКС «як суд і незалежна та неупереджена інституція, яку підтримують 123 країни, буде продовжувати виконувати свою роботу без заперечень».

Абдаллах повідомив, що ці 123 країни світу «вірять, що суд є запорукою відповідальності за злочини, які шокують свідомість людства».

Які очікувані результати розслідування МКC?

Алекс Вайтінґ, професор Гарвардської юридичної школи, який працював у прокуратурі МКС у 2010-13 роках, вважає, що МКС має «надзвичайно обмежені слідчі повноваження і практично повністю залежить від співпраці» з боку держав-членів для збору інформації.

У своєму блозі, який можна перекласти, як «Справедлива безпека», Вайтінґ каже, що слідчі МКС не мають «жодної співпраці з афганським урядом, талібами чи США».

Вайтінг також зазначає, що Закон «Про захист американських службовців» забороняє офіційним особам США добровільно співпрацювати з цим судом. Він прогнозує, що якщо розслідування в Афганістані буде затверджено досудовою палатою МКC, «можна очікувати, що розслідування буде тривати роками, з дуже невизначеними результатами».

«Хоча деякі ймовірні жертви будуть доступні для проведення допитів в інших місцях, і деякі докази ймовірних злочинів в Афганістані та «чорних об’єктів» були розроблені та стали доступні під час інших запитів. Немає сумніву, що для МКС буде надзвичайно важко довести винуватість поза обґрунтованим сумнівом», – говорить експерт.

Вайтінґ прогнозує також більшу готовність критиків МКС поширити дезінформацію про «сферу дії обвинувального органу МКС, основи юрисдикції суду та визначення злочинів».

Але, кампанія дискредитації МКС, на його думку, призведе до ще більшого руйнування та розмивання верховенства права в Америці та в усьому світі.

Вайтінґ також прогнозує, що нинішня суперечка послабить МКС вже зараз.

«Ризик полягає в тому, що тиск Сполучених Штатів щодо знищення суду або обмеження його діяльності може мати реальні наслідки цього разу навіть для друзів суду, які захочуть принести в жертву інститут, щоб зосередитись на інших цілях», – каже Вайтінґ.

Він побоюється, що політика відходу від підтримки інституцій, які б мали встановити неминучість покарання за міжнародні злочини, триватиме «ще протягом довгого часу».