Гості програми «Ваша Свобода»: народні депутати України Олег Барна (БПП) і Юрій Дерев’янко (позафракційний); Дарія Каленюк, виконавчий директор «Центру протидії корупції».
«Якщо надходить кримінальна справа, за якою є інтереси групи олігархів, я маю добре подумати, якому максимально віддаленому від впливу цього олігарха органу доручити розгляд» – це слова генерального прокурора України Юрія Луценка з недавнього інтерв’ю виданню «Цензор.нет». Луценко також додав, що він «точно знає, на які органи які олігархи більше впливають». Виходить, що й досі впливають? Згадуються слова президента України Петра Порошенка, які він сказав ще у 2015 році: деолігархізацію він як президент продовжить, бо «без перемоги у цій боротьбі Україна не виживе».
Your browser doesn’t support HTML5
Олександр Лащенко: Пане Барна, як в Україні ведеться боротьба з олігархами? На ваш погляд, які успіхи, невдачі?
Необхідно об’єднати все суспільство, у тому числі і олігархат, змусити працювати на захист нашої незалежностіОлег Барна
Олег Барна: Зараз завдання держави – це зберегти свою незалежність. У цьому контексті об’єднавча думка, щоб об’єднати все суспільство, у тому числі і олігархат, змусити працювати на захист нашої незалежності. Пустопово реформа проходить. Слід відмітити ряд законопроектів щодо деолігархізації, зокрема про акціонерні товариства, закон про ринок газу. І важливий момент щодо деолігархізації – децентралізація, коли повноваження передають від центральних органів на місця, розпорядження податками, ресурсами, землями.
Так, це не достатньо. Чому це так? Є групи депутатів, які контролюються певними олігархами. Є від Ахметова – це «Опоблок», є «Укроп» від Коломойського, «Самопоміч» і так далі. Не виключаю і російський слід у «Батьківщині» і тому подібне. Щоб боротьбу з деолігархізацією зробити більш ефективною, треба в першу чергу деолігархізувати владу, систему виборів. Олігархи зараз, маніпулюючи підконтрольними їм же ж депутатами і політичними партіями, лобіюють і пропихають закон про партійну системи виборів...
(Повна версія програми)
Я вам наводжу типовий приклад політичної проституції і партійного зрадництва. Коли люди прийшли по партійних списках певної політичної сили, не згідні з їхньою діяльністю і далі критикують. Як це піти? Склади мандат! Інший момент. Людина голосує, виходячи зі своїх переконань – її виключають з фракції або можуть ще й позбавити мандату.
– Пане Дерев’янко, ви як депутат відчуваєте на собі вплив олігархів?
Гарантом олігархії став Петро ПорошенкоЮрій Дерев’янко
Юрій Дерев’янко: В Україні є дві найголовніші загрози – російська агресія і олігархія, яка після Революції гідності не тільки стала домінуючою, вона стала ще сильнішою. І гарантом цієї олігархії став Петро Порошенко, який є сам олігархом насправді. Це була певна змова. Де вони між собою домовилися про те, що один одного будуть підтримувати і цю систему зберігати. Це Петро Олексійович, Ахметов, Коломойський, Пінчук, Льовочкін, Бойко, Фірташ, Григоришин й інші олігархи.
Це найбільша загроза для України, тому що за 27 років ці олігархи ставали багатшими і багатшими, вони контролюють усі практично ключові галузі економіки, більшість фінансових установ, контролюють і є власниками усіх центральних телевізійних каналів та впливають на нашу думку і свідомість, впливають на наше майбутнє через вибори, які вони також нам ретельно готують.
Найголовніше завдання зараз в українського народу напередодні двох виборів – об’єднатися, щоб в мирний спосіб змінити цю систему, забрати важелі впливу від олігархів.
Сьогодні, щоб ваша партія потрапила в парламент, як мінімум, треба витратити десятки мільйонів доларів, щоб провести цю кампанію. Більшість з них – це витрати на покази по телебаченню.
– Пані Каленюк, на ваш погляд, Україна успішно бореться з олігархією чи...?
Луценко, вочевидь, не має в себе в пріоритетах розслідувати справи, які пов’язані з олігархами, а має у себе в пріоритетах отримувати доступ до телефонів журналістів-розслідувачівДарія Каленюк
Дарія Каленюк: Олігархія панує там, де існує безкарність. Саме тому гарантом панування олігархату в Україні є ГПУ. Цинічними виглядають слова генпрокурора, який каже, що йому складно визначити, в який орган відправити розслідування, тому що кожен орган, слідчий стоїть під якимось олігархом. Будь-яке розслідування керується процесуальними керівниками, які є прокурорами і перебувають у прямому підпорядкуванні генпрокурора Юрія Луценка. Але Луценко, вочевидь, не має в себе в пріоритетах розслідувати справи, які пов’язані з олігархами, а має у себе в пріоритетах отримувати доступ до телефонів журналістів-розслідувачів, у тому числі і журналіста Радіо Свобода Наталки Седлецької, готувати обвинувальні акти проти активістів.
Олігархи й досі керують важливими секторами економіки і мають вплив на правоохоронні органи. З’явилася надія у вигляді НАБУ, але, на жаль, саме через ГПУ і генпрокурора Луценка, який не звільнив керівника САП Холодницького, ці провадження не доходять до логічного завершення – немає вироків, немає ув’язнень.
Олігархам вигідно вкладати брудні гроші в посади. Тому вони купують депутатів, політичні партії, інвестують у різні політичні проекти, отримують ручних депутатів у парламенті і через цих ручних депутатів отримують доступ до різних посад в уряді, на держпідприємствах та в інших державних «годівницях». Замкнуте коло. Олігархи отримують прибутки не на бізнесі, а на недобросовісній конкуренції. Вони отримують прибутки, просто дерибанячи наші з вами податки. І на це заплющують очі правоохоронні органи.