Напередодні завершився у Стамбулі Синакс (збори) всіх єпископів Вселенського патріархату. Ухвалено рішення про те, що Вселенський патріархат може надавати автокефалію без згоди інших православних церков. Це рішення стосується перш за все правового аспекту можливого надання томосу, який би підтвердив самостійність православної церкви України. Однак, коли він буде наданий – наразі незрозуміло. Представники Вселенського патріархату говорять про необхідність дотримання процедури, а експерти вказують на те, що важливу роль в ухваленні рішення про автокефалію буде також відігравати збереження крихкої православної єдності.
Під час триденного Синаксу в Стамбулі Вселенський патріархат підтвердив своє право на надання автокефалії. Таким чином рішення про самостійність Української православної церкви може бути ухвалене колегіально, більшістю голосів Священного синоду Вселенського патріархату. До нього входять представники канонічних, тобто визнаних, православних церков світу, в тому числі Російська православна церква.
Ухвалене рішення пов'язане з проханням, яке в травні направили українські світські (19 квітня Верховна Рада України проголосувала за постанову щодо звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання томосу про автокефалію православної церкви в Україні) і церковна влада, про надання автокефалії Українській православній церкві.
Таким чином на плечі Вселенського патріархату тепер покладені зобов'язання вирішити проблему, що виникла в українському православ'ї після здобуття Україною незалежності. На початку 1990-х років частина православних ієрархів підтримала ідею відокремлення від Російської православної церкви. Лідером цього руху став тоді митрополит Філарет, який був зміщений в 1992 році і згодом, разом із соратниками, створив Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), що вважала неканонічним перехід українських православних під управління Москви (глава Вселенського патріархату Варфоломій I також не визнає законності цього переходу). У цей же час легальну діяльність відновила Українська автокефальна православна церква (УАПЦ), що виникла після Лютневої революції 1917 року. Обидві ці церкви досі не визнані жодною православною церквою в світі. Єдиною канонічною українською православною церквою залишається Українська православна церква (Московського патріархату) (УПЦ МП), що має обмежену автономію в рамках Російської православної церкви.
За словами представника Вселенського патріарха Варфоломія митрополита Гальського Еммануїла, процедура надання томосу вкрай складна, тому зараз не можна говорити про точну дату, коли це станеться.
Представник Вселенського патріарха Варфоломія митрополит Гальський Еммануїл під час заходів з нагоди 1030-річчя хрещення Русі-України. Київ, 28 липня 2018 року
Томос – це останній крок, що означає завершення процедури. Поки що на нас чекає багато роботиМитрополит Гальський Еммануїл
«Ми не поспішаємо з наданням томосу, це не відбудеться завтра. Ми плануємо зробити це так, як рекомендує Вселенський патріархат, звертаючи увагу на ситуацію в Україні, яка прагне отримати об'єднану церкву, якій буде надана автокефалія. Зрештою, Вселенський патріархат – єдина церква, яка має право надати томос. Ми ще не приймали якогось не православного рішення, яке б не було прийняте в консенсусі з іншими православними церквами при наданні автокефалії. Ми будемо продовжувати діяти. Як я вже сказав, це процес, це процедура, яка поки не завершена. Багато хто запитує, коли буде наданий томос? Але томос – це останній крок, що означає завершення процедури. Поки що на нас чекає багато роботи, і цю роботу координує Вселенський патріархат», – зазначив митрополит Гальський Еммануїл.
Напередодні Синаксу відбулася зустріч патріарха Російської православної церкви Кирила зі Вселенським патріархом Варфоломієм I, після якої очільник РПЦ заявив, що «не змінив своєї думки» щодо надання автокефалії Українській православній церкві. Про що говорили за зачиненими дверима двоє патріархів, точно невідомо, проте раніше представники Російської православної церкви заявляли, що вважають автокефалію для Української православної церкви неможливою без дозволу Москви. Схожої думки дотримується і очільник Сербської православної церкви Іриней. Він надіслав Вселенському патріарху Варфоломію I лист, в якому називає намір надати автокефалію «вкрай ризикованим і навіть катастрофічним». На його думку, Вселенський патріархат втручається в церковні справи України «проти волі Російської православної церкви», що веде до «утвердження нових параметрів» і «згубної діяльності в православ'ї». Іриней вважає, що подібні дії шкодять і ситуації навколо Чорногорської і Македонської православних церков.
Патріарх РПЦ Кирило і Вселенський патріарх Варфоломій I під час зустрічі в Стамбулі, 31 серпня 2018 року
Очільниця білоруського центру «Екумена» і богослов Наталія Василевич вважає, що, крім правових аспектів надання томосу, питання всеправославної єдності відіграє не менш важливу роль при вирішенні питання про надання автокефалії Українській православній церкві.
– Головне питання Синаксу, який відбувся у Стамбулі (1–3 вересня), чи має право Вселенський патріархат Константинополя вирішувати питання про надання автокефалії Українській православній церкві. Було ухвалене рішення, що так, має. При цьому представники Російської православної церкви, під управлінням якої нині перебуває Українська православна церква (Московського патріархату), кажуть, що без дозволу Москви автокефалія не може бути надана. Чия правда в цій суперечці?
– У цій суперечці у кожного, безумовно, своя правда. Все-таки питання церковної юрисдикції – це питання домовленостей, питання права. У Біблії, в Євангелії ви не знайдете вказівок на те, як регулюються питання церковних юрисдикцій в сучасному світі. Є древні канони, вони певним чином інтерпретуються різними каноністами, різними православними центрами, і, звичайно, кожен ці канони інтерпретує на свою користь. В цьому випадку головне питання звучить так: у кого є реальна можливість нав'язати або просунути якимось чином своє розуміння того, як має діяти канонічне право в цьому випадку? Безумовно, Константинопольський патріархат бачить за собою всеправославну юрисдикцію, право надавати автокефалію. І ми знаємо, що, наприклад, хоча Російська православна церква надала автокефальний статус православній церкві в Америці, Константинопольський патріархат такий статус не визнав, і ми бачимо, що на всеправославному рівні, на тому ж святому і великому Соборі, ієрархи православної церкви в Америці не брали участь. Тобто всеправославний консенсус підтримав Константинопольський патріархат у питанні невизнання такої структури, як православна церква в Америці. Але в інших випадках це може діяти інакше, тут питання в тому, як це насправді все станеться, яким буде розклад сил на всеправославній арені, в православному світі, в політичному сенсі. Тому сказати, чия однозначно правда, я не можу, тут можна тільки бути солідарним з якоюсь позицією, виходячи зі своїх переконань.
– Чи може позиція патріарха Кирила і Російської православної церкви мати вирішальне значення при ухваленні цього рішення?
Вселенський патріархат буде враховувати позицію московського патріарха в сенсі збереження православної єдності, але не буде питати дозволуНаталія Василевич
– Я думаю, що, безумовно, Вселенський патріархат Константинополя наразі вивчає думку свого єпископату з цього питання, думку істориків. Доповідь про статус Української православної церкви і взагалі про питання, пов'язані з Україною, налічує 90 сторінок. Зараз Вселенський патріархат поки не говорить про шляхи вирішення питання про автокефалію, він говорить про необхідність вивчити взагалі всю ситуацію, як все відбувалося. Тобто Вселенський патріархат буде враховувати позицію Московського патріарха в сенсі збереження православної єдності, але не буде питати дозволу. Це – один із основних пріоритетів Вселенського патріархату, набагато більший, ніж українське питання саме по собі. Якщо надання автокефалії Українській православній церкві викличе розкол у православ'ї, можливо, зруйнує крихку єдність, яка наразі все-таки всередині православної церкви існує, рішення може бути негативним.
Вселенський патріархат бачить себе, в першу чергу, як гаранта єдності православного світу, і це для нього, мені здається, важливіше, ніж самопрезентація як того, хто ухвалює рішення за автокефалію чи проти автокефалії. Для цього був проведений Всеправославний собор, на якому в своєму виступі патріарх говорив про небезпеку етнофілетизму, говорив, що етнофілетизм є джерелом всіх проблем. Етнофілетизм – це явище, коли церква будується на національному принципі. У XIX столітті був проведений Собор, коли від Османської спадщини, від Туреччини, звільнялися Балканські країни, і болгари, наприклад, були незадоволені, що греки керують болгарської церквою, вони хотіли поставити своїх, болгар. Тоді прагнення болгар відокремитися і заснувати свою помісну православну церкву було засуджене на Соборі. Тому якщо Константинопольський патріархат зробить висновок, що прагнення Української православної церкви до автокефалії є таким собі «національним проектом», то, звичайно, вони будуть розглядати це як складову частину етнофілетизму.
Томос можливий, але треба дотримуватися багатьох умов, які Вселенський патріархат і поставить перед церквою в УкраїніНаталія Василевич
З іншого боку, звичайно, оскільки Російська православна церква також будується багато в чому за панросійським національним проектом, бачить російські землі як національну спільність, етнофілетизм можна застосувати і до Російської православної церкви. Але все ж мені здається, що тут головну роль буде відігравати розгляд всієї ситуації в комплексі. Хто просить про автокефалію? Наскільки Українська православна церква (Московського патріархату) може підтримати проект автокефалії? Тому я думаю, що томос можливий, але треба дотримуватися багатьох умов, які Вселенський патріархат і поставить перед церквою в Україні. Якщо їх не будуть дотримуватися, томосу не буде.
– Вселенський патріархат вирішував будь-коли в своїй історії подібні проблеми, що виникли зараз навколо автокефалії Української православної церкви?
– Подібна проблема була в Естонії. Як ми знаємо, в Естонії існують дві юрисдикції, одна – Московського патріархату, інша – Константинопольського патріархату. Після розпаду СРСР канонічна церква звернулася до Вселенського патріархату з тим, щоб відновити автокефалію, яка була втрачена. Зараз же мова йде не просто про повернення статусу-кво на 1924 рік, наприклад, або про відновлення статусу Київської митрополії в складі Вселенського патріархату. Я думаю, якби питання стояло саме так, то Вселенський патріархат міг би давно таке рішення ухвалити. Якби блаженнійший Онуфрій Київський попросив про автокефалію у Вселенського патріархату, звичайно, це рішення було б ухвалене, я думаю, дуже швидко. Але зараз «не канонічна» церква просить про автокефалію, а просять церкви, не визнані світовим православ'ям, при цьому просять про підвищення статусу, порівняно з тим, що було раніше. Це абсолютно інша диспозиція. Тому потрібно ухвалити зовсім інше рішення. Це не просто повернення до статусу-кво, а зміна його, створення абсолютно нової структури. І це, звичайно, вимагає часу.
– При цьому Вселенський патріархат підтверджує, що Українська православна церква потрапила під юрисдикцію Московського патріархату не канонічним шляхом.
Константинополь вважає українську землю своєю канонічною територією. Це заявлялося завждиНаталія Василевич
– Так, таке твердження є. І, безумовно, з цього твердження прямо не випливає, яким чином Константинополь буде діяти стосовно сьогоднішньої української ситуації. Константинополь вважає українську землю своєю канонічною територією. Це заявлялося завжди. Але на цей момент з цього може автоматично слідувати перепідпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархату. Українська православна церква (Московського патріархату) не зверталася за зміною юрисдикції в Константинопольський патріархат, вона не буде силою нав'язувати себе. Тому що все-таки там люди мислять раціонально, вони враховують ситуацію, і навіть якщо вони вважають це справедливим, вони не будуть цю справедливість відновлювати зараз канонічним чином. Є питання всеправославної єдності, і саме це є для Константинополя питанням ключовим і пріоритетним. Тобто Константинополь намагається взяти максимум влади, але в цей максимум поки не входить можливість просувати будь-яке рішення на всеправославному рівні. Тому мені не здається, що конкретне рішення буде ухвалене швидко.
Оригінал – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Вселенський патріархат не поступився в питанні томосу для України, незважаючи на візит Кирила
Велика міждержавна битва за томос для України: Кремль активно використовує спецслужби
Томос для України: потрійна поразка Кремля
Томос для України і розбите корито патріарха РПЦ Кирила
Філарет: після отримання Україною томосу історія російської церкви починатиметься з XV століття
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року