Манафорт запропонував штабу Порошенка ділити українців на три сорти у 2014-му – Тарас Чорновіл

Друга частина інтерв'ю «Голосу Америки» з Тарасом Чорноволом про його спогади про Пола Манафорта, колишнього голову передвиборчого штабу нинішнього президента США Дональда Трампа й екс-радника колишнього президента України Віктора Януковича.

– Ви згадали про специфічний «манафортівський стиль» ведення виборчих кампаній. У чому він полягав?

– Американські політтехнології плюс провокація. Робота на розкол. Ненависть, озлоблення і пошук ворогів.

Наведу кілька прикладів. Пригадуєте провокативні бігборди з Віктором Ющенком: рука, піднята ніби у нацистському вітанні, і напис «За чистоту нації»? Пригадуєте, як Ющенка не пускали в Донецьк? Усе це робота Манафорта.

Я тоді розпитував – хто таку дурість зробив? Це ж фактично була для Ющенка шикарна реклама на старті виборчої кампанії. Але у відповідь однопартійці розводили руками: «Это американцы. Ничего не поделаешь, они у нас здесь священные коровы». Крім Манафорта і його команди, інших американських політтехнологів на той момент у партії не було.

Ще один приклад суто донецького проекту, реалізованого ще під час кампанії 2004-го року: карта України, поділена на «три сорти». Ота горезвісна реклама проти Ющенка, яка потім зіграла проти самого Януковича. За моїми даними, ці «три сорти українців» – також винахід Манафорта.

Більше того: з цією ж пропозицією Манафорт звернувся у 2014 році до виборчого штабу Петра Порошенка. Була ж така історія: він звернувся, йому відмовили, і на цьому зараз дуже багато спекулюють.

Манафорт запропонував штабу Порошенка фактично ті самі «три сорти українців». ​Тоді він запропонував штабу Порошенка фактично ті самі «три сорти українців». Тобто його концепція виборчої кампанії передбачала те саме, розподіл України на «три сорти». І відповідно мала будуватися стратегія: в якому реґіоні як працювати, як до кого звертатися, як кого оцінювати.

Оті провокативні дії Манафорт випробовував вже у 2004-у. Але тоді він робив їх виключно на основі донецького регіонального штабу. А на виборчій кампанії 2006-го року він уже застосував ці ідеї у Києві.

– Що в іміджі Януковича ви приписали б авторству Манафорта?

​– Він приніс кілька технологічних новинок. Наприклад, принцип, що за спиною у Януковича обов’язково мають бути якісь люди з його команди. От говорить Янукович про шахтарів – за його спиною мають бути чи справжні, чи ряджені, але люди в касках і бушлатах, мало що не з відбійними молотками у руках. Говорить про гуманітарні питання – неодмінно позаду має стояти 20-30 дівчат у віночках. Це все до карикатури доводилося. Тому що Манафорт усе доводив до карикатури.

Не повинно бути заднього фону порожнього! Манафорт завів цю систему, яка стала дуже популярною в українських політиків. Олег Ляшко зараз цим грається. Довів цей принцип до ще більшого абсурду, ніж навіть сам Манафорт.

Американець запровадив також небувалу увагу до видимих зорових ефектів – оформлення сцени, буклетів. Він це звів в абсолют. Його мало цікавив зміст. Наголос робився на помпезний зовнішній вигляд і гасла. Скажімо – «Новий план для України». Те, що тепер Юлія Тимошенко робить.

Я тому й думаю, що люди з команди Манафорта зараз працюють у неї. Бачу все точно те саме, що готувалося під Януковича і Раїсу Богатирьову в 2006 році. Той самий «Новий курс», «У нас є план». Таке відчуття, що ті ж самі люди писали.

Основне, чим Манафорт переймався – це як оформлена сцена. Причому доходило до конфузів. Адже, слід віддати йому належне, Манафорт чужий інтелектуальний продукт не крав. Фотографії, що використовувалися для оформлення буклетів і сцени, купувалися офіційно на сайтах, де продаються фотографії. І так виявилося, що за Партію реґіонів агітує втілення щасливого дитинства, дівчинка у жовтому дощовичку, яка проживає в штаті Айова. Це ж дуже легко вирахувати. А «щаслива українська сім’я», яка стала щасливою завдяки плановій економічній політиці Партії реґіонів, виявляється, живе у Детройті.

​Тарас Чорновіл гортає альбоми фотографій з презентаційними фото Януковича. На одному з розворотів альбому зображений екс-президент, що усміхнено підкидає оберемок гвоздик. «Це одна з ідей Манафорта, – коментує Чорновіл. – Коли на мітингу люди дарують президентові квіти, треба кинути їх назад у натовп».

– Наскільки сильний вплив мав Манафорт на Януковича?

– ​Неймовірно сильний вплив. І зрозуміти суть цього впливу дуже важко. Тому що Манафорта критикували усі. Пригадую, як ті люди, за гроші яких він розкручував кампанії, обурювалися і казали, що за такі гроші можна п’ять виборчих кампаній провести. Але Янукович усе це закривав. Манафорт мав абсолютно вільний доступ до коштів. Тобто він міг вимагати скільки хотів, і він це отримував.От у чому вся штука! Адже у Партії реґіонів взагалі не любили, коли хтось починав «крисятничати» з грошима.

​І от у цей період керівник обласної організації приносить рахунок. Умовно кажучи, на 100 тисяч доларів. У Януковича десь там у керівництві підмахнули, хай розбираються тепер у касі. Ідуть до каси, тієї самої «чорної каси» Партії регіонів. І там є бухгалтери, які починають усе це перевіряти. Ану давайте план заходів. Ану давайте розцінки. А вони, бухгалтери, на цьому зуби з’їли і дуже добре розуміють, де є брехня. І зі ста тисяч доларів залишалося шість або вісім тисяч, отак чистили. Єдиний, кому не сміли чистити рахунки, був Манафорт: що написав, те отримав.

​Тому насправді його впливи були напрочуд сильні. І я підозрюю, що гроші він отримував не тільки з тієї «чорної каси» Партії регіонів, але й від окремих її лідерів, окремих бізнесменів, які його фінансували і яким теж були потрібні його послуги. Або, принаймні, його лояльність: щоб не наскаржився на них, не зіпсував їм стосунки з Януковичем.

Звідки такий вплив? Одна з причин – я думаю, що Янукович сприймав Манафорта як людину російських спецслужб, російської олігархії. І він боявся з ним заїдатися.​