Постраждалі від війни на Донбасі та окупації Криму: як держава піклується про них

Внутрішньо переміщених осіб іноді залишають без пенсій, каже аналітик благодійного фонду «Право на захист» Анастасія Одінцова. Втім, заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір заявляв, що пенсійні виплати отримують всі переселенці. А ті, хто залишився на окупованих територіях, не мають ні пенсійного, ні соціального захисту, каже юрист громадської організації «Крим SOS» Ольга Куришко. Щодо осіб, які були в полоні, за словами юриста благодійного фонду «Восток-SOS» Ольги Аношкіної, взагалі немає законодавства, яке би встановило їхній правовий статус та соціальні гарантії для них.

Міністерство соціальної політики зареєструвало 1 519 132 переселенці з окупованих територій Донецької та Луганської областей і Криму. Заступник міністра соціальної політики Микола Шамбір заявив, що за червень-липень цього року зросла кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які отримують пенсії.

Микола Шамбір

Україна не вживає достатніх заходів для дотримання прав своїх громадян, які постраждали внаслідок анексії Криму і війни на сході, як це передбачено її зобов’язаннями відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. Про це йдеться в альтернативному поданні до відповідного Комітету ООН, підготованому Коаліцією громадських організацій, що опікуються правами осіб, які постраждали внаслідок конфлікту

Переселенці

Саме соціальні виплати та пенсії є основним джерелом доходу ВПО, каже правовий аналітик благодійного фонду «Право на захист» Анастасія Одінцова. Але, за її словами, в Україні постійно намагаються зменшити кількість людей, що їх отримують.

«Впродовж кількох років держава не тільки не дотримує прав внутрішньо переміщених осіб на соціальні виплати, на пенсії, а навпаки, робить перепони, додаткові перевірки», – розповідає Одінцова.

Вона зазначає, що держава іноді забирає пенсії у переселенців після проведення певних перевірок. Скажімо, у 2016 році через підозри СБУ без пенсії опинилися тисячі вимушено переміщених осіб, мовляв, ті проживають на непідконтрольних державі територіях.

Микола Шамбір переконує, що немає такої ситуації, коли внутрішньо переміщеним особам не виплачують пенсії.

«На жаль, якщо людина повертається на непідконтрольну територію, то ми не можемо виплачувати їй пенсію, оскільки втрачається зв’язок. Якщо вона впродовж більш ніж 60 днів знаходиться на непідконтрольній території, тоді їй припиняється виплата пенсій», – каже Шамбір.

Велика палата Верховного суду України визнала незаконними відмови відділеннями Пенсійного фонду виплачувати пенсії тимчасово переміщеним особам на підставах, не передбачених законом, повідомило «Громадське». Це стосується, зокрема, і «списків СБУ».

Також, Одінцова розповідає про проблеми переселенців із соціальними виплатами. Вона зазначає, що можливість отримувати їх лише у відділеннях «Ощадбанку» є порушенням. Оскільки, за її словами, там утворюються черги і це створює незручності для ВПО. Аналітик вважає за доцільне розширити мережу банків, де вони могли б отримати виплати.

Ще однією проблемою переселенців є те, що вони не можуть інтегруватися, допоки не отримають житло, зазначає Одінцова.

«Наразі в нас програма діє тільки «50 на 50». Вона не має потрібного фінансування, щоб нарешті покрити хоча б мінімальну кількість ВПО та їхніх сімей, щоб вони отримали житло», – каже Одінцова.

Через те, що переселенці не можуть отримати житло, вони не мають права голосувати на місцевих виборах.

Георгій Тука

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука заявив, що зараз спостерігається позитивна тенденція забезпечення ВПО житлом.

«Завдяки ініціативі МТОТ започатковано програму надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання житла для ВПО та обладнання для ЦНАПів на умовах співфінансування. Ми маємо вже позитивні приклади, коли завдяки зусиллям місцевої влади у Маріуполі, Покровську почався процес забезпечення внутрішньо переміщених осіб. Наприклад, в Маріуполі 63 сім’ї вже отримали квартири», – розповів Тука.

Мешканці окупованих територій

Ті, хто залишився на окупованій території, не мають ні пенсійного, ні соціального захисту, каже юрист громадської організації «Крим SOS» Ольга Куришко.

«Вони залишаються однією з найбільш вразливих категорій осіб. Їхні проблеми починаються ще з перетину лінії розмежування, проходження пропускних пунктів, обмеження перевезення особистих речей», – зазначає Куришко.

Проблемою також є процес намагання отримати такими особами соціальних та пенсійних виплат, додає вона. І хоча, за словами юриста, суд в питаннях відновлення пенсій для них ухвалює позитивні рішення, ця процедура трудомістка і фінансово затратна.

Що ж стосується соціальної допомоги людям, які проживають на окупованих територіях, то вони можуть отримати її тільки, якщо зареєструються як внутрішньо переміщені особи.

Правозахисна організація Human Rights Watch заявляла, що політика Києва щодо пенсіонерів із окупованих бойовиками регіонів дискримінаційна.

«Коли уряд вимагає від старших людей в районах, контрольованих сепаратистами, залишити свій дім заради отримання пенсії, він забуває чи ігнорує той факт, що ці виплати – не подарунок, а право. Ця політика невиправдана і дискримінаційна. Крім того, вона створює зайві складнощі для старших людей, при тому, що багато хто з них найбільше страждає від конфлікту на сході України», – каже українська дослідниця Human Right Watch Таня Купер.

Однак міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив в ефірі Радіо Свобода, що особи, які постійно проживають на окупованих територіях, не мають проблем із виплатами. «Говорити про те, що уряд створює перешкоди і не дає людям отримувати пенсії – це, щонайменше, некоректно», – зауважив міністр.

Куришко також звертає увагу і на виплату їм компенсацій за зруйноване або пошкоджене майно.

«Хоча законодавством передбачена можливість компенсації за зруйноване або пошкоджене майно, але наразі немає такого механізму, відсутні кошти. Механізму немає і невідомо коли він буде», – наголошує Куришко.

Юрист говорить і про те, що абітурієнти з окупованих територій перебувають в нерівних умовах з тими, хто живе на підконтрольній Україні території. Вона пояснює, що українську мову та історію прибрали з навчальних програм, відповідно учні вже не знають ці предмети на тому рівні, який необхідний для здачі ЗНО. І попри те, що у вищих навчальних закладах передбачені квоти для них, вони можуть або не знати про це, або вирішують залишитися, бо це простіше.

Полонені

Юрист благодійного фонду «Восток-SOS» Ольга Аношкіна каже, що наразі відомо про приблизно 2 тисячі людей, які були в полоні на окупованих територіях. А законодавства, яке б встановило для них та членів їхніх родин правовий статус та соціальні гарантії, за її словами, немає.

«Часто вони не отримують правової, медичної та соціальної допомоги», – каже Аношкіна.

Міністерство соціальної політики вирішило виплатити звільненим 27 грудня 2017 року полоненим матеріальну допомогу. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева на наступний день після їхнього звільнення.

«Наша пропозиція буде в тому, щоб надати кожному з тих, кого вчора (27 грудня 2017 року – ред.) звільнили, по 100 тисяч гривень. Період, коли людина незаконно утримувалася бойовиками, буде зарахований до трудового стажу. Якщо військовослужбовець потрапив до полону, цей термін йому зарахують як учаснику бойових дій – у потрійному варіанті», – сказав Рева.

Але система компенсаційних виплат не однакова, зауважує Аношкіна. За її словами, полонені не мають до них однакового доступу.

«Більшість отримала допомогу. Але тільки ті, хто був звільнений в грудні 2017-го та січні 2018 року. Всі інші не мають права претендувати на цю допомогу», – зазначає Аношкіна.

Отримувати медичну та психологічну допомогу вони можуть, зазначає юрист, але в загальному порядку. Жодної програми реабілітації для них не існує, каже вона.