У Росії намагаються знищити пам’ять про Сандормох – правозахисники

На меморіалі Сандармох у Карелії, де поховані розстріляні жертви радянських політичних репресій, розпочало розкопки Російське військово-історичне товариство (РВІТ). Родичі розстріляних у Сандармосі в роки Великого терору звернулися до Міністерства культури Росії і уряду Карелії з проханням припинити розкопки, які можуть порушити цілісність меморіального кладовища. Раніше розкопками в цьому районі займався російський історик, правозахисник, керівник Карельського відділу товариства «Меморіал» Юрій Дмитрієв. Проти нього російська прокуратура веде праву за звинуваченням у педофілії. Російські правозахисники побоюються, що тепер квазі-державна структура намагається дискредитувати діяльність Юрія Дмитрієва, розмити її цінність і нівелювати масштаби трагедії в урочищі Сандармох.

Завдяки зусиллям Юрія Дмитрієва наприкінці 1990х років вдалося з’ясувати місце поховання 1111 в’язнів Соловецької тюрми особливого призначення. Серед в’язнів Соловецького етапу був цвіт української інтелігенції – Лесь Курбас, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Григорій Епік, Микола Зеров і багато інших видатних діячів української культури і науки, які загинули в 1937 році. Упродовж багатьох десятиліть, ні їхня точна доля, ні місце поховання не були відомі. Загалом, лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Карелії, на площі близько 10 гектарів у 1930х роках стало братською могилою для майже 10 тисяч розстріляних органами НКВС. Завдяки зусиллям істориків, у першу чергу Юрія Дмитрієва, який поєднував розкопки з роботою в архівах, вдалося встановити 6241 ім’я загиблих у час Великого терору.

Пам’ятник на місці масових поховань в Урочищі Сандормох

Нині ж на цьому місці ведуть розкопки російські солдати, базуючись на припущенні, що в цьому місці були поховані радянські військові полонені з фінських таборів для військовополонених.

Це припущення висунули співробітники Петрозаводского державного університету Юрій Кілін і Сергій Веригин (Радіо Свобода спробувало з ними зв’язатися, але офіційно вони ще у відпустці). Повідомляється, що вчених в експедицію РВІТ не запросили. Раніше в інтерв’ю виданню «7x7» російські і фінські історики називали цю гіпотезу політично мотивованою.

Відомо, що в результаті розкопок, були знайдені останки чотирьох людей. Про це Радіо Свобода повідомила керівник департаменту інформаційної політики Російського військово-історичного товариства Надія Усманова:

«Експедиція триває. Як і було заявлено, вона стартувала 25-го числа. Відповідно, вона йде за планом спільних робіт. Однією з цілей цієї експедиції є пошук останків радянських військовополонених, в’язнів фінських концтаборів і червоноармійців, які загинули в боях під час Великої Вітчизняної війни», – сказала Усманова в інтерв’ю кореспонденту Російської служби Радіо Свобода.

Щодо того, що родичі репресованих звернулися з вимогами припинити нищити пам’ятне місце, Усманова відомвіла, що родичі червоноармійців також мають право на те, щоб дізнатися, де поховані їхні предки.

Сандармох розкопки Російського військово-історичгого товариства

«Багато наших воїнів, солдати і офіцери Червоної Армії, які загинули в тих краях, так і залишилися зниклими без вести. Тому, звичайно, шукати останки червоноармійців – це наше завдання і наш обов’язок. Цим займаються наші пошукові загони в дуже багатьох пошукових експедиціях, які проходять по всій країні. У нас зовсім недавно була експедиція в Фінляндію, в ході якої ми підняли останки 24 осіб. Буквально через кілька днів стартує експедиція Ржев – Калінінський фронт. Велика експедиція – там практично 500 осіб пошуковиків. Там ми будемо також шукати останки воїнів, які загинули під час Ржевської битви. Ну і так само в Карелії. Це планова робота», – пояснює Усманова.

Меморіал в урочищі Сандормох

За її словами, розкопки поки що ніяк не порушують цілісність Сандормоського кладовища. У понеділок було знайдене невідоме раніше поховання. Буквально в декількох метрах від кордону кладовища. У цьому похованні були знайдені три людини приблизно однакового зросту і молодого віку. Всі одягнені в одяг з однакової тканини, руки зв’язані, кульові поранення в голови. Поруч три гільзи, імовірно, іноземного виробництва. На підставі цього пошуківці роблять попередній висновок про розстріл полонених фінами, але зараз триває експертиза. Усманова зазначає, що особистих речей знайдено не було, тому встановити, чиї саме останки, навряд чи вдасться.

Розстріл полонених мав бути влітку, а загиблі – в шинелях та валянках

Проте журналісти, які стежили за роботою дослідника від «Меморіалу» і тепер від Російського військово-історичного товариства, говорять, що останнє є, швидше, інструментом пропаганди, ніж дослідницькою організацією.

«Експедиція, яка зараз проводиться під командуванням представників РВІТ, більше року тому затіювалася істориками з Петрозаводська як експедиція, яку повинна була проводити міжнародна дослідницька група. Оскільки гіпотеза про існування якихось поховань радянських військовополонених у Сандармоху була, скажімо так, вперше формально висловлена в Петрозаводську. Ця ідея обговорювалася. І, відповідно, було ухвалене рішення збирати міжнародну групу для того, щоб все було відкрито, прозоро, об’єктивно, щоб ця група вирішувала, що робити з Сандармохом: копати – не копати, чи якимись іншими способами намагатися цю гіпотезу аргументувати, верифікувати або спростувати. У підсумку вийшло так, що Петрозаводський університет залишили осторонь, а питанням і процесом зайнялося ось це Російське військово-історичне товариство, до якого з багатьох причин немає довіри, починаючи з того, що його очолює відомий своїми фейковими дисертаціями Володимир Мединський. А безпосередньо зараз у Сандармоху працюють люди з дещо сумнівною репутацією в професійних колах. І є дуже великі сумніви вже на рівні самої гіпотези, яку вони там перевіряють», – говорить журналіст-дослідник Гліб Яровий в інтерв’ю Радіо Свобода.

Сандармох розскопки. Експедиція 1997 року

Він розповідає, що за версією, яку мали б перевіряти пошуковики з Російського військово-історичного товариства, розстріли мали відбуватися влітку, але останки людей мали на собі шинелі та валянки.

«За їхньою версією, розстріли були влітку, але при цьому люди були в шинелях і валянках. Крім того, пози і глибина, на якій знайшли останки трьох, характерні для Сандармоху. В’язням радянських таборів зв’язували руки за спинами ще в Медвеж’єгорску і везли розстрілювати в Сандармох в такій позі, на колінах. Багато є архівних фотографій, де розстрілюють фіни наших військовополонених. В основному, це відбувається стоячи, руки зав’язані спереду. Що там знайдено – абсолютно не зрозуміло», – висловлює свої сумніви Гліб Яровий.

Він також зазначає, що незрозуміло, чому пошуки, які розраховані на три роки і на велику площу, почали саме з Сандармоху. За версією багатьох правозахисників та деяких істориків, які стежать за подіями навколо справи Юрія Дмитрієва, якщо в Сандармоху будуть знайдені останки військовополонених, це підриватиме значимість Сандармоху як місця історичної пам’яті, пов’язаного з Великим терором.

Юрій Дмитрієв на місці розкопок на Соловках

​

«На загальну думку тих, хто стежить за цими подіями, це головне завдання – знайти в Сандармоху поховання не репресованих, а військовослужбовців і сказати: «Хлопці, дивіться, в цьому вашому Сандармоху поховані радянські солдати, а не тільки репресовані. І, взагалі, давайте з цього зробимо меморіал, пов’язаний не тільки з репресіями, але й з військовими почестями». Ну, ось це головна ідея. Це цілком у тренді сьогоднішнього дня. Розмити пам’ять, десь знищити, десь поставити під питання, щоб була можливість сказати: так, «Меморіал» в 1997 році копав, і вони знайшли те, що хотіли знайти. Вони хотіли знайти репресованих – вони їх знайшли, а ось на радянських військовополонених або солдатів Червоної армії цьому «Меморіалу» наплювати. Вони роблять свою брудну справу, а ми виправляємо їх помилки. Приблизно для цього. Це така атака на «Меморіал», я думаю», – вважає петрозаводський журналіст Гліб Яровий.

Гліб Яровий

У законності експедиції Російського військово-історичного товариства в Сандармоху намагається також розібратися партія «Яблуко», яка направила звернення на ім’я керівників слідчого управління, МВС, прокуратури Карелії з проханням перевірити в зв’язку з експедицією РВІО дотримання закону про охорону об’єктів культурної спадщини. Лідер партії Емілія Слабунова також переконана, що мета експедиції – дискредитація голови карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва та його діяльності в Сандармоху:

«Як ми знаємо, Сандармох – це пам’ятник історії регіонального значення. А законодавством урегульовані всі питання проведення будь-яких робіт на пам’ятках: повинні бути і проект роботи, і експертиза цього проекту. Все це повинно бути опубліковане. Повинні бути дозвільні документи. Нічого на сайті Держкомітету з охорони пам’яток історії та культури немає. Тому й виникають ці питання. Гіпотеза про те, що там можуть бути ще поховання, з’явилася спонтанно. Представники Петрозаводського університету виявилися вилученими зі складу тих, хто міг би бути присутнім при цих розкопках. Тому я, як депутат Законодавчих зборів Карелії і голова партії, направила звернення і до Слідчого комітету, і в МВС, і в прокуратуру республіки Карелія, в Держкомітет з охорони пам’яток історії та культури, з тим щоб провели перевірку законності проведення цих робіт», – сказала Слабунова.

Голова партії «Яблуко» Емілія Слабунова

Відповіді на свої запити вона ще не отримала, але побоюється, що форсований початок робіт може викликати скандал з Фінляндією, бо як дізнавалися історики, ніяких документів в архівах цієї країни про те, що в цьому районі велись розстріли полонених, немає.

«Я отримала фотографії з розкопок та інформацію про те, що нібито там знайдені фінські кулі. Але все це викликає дуже серйозні побоювання. У першу чергу побоювання з приводу того, що можливий скандал з Фінляндією, тому що фінські історики кажуть, що ані в їхніх архівах, ні в яких історичних документах, свідченнях, спогадах нічого не сказано, немає ніякої інформації про те, що в Сандармоху могли мати місце такі події, про які йде мова», – наголошує опозиційний політик.

Юрий Дмитрієв

На її переконання, всі ці розкопки пов’язані лише з одним – з намаганням влади дискредитувати роботу Юрія Дмитрієва.

«Юрій Дмитрієв все своє життя присвятив тому, щоб відновити справедливість і показати масштаби цих жертв, цієї трагедії і діяння сталінських катів. Влада розуміє, що має серйозні репутаційні втрати в результаті цього скандалу з арештом Юрія Дмитрієва. Тому їм тепер треба говорити, що не було там ніяких розстрілів сталінських жертв, а це фінські окупанти розстріляли радянських військовополонених», – вважає глава партії «Яблуко» Емілія Слабунова.

Директор санкт-петербурзького «Меморіалу» історик Ірина Фліґе, яка в 1990-х брала участь у розкопках в Сандармоху разом з Юрієм Дмитрієвим, впевнена, що експедиція Російського військово-історичного товариства порушує закон.

«Вони запевняють, що працюють за межами пам’ятки, але це пусті слова, бо кадастровий інженер не виїжджав на місце, не визначав на місцевості межі об’єкту, на якому працювати не можна. Межі ці не визначені. Я зараз говорю чисто юридичною мовою. Реальне кладовище Сандармоху має статус пам’ятки республіканського значення і охороняється державою. Об’єкт культурної спадщини може досліджуватися, але за дуже твердими правилами, а не товариством реконструкторів. Будь-які непрофесійні дії на об’єкті культурної спадщини несуть за собою втрату якихось елементів цього об’єкта», – пояснює історик.

Ірина Фліґе

Вона з сумом зазначає, що слова про вшанування загиблих, про збереження історичної пам’яті є лише маневром влади, щоб спотворити історичні події й викривити історичну пам’ять.

«У Росії немає історичної пам’яті. Це просто такі слова, які використовують у дискусіях. Немає тієї точки або риски, яка б відділила минуле від теперішнього. Цим могло б стати визнання арештів, тортур і засуджень державним злочином, злочином проти людства. Минуло багато років, але цього не сталося. Тому сьогодні ті люди, які вважають, що радянський терор – це випадковий епізод, фальсифікують справу Юри Дмитрієва. Це спадщина, яку ми прийняли», – переконана історик, директор Санкт-петербурзького «Меморіалу» Ірина Фліґе.